У середу, 5 липня, у Шевченківському районному суді Києва стався вибух і пролунали постріли. Доставлений до суду обвинувачений - Ігор Гуменюк, який проходив у справі про вбивство нацгвардійців біля будівлі Верховної Ради у 2015 році – після засідання закрився у туалеті, кинув у варту вибухівку, після чого спробував втекти, однак зробити це йому не вдалося. Як стверджують у поліції, він загинув під час вибуху. Двоє поліцейських отримали поранення та були госпіталізовані. У цій трагічній історії одразу кілька моментів викликають серйозні питання. По-перше, незрозуміло, як підслідний проніс до суду вибухівку. По-друге, чому Гуменюк упродовж 8 (!) років перебував під вартою у СІЗО? У цих та інших моментах розбирався "Апостроф".
Що робив конвой?
Після того, як було закінчено спецоперацію в Шевченківському райсуді, і обвинуваченого Ігоря Гуменюка чи то було ліквідовано під час штурму суду бійцями підрозділу КОРД, чи то він загинув під час вибуху (як стверджують у поліції), до місця події прибув голова МВС Олександр Клименко і дав брифінг.
Він підтвердив, що Ігор Гуменюк, який влаштував вибух у Шевченківському райсуді, загинув, за попередньою інформацією, підірвавши сам себе. За словами міністра, під час штурму було також поранено двох бійців КОРДу.
На запитання журналістів, яким чином Гуменюку вдалося пронести до будівлі суду вибухівку і чому він 8 років перебував у СІЗО, Олександр Клименко відповів, що ці моменти потребують розгляду. Пізніше, за вказівкою міністра внутрішніх справ, у Нацгвардії, яка відповідає за доставку обвинувачених до суду, було розпочато службове розслідування.
Читайте: Зловмисник загинув під час штурму: з'явилося відео спецоперації у Шевченківському суді Києва
"Конвоїри були зобов'язані провести перевірку Гуменюка на наявність у нього заборонених предметів. Як у нього виявилася вибухівка встановлюватиме слідство ", - заявив в.о. голови Служби судової охорони Віктор Мороз. За його словами, обвинуваченого Ігоря Гуменюка у Шевченківському райсуді супроводжували три конвоїри.
Також цим питанням займається Державне бюро розслідувань.
"Я теж здивований, як обвинуваченому вдалося пронести до суду вибухівку, - говорить у коментарі "Апострофу" юрист, експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко, - Перед відправкою обвинувачених до суду проводяться оперативні заходи. Як тільки людину виводять із камери СІЗО, її обшукують. Потім обвинуваченого утримують у спеціальному транзитному боксі до того, як за ним прибуде конвой. Потім під час виведення з боксу обвинуваченого також обшукують на наявність заборонених предметів, і працівники СІЗО передають його конвою. Конвоїри також зобов'язані провести огляд. Та чи це було зроблено? Справді, варто з цим розбиратися".
Вісім років у СІЗО – не межа
Ще одне важливе питання, на яке хотілося б почути відповідь, чому Гуменюк так довго перебував у СІЗО?
"Час досудового та судового слідства регламентований "розумними термінами", - каже юрист і правозахисник Андрій Діденко, - Щоправда, "розумні терміни" слідство розуміє по-своєму. Тривалість досудового слідства залежить від кількох факторів: складності справи, збирання доказів та інше. Є справи реально складні, де необхідно розглянути безліч доказів, опитати безліч свідків. А є справи досить прості. І "розумні терміни" у всіх різні. Що стосується судового слідства, це коли справа вже розглядається в суді, то тут наші суди схиляються до практики ЄСПЛ, яка визначає час судового слідства до 2-х років".
На думку Андрія Діденко, у випадку Гуменюка є порушення "розумних термінів".
"Скоріш за все, слідчим не вистачає доказової бази, тому вони терміни постійно продовжують, - каже правозахисник, - Але 8 років у СІЗО – це не межа. Нам доводилося зустрічатися зі справою, де обвинуваченого тримали під вартою 11 років".
