Протистояння між центральною владою та мером Черкас Анатолієм Бондаренком та керівниками інших міст свідчить про те, що Києву потрібно терміново активізувати і посилювати роботу в регіонах, дати суспільству чітке розуміння коли відновиться нормальна ситуація і забезпечити рівні умови для малого і великого бізнесу. Заходи щодо зняття карантину треба було проводити, впроваджуючи пряму комунікацію і враховуючи регіональні особливості. Інша проблема – це несправедливість у ставленні до різних представників бізнесу. Якщо й далі центральна влада й мери продовжать грати м'язами один перед одним, то приклад Черкас можуть підхопити інші міста. Це призведе до розпалювання сепаратизму, який буде орієнтуватися не на Захід чи Росію, а на захист місцевих еліт. Такі думки висловив "Апострофу" політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.
Провал комунікації
Виходити з карантину треба поступово, дотримуючись чітких правил. Дії влади були досить жорсткими, мали вплив на економіку, але виправдали себе – ми можемо це побачити у статистиці захворюваності. Крім того, це не вигадка лише нашої влади, а той шлях, яким рухалися всі країни, які зіткнулися з коронавірусом COVID-19.
Конфліктна ситуація, яка трапилася із мером Черкас, є наслідком недостатньої комунікації між центральної владою та органами місцевого самоврядування. І Офіс президента, і Кабмін роблять ставку на голів ОДА. Але, скоріш за все, голови ОДА з різних причин – хтось через недостатньо довге перебування на посаді, брак досвіду – не змогли ефективно комунікувати з мерами обласних міст, які мають самоврядний статус і є досить незалежними фігурами.
Крім того, голови ОДА хочуть показати ситуацію краще, ніж вона є насправді. Тому вони повідомляють "нагору", що області повністю забезпечені усіма необхідними засобами. Але ситуація на місцях не така, як може нам здатися на перший погляд. Мери міст несуть відповідальність безпосередньо перед людьми. Зараз вони недоотримують від центральної влади - на додачу до того, що підприємців звільнили від податків, якими наповнюються місцеві бюджети, Київ ще й зменшив фонд фінансування регіонального розвитку. І у цій ситуації мери намагаються знайти можливості мінімізувати негативні економічні та соціальні наслідки для своїх міст.
У ситуації, що сталася, не праві ані мер міста Черкаси, ані наша центральна влада. Насамперед треба було провести консультації превентивного характеру. Якщо ми побачили, що комунікація через голів ОДА не принесла певних результатів – тут можна згадати ще Харків і Дніпро, і не лише в контексті коронавірусу – значить, треба було виробляти пряму комунікацію. Дати можливість висловитися мерам, донести до них інформацію, зробити їм презентацію, показати дані тестування. Вся ця інформація озвучується і президентом, і Кабміном, але очевидно, що цього недостатньо.
Крім того, люди більше довіряють тим, хто ближче. Тому мерам треба було дати можливість нормально доносити інформацію до населення.
Вихід з карантину можна було б запровадити з врахуванням регіональної специфіки. Є області, де рівень захворюваності набагато вищий, а є регіони, де він незначний. Можна було б запропонувати компромісний варіант: є план виходу з карантину загальнонаціонального рівня, але ми допускаємо сценарії для регіонів у залежності від епідеміологічної ситуації на місцях, наших розрахунків та моделювання. Це мало б вигляд ніби прощення Черкасам, але таким чином Київ зміг би загасити хвилю невдоволення. Тому що люди втомилися, у людей закінчуються кошти. І для більшості українців Бондаренко зараз – це крутий чувак, який дбає про найменш захищених.
Читайте також: Бунт мерів: чим закінчиться достроковий вихід міст з карантину
Коли представник владної верхівки країни погрожує меру – це виглядає дико. Треба було Бондаренка викликати, а не захотів би – самим поїхати, показати розрахунки. Якщо ж продовжити грати м'язами, то в Україні створять нового Че Гевару. Розхитування ситуації можуть підхопити мер Харкова Геннадій Кернес, який хотів би грати "першу скрипку" і створює партію мерів, чи одеський міський голова Геннадій Труханов, проти якого центральна влада веде боротьбу у анонімних Telegram-каналах, що має смішний вигляд.
