RU  UA  EN

Понеділок, 17 червня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.20
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Юрій Лоза: Можу зараз приїхати в будь-яке місто України і на ринку купити автомат

Російський співак упевнений, що є фахівцем у сфері торгівлі зброєю в Україні

Російський співак упевнений, що є фахівцем у сфері торгівлі зброєю в Україні Російський співак і композитор Юрій Лоза Фото: Володимир Веленгурін

Головний коментатор Росії - так його останнім часом називають у соцмережах і в ЗМІ. Втім, з пресою, особливо з російською, Юрій Лоза зараз не в ладах. Каже, що інтерв'ю не дає, оскільки "безпрецедентна свобода слова", що панує в Росії, поширюється і на непорядних журналістів. Але для "Апострофу" він знайшов час поспілкуватися. Тем обговорили безліч, починаючи з українсько-російських відносин та війни на Донбасі, закінчуючи музикою і Євробаченням. Про те, хто з'їв все українське сало, чому в англійських поетів закінчилися рими, а російська мова ніколи не стане міжнародною, про російську п'яту колону, з якою "ніхто не бореться", тому що "свобода слова", і про те, який музикант може вважатися успішним, – читайте в інтерв'ю Юрія Лози нашому виданню.


— Ви дуже часто пишете у Facebook на гострі соціально-політичні теми, тому, якщо ви не заперечуєте, хотілося б розмову розпочати саме з цього, а потім вже перейти до музично-культурних тем.

— Добре, давайте.

— Як ви сприймаєте зміни в російсько-українських відносинах, які відбулися за останні два роки?

— Я бачу це так: якщо якісь проблеми виникають, то вони вирішуються. Якщо виникають прірви, то між прірвами зводять мости. Працювати потрібно в цьому напрямі, рухатися назустріч один одному і розуміти, що якимсь силам потрібно було розділити ці два народи.

— А вони, по вашому, не різні?

— Насправді, це один великий народ. І росіяни, і українці — слов'яни, абсолютно зовні однакові. І ментальність, закладена в нас генетично нашими далекими предками — вона теж приблизно однакова. Адже ми однаково їмо, стоїмо, сидимо, говоримо однаково, приблизно однаково думаємо. І якщо хтось штучно створив ці бар'єри, то нам час вже замислитися про те, як почати їх руйнувати. Ці бар'єри насправді всі легко розвалюються при включенні голови.

— Що ви маєте на увазі?

— Зрозуміло ж, що комусь треба було нас посварити. Якщо ми оглянемося на довгу історію спільного існування, то побачимо, що були періоди, коли ми сильно дружили, і були періоди, коли ми сильно ворогували. Всяке бувало. Потрібно відкинути все це лушпиння зараз. І зрозуміти... Ось, наприклад, у мене вища економічна освіта, я на все дивлюся через сферу будь-яких цифр. Це дає мені право стверджувати, що конфлікт не приніс користі ані Україні, ані Росії.

— А кому ж тоді?

— В першу чергу, Америці, яка взагалі-то всю цю справу і підтримувала. Вони зараз сидять і потирають руки, тому що для Америки будь-який бардак в Європі – це нові гроші, адже в усьому світі люди ховають гроші в доларах. Це я вам кажу як економіст. Тому Америка розв'язала близько 50 конфліктів в останні кілька десятків років. Під час усіх цих конфліктів люди ховали свої капітали в американських банках. Подивіться матеріали по цій темі, і вам все стане зрозуміло.

— Ви кажете, що вам дуже не подобається, коли, особливо в Україні, Росію називають агресором, мовляв, це "Україна сама пішла зі зброєю на Донбас". А чиї тоді ідеї "російського світу", "Новоросії"?

— Скажіть мені, будь ласка, з чого це все почалося? З ось цього гасла, який вам закинули в голови, що Україна – це Європа. Ви зібралися йти в Європу, не підготувавшись до цього, і тут почався бардак. З чого? Тому що ваш уряд: Азаров і Янукович сказали, що ми не готові поки що. Вдавати з себе бідного родича – це одна історія, а зовсім інша історія — прийти туди як рівний член. Коли Україні пообіцяли безвізовий в'їзд, Янукович не підписав цей документ тільки тому, що там було дуже багато всіляких нісенітниць. Єдине, що він просив від українського суспільства, — це часу на те, щоб розібратися з цим питанням: "дайте рік-два, і ми всі питання вирішимо". Ні, треба було скинути Януковича, причому абсолютно нелегітимним шляхом, потрібно було влаштувати цю криваву баню, Майдан...

