В окупованому Криму, у багатьох українських містах і за кордоном 18 травня відзначали 72-у річницю депортації кримських татар. "Апостроф" дізнався, як проходили заходи, присвячені цій даті, а також поговорив з тими з кримських татар, хто зараз живе на півострові і намагається не виносити на публіку антиросійську позицію, або, навпаки, демонстративно ділиться своїми проросійськими поглядами. Цих людей об'єднує скорбота через насильницьке виселення їх предків у 1944 році, вони з болем згадують радянський режим і тих, хто так і не дожив до повернення додому. Але сучасну історію трактують по-різному.
Кожному своє
18 травня в Києві після траурного мітингу на Майдані Незалежності люди виклали зі свічок контур тамги (родовий знак, символ кримськотатарського народу, зображений на прапорі) і напис "Ні геноциду!"
У цей же вечір в Сімферополі, розташованому майже на тисячу кілометрів південніше, на площі Леніна учасники акції "Запали вогонь у своєму серці" викладали з свічок зовсім інший силует — карту РФ з анексованим півостровом у складі.
Поки в Херсоні, Львові, Запоріжжі, інших українських містах і за межами України віддавали данину пам'яті жертвам політичних репресій та депортації 1944 року, в соцмережах і ЗМІ з'являлася інформація про те, як в Судаку затримали групу молодих кримських татар на автомобілях з кримськотатарської символікою (про це написав глава ЦВК Курултаю Заїр Смедляєв).
На мітингу на Майдані в цей день виступали кримськотатарські діти. А в соціальних мережах з'явився принтскрін поширеного в окупованому Криму розпорядження з підписом "Для керівників освітніх установ", в якому було зазначено, що 18 травня на півострові є навчальним днем і "пропуск занять", незважаючи на заходи в пам'ять про депортацію, заборонений. У документі також мала місце інструкція, згідно якої про причини і кількість відсутніх учнів, у тому числі - "окремо по кримськотатарським дітям", має бути повідомлено у відповідні інстанції. Одні жителі Криму цю інформацію і факт такого розпорядження "Апострофу" підтверджували, інші - спростовували.
18 травня на кордоні Херсонської області на Чонгарі також пройшла акція в пам'ять про депортацію кримських татар, учасники якої декламували "Слава Україні", співали український гімн і популярну нецензурну пісню про Путіна. А у соцмережах розповіли про те, що на сайті так званого "Міністерства промислової політики Криму" з'явилося звернення Сергія Аксьонова, в якому він вибачився перед кримськими татарами за переслідування. Щоправда, через кілька годин заяву зникло.
Деякі кримські татари, налаштовані категорично по відношенню до подій останніх двох років в окупованому Криму, з сарказмом писали про те, що "випадково саме 18 травня в Судацькому, Феодосійському та Білогірському регіонах буде проводитися хімічна обробка для боротьби з амброзією. Не рекомендується виходити з дому, було оголошено по дротовому). А в Севастополі в рамках навчань з цивільної оборони в 10 ранку вмикають сирену".
Глава забороненого в Криму Меджлісу Рефат Чубаров на своїй сторінці в Facebook заявив: "Як і слід було очікувати, російські окупанти в Криму повсюдно заборонили проведення масових жалобних заходів у пам'ять про жертв геноциду кримськотатарського народу, запланованих до проведення 18 травня 2016 року регіональними і місцевими меджлісами, кримськотатарськими громадськими організаціями. При цьому російські окупанти в Криму докладають всі зусилля для того, щоб змусити кримських татар брати участь лише у формальних заходах, що проводяться окупантами та їхніми прислужниками".
Про те, що народ в Криму "масово проігнорував російські жалобні заходи на 18 травня, але так само масово зібрався на молебні, де були присутні місцеві меджліси. До голови судацького меджлісу вже приходили з ФСБ з питанням "чому?", написав журналіст Осман Пашаєв.
Мешканка Сімферополя розповіла "Апострофу", що з площі Леніна днем так звана "самооборона" виганяла молодь з кримськотатарськими прапорами. В інших місцях людей не чіпали, особливо жінок, дівчат". Потім вона виклала на своїй сторінці в Facebook відеозапис, де жінки співала пісню на татарською мовою, тримаючи в руках блакитні прапори з тамгою.
Одна з кримчанок, що проживає в Феодосії, розповіла "Апострофу", що 18 травня "мітинг пройшов як завжди: виступали кримські татари, імам, болгари, німці, єврейська громада, виступили представники влади, була хвилина мовчання. Сьогодні весь захід зайняв близько години. На мій погляд, він мало відрізнявся від торішнього". За її словами, людей було небагато — чоловік 50. Силовиків, яких зібрали в місці проведення мітингу, було більше.
Щоб пам'ятали
Кримська татарка Айгуль Абдурахманова (ім'я змінено з міркувань безпеки) з Сімферополя заявила "Апострофу", що про жодні заходи в пам'ять про жертви депортації вона не чула. "За винятком розтяжки на музичному театрі в центрі міста. Напис білими літерами на чорному тлі "18 травня - день пам'яті жертв депортації з Криму", - сказала вона.
