Голову Конституційного суду Олександра Тупицького на два місяці відсторонено від посади Указом президента України Володимира Зеленського. У КСУ вже відреагували на це рішення, скликавши позачергове засідання. Чи спричинить рішення президента поглиблення конституційної кризи і якими можуть бути його наслідки? Про це ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів експерт з конституційного права БОГДАН БОНДАРЕНКО.
- Голову КСУ Олександра Тупицького на два місяці відсторонили від посади. Чи можуть виникнути якісь питання щодо законності такого рішення?
- Щодо законності питання навряд чи будуть, тому що є положення Кримінального процесуального кодексу, яким керуються президент і Офіс генпрокурора.
А от з точки зору конституційності можуть бути великі запитання. Це різні речі. Якщо ти керуєшся в якийсь момент законом, який може все одно не відповідати Конституції, то це означає, що ти дієш законно, але можеш діяти не конституційно.
Зараз є дві точки зору: одна говорить що це законно, нею зараз користується Офіс президента, але є контрпозиція, яка говорить про те, що такі речі робити все одно не можна.
Найбільше питання у нас полягатиме в тому, що, наскільки можна прогнозувати, Конституційний суд так чи інакше займе іншу позицію. Можливо, це рішення не буде виконуватися. Якщо воно не буде виконуватися, то що буде далі?
Насправді прикладів ситуацій, які заводять у ступор всю систему, за останні років 7-10 на території країн наших сусідів – Угорщини, Румунії, Польщі, Молдови, Вірменії – було багато. Нічим позитивним це в принципі не закінчується.
- Якщо пан Тупицький не піде, бо вважатиме рішення неконституційним, то що буде? СБУ викликати, армію, поліцію – що робити?
- Мені цікаво, насправді, як продумувався цей варіант на РНБО. Дійсно, що робити? Приблизно ситуація схожа з форматом, коли був зареєстрований законопроект про розпуск Конституційного суду, коли уявляли, що його, наприклад, проголосують, то що буде далі, що робити? Дійсно СБУ закидати, армійський спецназ закидати до суддів КСУ, що робити? В цей момент відповіді немає.
Скоріше за все, і далі буде ситуація невизначеності, яка розвиватиметься під призмою обговорень. Нічого не зміниться, все буде так само. Але потім пройдуть ці два місяці, цей запобіжний захід, його можна продовжувати далі. Постане питання, чи будуть його продовжувати. Чи достатньо цього буде для того, щоб схилити якомога більше суддів на сторону Офісу президента? Чи достатньо їм буде схилених на свою користь та допризначених парламентом суддів? Чи це означає, що нова влада отримає більшість в Конституційному суді? Це політична складова.
Мені здається, що найважливіша частина цього рішення міститься не в юридичних процесах, не в сфері конституційного права, а в сфері свідомості наших очільників. Зокрема це була конституційна криза, яку вони самі й придумали. Вважаю, що конституційної кризи як такої не було. Але при цьому її треба вирішити, треба показати перемогу.
- Ви сказали, що не було насправді конституційної кризи. А от тепер, якщо Тупицький не виконає це рішення, чи може вона тепер настати? Чи може така ситуація призвести до нівелювання впливу рішень президента та Офісу президента?
- Теоретично, так - це можливо. Тут може бути й інша проблема. Якщо, наприклад, Конституційний суд із суддею Тупицьким у складі буде ухвалювати певні рішення, то після того буде виникати запитання: чи можна ці рішення вважати так само легітимними і легальними?
Це якраз той момент, коли система заводиться в ступор. Після цього вона лише продовжує нашаровуватися певними додатковими рішеннями. І вже потім якогось однозначного виходу і пояснення немає.
Закінчу попередню думку. Власне питання в тому, що ключове в цій історії – показати перемогу в проблемі, яку створили самостійно. Тобто створили начебто конституційну кризу, говорили, що вона існує. Треба вийти з неї з перемогою. Тому на вирішення конституційної кризи президент підписує указ про відсторонення Тупицького. Таким чином рік закінчується перемогою в Офісі президента, принаймні для Офісу. Далі вже цей процес матиме менше значення. Це один варіант.
Друга проблема полягає в інший площині. Наприклад, добре, відсторонили голову КСУ від займаної посади. Він, наприклад, не погоджується з цією темою. Далі нам говорять про те, що начебто треба оскаржувати це рішення в Конституційному суді або адміністративному в порядку адміністративного судочинства. Так, можливо.
Є й третій варіант виходу з цієї ситуації. Перший варіант говорить, що президент робить правильно, другий – що президент робить неправильно, але є ще і третій. Мені здається, його має сам Конституційний суд ініціювати. Є пан Тупицький, до якого є величезна кількість запитань, починаючи від земельної ділянки в Криму, закінчуючи розслідуванням про підкуп свідка. В Конституційного суду є інструмент, який полягає в тому, щоб зібрати Комісію з питань регламенту та етики і дослідити на цьому засіданні офіційну інформацію від органів досудового розслідування, автентичність цих плівок, послухати пояснення Тупицького. Якщо КСУ дійде висновку, що ці дії можуть нашкодити авторитету суду, що вони містять ознаки істотного дисциплінарного проступку або не відповідають такому критерію, як моральні якості, то КСУ може самостійно ініціювати звільнення цього судді. Тоді це буде реакція від суду.
Зараз треба розуміти, що одного суддю, яким би не було його прізвище, навіть якщо він – голова, не можна ототожнювати з усім складом суду. Суд – це не монолітне явище. В суді є абсолютно різні люди.
- Ви самі в яку версію вірите? Третій варіант є дуже цікавим, але чи він реальний?
- Зібрати комісію для розгляду цього питання або принаймні ініціювати суддями цей процес – це абсолютно реальний варіант. Можливо, на найближчому пленарному засіданні будуть такі ініціативи - це я припускаю.
З іншого боку, якщо говорити про той варіант, який на сьогодні є найбільш реалістичним, то, швидше за все, це буде процес уповільнений. Тобто, з однієї сторони, будуть коментарі, що Тупицького відсторонено, і він взагалі нічого не може робити - і у президента, і в Офісу президента зупинили всі ці реформи земельні, мови, армії, віри. Це все те, про що ми чули, хоча насправді більшість цих заяв не мали жодного підґрунтя. А Конституційний суд, зі свого боку, буде говорити: "Ми нічого не знаємо, це не конституційно. Ми це оскаржимо". Тому цей процес буде протікати так само, але з меншим рівнем ескалації.