— Якщо він все правильно робив, чому ж тоді втік?

— Секундочку, його б там просто завалили! І для чого його скинули? Для того, щоб потім Порошенко сказав, що ви отримаєте цей безвізовий режим, років так через 20? Зрозумійте, ви не читаєте ці документи, а я як економіст одразу розумію, що коли обіцяють грошей, то треба подивитися в кінці приписку – на що конкретно їх вам хочуть дати. Одна лише заміна широкої залізничної колії на вузьку з'їла б всі ваші гроші. А це одна з основних вимог європейців. Просто економічно подумайте головою. Вони хотіли вам дати гроші на те, щоб їм було зручно завозити до вас свою вторсировину. Азаров — толковий мужик, який брав на себе відповідальність. Так потрібно було Азарова прибирати? Щоб замість нього поставити людей, які не розуміють в економіці?

— Ви вважаєте, що компетенція тих, хто зараз в Україні при владі, є нижчою? Фахівців з вищою економічною, і не тільки, освітою якраз додалося...

— Краще подивіться на кінцеві результати, а не на кількість фахівців. При Азарові економіка зростала, у нього було десь 5-8% приросту щороку, а зараз вона тільки руйнується.

— При Азарові і компанії не було війни на частині території.

— Це лише один з аргументів, який вам наводять, коли намагаються пояснити, чому стало гірше. І знаєте чому?

— Чому ж?

— Вам весь час розповідають, що хтось зжер ваше сало. А насправді ваше сало їдять ваші ж люди, які вами керують. Зрозумійте мене правильно: якщо шукати зовнішніх ворогів і все валити на них, на Росію, на Донбас, на сепаратистів, на Кадирова, на когось ще, то таким чином можна відвести увагу людей від реальних проблем і від тих, які їх створили. Ці проблеми створені у вашій країні, не потрібно шукати їхніх авторів на стороні. Ви їх створили, вам і вирішувати. І домовлятися з Донбасом все одно доведеться. Вони ж не збиралися виходити зі складу України. А ось ви туди полізли з війною, замість того, щоб цивілізовано з ними спілкуватися.

— По-перше, Україна не розв'язала війну. І, вибачте, про яку цивілізовану розмові може йтися, коли ми говоримо про бандитів з автоматами в руках?

— Зачекайте, не вони ж бомбардують Київ, а ви бомбите Донбас. І не вони до вас прийшли з автоматами, а це ви прийшли, тому чого ж на них-то валити!

— Вони - це хто?

— Люди, з якими зараз воює українська армія. Вам розповідають, що з росіянами, але це не правда.

— А з ким тоді?

— Зі своїми воюють, з українцями, що живуть на Донбасі.

— Вражаюче, але чомусь паспорти у них російські і військова техніка теж? Збіг?

— Ви говорите очевидну дурість. Ви знаєте, як у принципі була влаштована військово-промислова структура України? Якщо ви подивитеся статистику, то з'ясується, що найбільш промислово сильним регіоном України завжди був схід. Відповідно, найбільші резерви і великі військові сили там і були. Коли стався розвал Радянського Союзу, то Україна отримала всю військову техніку, яка була на її території. А це було найбільше в Радянському Союзі озброєння. Потім пішли скандали, про які я вже писав неодноразово, — це коли йшли суда, набиті технікою, яку продавали кудись в Африку. Дуже багато було розпродано. Найменше розпродувалося з Донбасу. На Донбасі було стільки ж озброєння, скільки і скрізь, і можливо навіть трохи більше, але Донбас був найблагополучніший, він знав, як заробляти без продажу техніки, тому що на Донбасі — вугілля. Відповідно, там такого свавілля з продажу, як було на решті території України, не було. Тому просто за логікою, Донбас був добре озброєний. Дивіться, що діється у вас сьогодні — я можу зараз поїхати в будь-яке місто України і на ринку можу купити автомат. Це я вам кажу як фахівець.

Російський співак і композитор Юрій Лоза Фото: Антон Бєліцький/РІА Новини

— Вибачте, але мені здається, що це ви говорите зараз якусь дурницю. На вашу думку, в Росії справи йдуть зовсім інакше?

— Так, такого немає.

— Точно ні?