Як заявив ЗМІ адвокат Гуменюка Олександр Свиридовський, його підзахисний мав пригнічений стан: "…31 серпня вже буде 8 років, як він у СІЗО без вироку суду. Якщо це справді він вчинив такі дії, то я вважаю, що значна частина провини в цьому лежить на прокурорі та суді, який продовжує його утримання під вартою".
Згоден з адвокатом і правозахисник Андрій Діденко: "Утримання під вартою в СІЗО – це все-таки винятковий запобіжний захід, але не обов'язковий. Є й інші заходи, наприклад, домашній арешт. Обираючи як запобіжний захід утримання під вартою, а це робиться раз на два місяці, прокуратура повинна щоразу довести, що обвинувачений реально небезпечний для суспільства, або, перебуваючи на волі, може впливати на свідків або знищити докази. Але, вибачте, за 8 років можна допитати всіх свідків і вивчити всі докази. Тут також є запитання".
Другий адвокат Гуменюка Віктор Байда зазначив, що їм не вдавалося змінити запобіжний захід за статтею, яку інкримінували підзахисному.
"Стаття передбачає довічний термін. На цьому завжди наполягали, мовляв, йому загрожує довічний термін, він може ховатися, тому потрібно продовжити запобіжний захід утримання під вартою", - сказав захисник.
"Ми у своїй практиці часто стикаємося з тим, що суди продовжують обвинуваченому запобіжний захід автоматично", - говорить Андрій Діденко.
Правозахисник у коментарі "Апострофу" також зазначив, що такий тривалий утримання в СІЗО може розглядатися як застосування тортур.
"Я часто відвідую різні СІЗО і бачу в яких умовах іноді знаходяться підслідні. У деяких випадках камери не відповідають людським умовам утримання: переповнені, на стінах грибок, відсутня вентиляція, відсутнє приватне місце для туалету і таке інше. Це однозначно тортури. Однак, я не знаю в яких умовах був Гуменюк, тому нічого конкретно сказати не можу. Його адвокатам відомо краще", - сказав Діденко.
За що сидів Гуменюк?
Оскільки справа Ігоря Гуменюка набула суспільного резонансу, варто нагадати, за що його тримали в СІЗО 8 років без винесення судового вироку.
31 серпня 2015 року Верховна Рада розглядала у першому читанні внесення змін до Конституції щодо особливого статусу Донбасу.
Під стінами парламенту зібралося кілька тисяч протестувальників. Організатором заходу була партія "Свобода".
Після того, як законопроект вдалося прийняти 265 голосами, під Радою почалися сутички з правоохоронцями.
Протестувальники спробували прорватися через кордон силовиків до будівлі парламенту. Якоїсь миті пролунав вибух. З натовпу протестувальників нацгвардійцям кинули бойову гранату.
Внаслідок вибуху загинули чотири строковики Нацгвардії, ще більше сотні людей отримали поранення.
По відео із камер на площі перед Радою правоохоронці ідентифікували двох причетних до вибуху. Це були ветерани АТО – боєць батальйону "Січ" Ігор Гуменюк та боєць батальйону "Карпатська Січ" Сергій Крайняк.
Гуменюк кинув гранату, а Крайняк запалив шашку, щоб дим від неї закрив Гуменюка під час кидка.
Правоохоронці затримали Гуменюка біля метро "Арсенальна" Цікаво, що другого учасника цього інциденту Сергія Крайняка у 2020 році було переведено під домашній арешт, а Гуменюку суд у цій мірі відмовляв.
Адвокати Гуменюка заявили, що їхній підзахисний, який має бойовий досвід, неодноразово просився на фронт, але й у цьому йому суд відмовляв.
Президент Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль та колишній народний депутат від партії "Свобода", а нині військовослужбовець Юрій Сиротюк готували звернення до президента Зеленського та Головнокомандувача ЗСУ Залужного з проханням "зробити все можливе, щоб Ігор Гуменюк вийшов на волю і отримав можливість у складі ЗСУ бити російських окупантів". Але подати цей документ не встигли.
Читайте також: Спроба втечі? Усі подробиці про чоловіка, який вчинив вибух у київському суді