Let my people go по-українськи
Зараз фактично йде боротьба за те, хто стане на чолі виходу із карантину. Ми можемо побачити це і на загальнонаціональному рівні – політики роблять заяви типу "а в Європі зміни, давайте орієнтуватися на них". Те ж саме відбувається і в містах.
Ми ще не пройшли пік захворювання, отже дії мера є дещо передчасними і політично вмотивованими. Але наближаються місцеві вибори, йому потрібна підтримка – і він одразу убиває декілька зайців. По-перше, він борець з несправедливістю. По-друге, він дає людям можливість працювати і заробляти. Крім того, мерам треба переобиратися. Вибори пройдуть в ситуації економічного спаду, підвищення безробіття, зменшення бюджетних надходжень. Всіх собак повісять на нього. А може зараз Київ позакриває, все що повідкривали на місцях. Але мер "зачекінився", він показав – "я дбаю про людей, а центральна влада погана. Герегам (Олександр і Галина Гереги, які володіють компанією "Епіцентр К", - "Апостроф") вони дозволяють, а вам не дозволяють. Я ваш захисник, а вони й надалі заграють із олігархами".
Місцеві еліти і загроза сепаратизму
Слід пам'ятати, що Україна – це неофеодальна держава. Наші регіональні еліти чи ж як їх називають "князі" мають дуже потужні, навіть вирішальні позиції. Різні кола бізнесменів контролюють природні, грошові та медійні ресурси, тому вони можуть створити дуже негативний порядок денний для самої влади – і це стосується усіх регіонів України. Отже маємо ситуацію, коли перезавантаження не відбулося, а центральна влада продовжує демонструвати свою слабкість і нерішучість. Рішучість має проявлятися не в тому, що Аваков зараз введе сили Нацгвардії у Черкаси, а у тому, щоб провести зустрічі та поговорити.
Місцева еліта – середні підприємці – це досить активна категорія людей, які схильні комунікувати з мерами. А для міських голів це непоганий електорат, бо вони мають найманих працівників. Таких людей обурює несправедливість, з якою стикається бізнес. Люди, не розуміють, чому працює "Епіцентр" і там черги, а невеличкому магазину непродовольчих товарів не можна працювати. Мери намагаються зіграти на цій різниці. Ситуацію погіршує випадок з "Мрією" – не ясно, чому керівники держави зустрічали комерційний рейс. Цей випадок використовують усі, кому не ліньки, - тут є як політична складова, так і соціально-економічна.
Тому ситуація напередодні виборів є дуже небезпечною. Регіональні осередки партії "Слуга Народу" є слабкими і не в усіх областях взагалі існують. Чіткої позиції у них немає. Вони не створили порядок денний, що дало б їм можливість конкурувати з місцевими елітами. Зараз "Слуги" намагатимуться гратися із виборчим кодексом, але, я думаю, вони отримають шалений опір у парламенті. Але поки правляча команда зосереджена на кулуарній та міжусобній боротьбі.
В результаті, ми маємо ось такі постріли в регіонах, які ні до чого хорошого не приведуть. Тому що сепаратистський потенціал в регіонах є достатньо високим. І орієнтуватися вони будуть уже не на Росію чи Захід, а на захист інтересів регіональних еліт, які десятиліттями сидять і не змінюються. Як правило, влада завжди йшла на певні компроміси з ними, закриваючи очі на певні їхні зловживання, натомість отримуючи лояльність і підтримку на загальнонаціональних виборах та контроль, аби не було війни всіх проти всіх. Тому зважена регіональна політика є дуже важливою. Але я не бачу, що Кабмін почав її реалізовувати.
Заяви, які робить мер Черкас, можуть спровокувати ланцюжкову реакцію і дедлайном карантинних заходів стане 11 травня, навіть попри статистику, яка не дуже цьому сприятиме. Бо зараз певні регіональні еліти, які зіткнулися із соціальною несправедливістю, використають її як інструмент у боротьбі за серця виборців.