— Якщо не вірите, можемо вийти з вами у будь-якому місті, прийти на ринок і спробуємо купити.

— Давайте без екстриму, будь ласка.

— Розумієте, у вас в Україні зараз озброєння навалом, розцінки всі знають, і завжди можна все придбати у ваших вояків.

— Ви пробували?

— Ні.

— Тоді я не розумію, як ви можете з упевненістю говорити про такі речі?

— Щоб знати, не обов'язково потрібно це робити. Ваші військові продадуть все, що завгодно. Коли українець комусь щось не готовий був продати? Це ж в ментальності закладено. Ми приблизно такі ж. У нас теж був період, коли люди все продавали. Але ми пройшли цей період. Стільки всього було розпродано. Адже я їжджу по Росії і бачу це. Кораблі йшли по 1 долару за документами, і це все теж було. Я ж не кажу, що ми якісь особливі. І тому там, на Донбасі, якщо у них є гроші, вони можуть піти і купити будь-яку кількість патронів.

— Якщо є гроші – дуже важливий момент. Там зараз теж за принципом "Грошей немає, але ви тримайтеся".

— Це у вас промисловість якась може і зупинена, а там вугілля добувається, причому ви ж його і купуєте. Як це не парадоксально, але Україна воює з Донбасом і купує на Донбасі вугілля. Крім того, Порошенко, який воює з агресором, не поспішає закривати свої заводи в Росії і продає там шоколадні цукерки. Тільки уявіть ситуацію, що Гітлер і Сталін воювали, і, припустимо, в одного з них стояли заводи на іншій території. Ви взагалі можете собі таке уявити?

— Таке, мабуть, ні.

— Тому що це неможливо. А у вас саме так відбувається. Отже, ніякої агресії нема. Росія вам не ворог. Росія не намагається нічого віджати у вас або відняти. По-друге, коли мені зараз про Крим говорять. Та я щойно там був! Народ досі радий, що вони вискочили і що ними не управляють ваші нездари, які зараз управляють вашою країною. Так, там є проблеми, але вони закінчаться, тому що є перспектива і движуха. А у вас движухи немає, у вас движуха у зворотний бік.

— До речі, нещодавно Russia Today представив відео, де показано, як сидять перед телевізором два росіянина. Дід і внук, судячи з усього, які дивляться, як українці нібито громлять Крим, "топлять його в крові". В кінці ролику онук переодягається у військову форму і нібито вирушає вбивати українців. Мораль всього цього у Russia Today така — мовляв, ось, що було б, якби Путін не анексував Крим. Ви не вважаєте це очевидними маніпуляціями?

— Нісенітниця якась. Я цього ролика не бачив. Я вам так скажу: в Росії зараз безпрецедентна свобода слова. Такого ніде у світі немає. Я був в Америці, був в Європі, постійно їжджу по світу і знаю про це не з чуток.

— А що означає "безпрецедентна свобода слова"?

— Безпрецедентна свобода слова означає, що будь-яка людина може говорити те, що їй заманеться. У нас не карають навіть за повну антиросійську фігню і нісенітницю.

— І останні поправки Ярової, звичайно, це дуже красномовно підтверджують...

— Так ви подивіться, яку кампанію проти них організували так звані ліберали, і ніхто не чіпає цих людей. Якщо ви хочете сказати, що Путін не правий, то виходьте на вулицю і кричіть. Вам ніхто тут в Росії не відверне голову і не посадить. У нас немає переслідування за інакомислення.

— А ми точно про Росію зараз говоримо? Ви якісь фантастичні речі розповідаєте...

— Ви просто не можете повірити, що таке взагалі можливо. У нас є так звана п'ята колона, з якою теж ніхто не бореться. Так зване псевдоліберальне крило тощо. У нас Росія сьогодні - це багатоваріантна країна.

— А хто ж зараз це крило очолює? Адже багато хто просто втекли від такої свободи...

— Не знаю. Я з ними особисто не знайомий, вони мене своїм не вважають.

— Чому ж?

— В тому ж Facebook у мене є друзі, які явно належать до ультраліберального крила і які постійно публікують протиросійські статті. Я їх не видаляю, тому що повинен бути в курсі того, що вони говорять. Коли це виправдано, то я їм кажу: "молодці, правильно" — це коли я розумію, що вони праві. Але коли вони не праві: вибачте, що так можна скільки завгодно лазити по смітниках у будь-якій країні і набрати купу фотографій з цих смітників, а потім викласти і за цими знімками показувати, яке там життя. Але чому ж тоді після смітника не піти і не подивитися, який там гарний будинок побудували або якусь нову дорогу зробили? Вони висвітлюють життя тільки з одного боку.

