Громадянський корпус "Азов" створив в Україні нову партію "Національний корпус", поява якої позафракційний нардеп, перший командир полку "Азов" Андрій Білецький анонсував ще в травні цього року. Саме Білецького одноголосно обрали головою нової політсили під час з'їзду в київському Будинку архітектора 14 жовтня. Згідно з рішенням, він стане керівником партії на чотири роки. У програмі "Національного корпусу" — відновлення ядерного статусу країни, дозвіл на володіння зброєю, контрактна армія і розрив договору про дружбу з РФ. Також НК пропонує провести дискусії про відновлення смертної кари. На думку старшого аналітика МЦПД Анатолія Октисюка, партія буде орієнтуватися на російськомовних патріотів, які не поділяють риторику "Свободи". Аналітик переконаний, що в разі відновлення активних бойових дій у політичної сили Білецького є хороші шанси на успіх під час майбутніх парламентських виборів. Сам же Білецький зробив крок у велику політику і на виборах президента заявить про себе.
Судячи з усього, ідеологія "Національного корпусу" буде істотно відрізнятися від містечкового націоналізму, який проповідують політичні опоненти. Незважаючи на розчарування і загальне падіння рівня підтримки партій війни, в націоналістичному сегменті залишаються сильні гравці в особі таких партій, як "Свобода", УКРОП, "Правий сектор" і "Державна ініціатива" Яроша. Також не варто списувати з рахунків РПЛ і НФ, які використовують войовничу і антиросійську риторику, щоб поборотися за націоналістичного виборця.
І якщо на правому фланзі не станеться системних інтеграційних процесів або укрупнення в довгоочікувану "Українську правицю", то заручитися підтримкою в такому вузькому електоральному полі буде досить складно.
По-перше, проект Білецького буде орієнтуватися на російськомовних патріотів України, які відчували себе дискомфортно або зовсім не поділяли мовну політику партії Олега Тягнибока. Тому на правому фланзі в українській політичній конкуренції з'являться дві націоналістичні партії, які просувають два мовні підходи в рамках українського націоналізму.
По-друге, політичні технологи "Національного корпусу" намагатимуться об'єднати в одне ціле націоналістичні та соціалістичні ідеї. Оскільки в Україні відсутні системні соціалістичні партії, Білецький постарається підібрати найбільш активних прихильників соціальної справедливості, рівності та посилення ролі держави.
По-третє, "Національний корпус" анонсував, що він максимально дистанціюється від минулого "Азова", його символіки і методів роботи. Незважаючи на те, що Білецький заявляє про те, що "Азов" і НК є різними рухами, які переслідують свої цілі. За фактом будівництво нової партії буде відбуватися на ресурсній базі Громадянського корпусу і батальйону "Азов". А таке "сусідство" партії і воєнізованих формувань, як відомо, заборонено Конституцією і законом "Про політичні партії". Саме на цьому факті і концентрують свою увагу іноземні дипломати і міжнародні журналісти, яких турбує парамілітарна орієнтація Білецького, його партії та батальйону.
Політичний успіх проекту НК буде залежати не тільки від наявності системного фінансування, а й таймінгу з дострокових виборів. Чим швидше будуть вибори, тим більше шансів у проекту Білецького на хороший старт. Важливу роль буде грати внутрішньополітична кон'юнктура, яка формується за допомогою розвитку ситуації на Донбасі.
У разі відновлення активних бойових дій, а також активної антиросійської риторики така партія має шанси на повторення електорального успіху, який зробила "Свобода" у 2012 році.
Цілком ймовірно, що за умови грамотної політтехнологічної роботи, кадрової політики і партійного будівництва проект Білецького може набути політичної ваги та об'єднати навколо себе значну частину електорату і націоналістичних гравців.
Адже партія НК – це тільки перший крок Білецького на шляху у велику політику, і цілком очевидно, що на наступних президентських виборах на одного кандидата в президенти стане більше.