Айгуль називає себе аполітичною, каже, що не відчувала на собі явної дискримінації від нинішніх окупаційних властей, хоча визнає, що жити їй та її родині доводиться в неспокійній обстановці, коли потрібно стежити за словами, оскільки тепер "потрібно говорити в рамках ідеології".
Сім'я Айгуль багато десятиліть зберігає пам'ять про день депортації: її бабусю вивезли з селища Корбекуль (сьогодні — Ізобільне, Алуштинський район) в семирічному віці. Спогади про це вже стираються з пам'яті бабусі, вік у неї похилий і вона страждає від склерозу, але те, що вона встигла розповісти, викликає у Айгуль почуття образи, тугу і смуток, хоча вона належить до другого покоління кримських татар, яких не торкнувся цей кошмар.
Там, куди депортували рідних Абдурахманової, в Андижані (Узбекистан), ставлення до них було вороже — сприймали кримських татар як зрадників. "Пам'ятаю з дитинства, що найбільш часто бабуся розповідала про те, що в землянках жили і пили воду червиву прямо з водойми", - говорить Айгуль.
Ще один співрозмовник "Апострофа", Ейваз Умеров, чия сім'я також постраждала від депортації 1944 року, називає цю трагедію в історії кримськотатарського народу "злочином радянського режиму і радянської влади". "У мене з боку батька рідних вивезли в Горьківську область, а з боку матері — в республіку Узбекистан (населений пункт) - ДВЗ-1 (дальня висилка ув'язнених). Багато хто з предків не дожив до того періоду, коли вони могли повернутися в Крим і коли були зняті огульні звинувачення в пособництві фашистському режиму і зраді", - говорить він "Апострофу".
На питання, чи не нагадує йому нинішня кремлівська влада той радянський режим, який він вважає злочинним, відповідає негативно. Сьогоднішньою самопроголошеною владою він задоволений.
Умеров — голова «Регіональної національно-культурної автономії кримських татар Республіки Крим" та "Асоціації громадських та молодіжних організацій Республіки Крим". Він переконаний, що нинішня "влада" в Криму навіть надмірно "лояльна і м'яка". "Особливо стосовно представників ЗМІ, які активно займаються розпалюванням міжнаціональної ворожнечі, я б ще тут гайки позакручував", - зізнається він і додає, що готує позови, судячи з усього, в європейські судові інстанції, проти журналістів з Криму, Росії та України, які, на його думку, поводяться непорядно і пропагують ворожнечу, "підтримуючи ті нечисленні сили кримських татар, втікачів-меджлісівцев, які перебувають в Україні". Втім, він не вірить у те, що справу можна буде довести до кінця. Назвати ЗМІ та імена журналістів він категорично відмовляється, заявляючи, що "це буде сюрпризом". Він також сумнівається, чи коректно будуть представлені його слова в матеріалі "Апострофа" і обіцяє простежити за публікацією.
На всі питання видання Умеров видає прямолінійні відповіді: ні, ніхто не забороняв дітям пропускати заняття в школах, він сам взяв на пам'ятні заходи свою дитину, який щоправда, поки що ходить в дитячий садок, але діти інших чиновників і громадських діячів, за його словами, також абсолютно спокійно супроводжували батьків, а повідомлення про заборону з'являлося тільки на проукраїнських сайтах. У Криму, за його словами, в цей день не було мітингів, тому що не було офіційних заявок, а вони, в свою чергу, були відсутні, щоб "не спровокувати дестабілізацію в Криму міжнаціональної ситуації". На питання, хто джерело небезпеки, Умеров заявляє, що це можуть бути "радикальні сили, які перебувають на території України". "В Україні є сили, навіть з числа кримських татар, які готові піти на такі кроки заради дестабілізації ситуації", - упевнений Він.
У той же час він відмовляється давати оцінку затримань кримськотатарських активістів, які проводять російські силовики, і про яких неодноразово заявляв голова забороненого в Криму Меджлісу Рефат Чубаров та інші кримськотатарські активісти. "Якщо когось тримають під арештом давно, значить, проти них є якісь факти, що вони займалися підготовкою або пропагандою радикальних ідей на території "Республіки Крим", які можуть принести розбрат, міжнаціональне протистояння, порушення кордонів РФ, ці люди в законодавчому полі РФ повинні нести юридичну відповідальність", - говорить він, і додає, що в 2006-2012 роках займався опротестуванням затримань тих співвітчизників, які були засуджені українською прокуратурою. Умеров заявляє про 12 людей з активною громадянською позицією", які "боролися за права кримських татар і допомагали оформити самозахоплення земель.
В кінці бесіди з Апострофом" Умеров зізнається, що був радий змінити "бендеровскьий паспорт" на російський, це був його "свідомий вибір". Він кілька разів неприхильно відзивається про лідерів кримських татар, які проживають за межами Криму, називає їх зрадниками, які "покинули Батьківщину, вони кинули народ, і зараз вони - більше українці, ніж кримські татари!" - гарячкує Умеров. На ремарку "Апострофа", що таким, як Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв і іншим, по суті, в'їзд заборонений окупаційною владою, він відповідає, що вони самі винні, оскільки "підтримали хунту в Києві і відкинули пропозиції нашого президента В.В. Путіна".