— У російських ЗМІ вже другий рік як триває антиукраїнська кампанія. Чого один Дмитро Кисельов вартий. Навіщо?


— У нас є приватні медіакомпанії, в яких є люди, яким потрібен скандал. Ви чули від нашого президента або від нашого міністра внутрішніх справ, або від нашого міністра оборони хоч одне погане слово про українців?

Російський співак і композитор Юрій Лоза Фото: Анатолій Ломохов/PhotoXPress

— Випадків так багато, що навіть непристойно згадувати.


— Ну, давайте, із задоволенням послухаю, хто і під яким соусом?

— Жириновського плани не пригадуєте? Пів-Києва спалити хотів. І це якщо взяти з найабсурднішого.

— Перестаньте, Жириновський завжди був трохи клоуном.

— Але хіба він не представляє російську владу?

— У його партії трохи більше 5%, його реальна політична вага нічого не значить.

— Великі медіакомпанії, які ви вважаєте приватними, більшою мірою, державні. Як-то РИА Новости, наприклад. І адже там очевидні маніпуляції відбуваються.

— Розкажіть.

— Ну, наприклад, ось у них цитата Порошенка: "Наша військова авіація за своїм призначенням, вогневою могутністю і дальністю бойового застосування повинна стати тією силою, яка разом з іншими складовими оборони забезпечить стримування агресивних амбіцій Росії, буде здатна завдати адекватного удару по будь-якому агресору". Ну очевидно ж Порошенко говорить про те, що авіація в Україні повинна бути здатною відображати атаки. А в РИА Новости до цієї цитати такий заголовок: Порошенко пригрозив Росії авіаударом. І агентство ставить його в топи. Чи припустимо для головного інформаційного агентства країни, яке фінансується державою, робити такі речі?

— Невже ви не знаєте, як працюють журналісти? Їм потрібен гучний заголовок, тільки і все. Я з ними вже дуже давно воюю. Я ось вам даю інтерв'ю, а в Росії останнім часом — ні. На жаль, наша свобода слова поширюється і на непорядних журналістів.

— До речі, а чому ви вважаєте, що в Україні немає свободи слова? Ви оперуєте якимись фактами з цього приводу?

— Не знаю щодо українських ЗМІ, але у вас карають людей за інакомислення.

— Вибачте, ви про що?

— Подивіться хоча б на тих полонених, яких ведуть при обмінах, в якому вони стані? Погляньте на тих, і на інших. Савченко повернулася сита, доглянута, в чудовому стані. А подивіться на тих полонених, яких ви віддаєте, вони всі потім в реанімаціях лежать після вас, вони потім дуже довго відходять, їх потім роками лікують. Ви ж не можете контролювати свої праві сили, ви не можете навести там лад, у вас абсолютно різномаста, різношерста команда зараз займається війною. У вас є якісь сектори, які нікому не підкоряються, у вас є люди, які готові абсолютно спокійно сказати міністру оборони: та пішов ти. Це я кажу про того ж Яроша. З Донбасом потрібно домовлятися. Все одно не перемогти народ. В Росії ми спробували це в Чечні одного разу і зрозуміли, що треба домовлятися. Худий мир краще доброї війни.

Америка знищила своє індіанське населення, назвавши їх дикунами. Потрібно було оголосити всьому світу, що вони воюють з дикунами, червоношкірими і так далі. Це старовинний принцип. Так як ви зараз оголошуєте їх (бойовиків на Донбасі, - "Апостроф") якимись нелюдами, а вони такі самі українці, як і ви.

— Ну, які ж українці...

— А Захарченко хто — киргиз, чи що? Хочете сказати, що він менше українець, ніж ваш Аваков? Або менше українець, ніж Саакашвілі?

— А як ви ставитеся до Саакашвілі, до речі? У російських ЗМІ це улюблена тема після української, щоб або посміятися над ним, або виставити його в дуже непривабливому світлі.

— Він сам себе так вже виставив. Ви тільки подивіться той ролик, де він жує краватку.

— Але це не скасовує його заслуг у боротьбі з корупцією в Грузії і тих економічних успіхів, які були при його президентстві.

— Якщо ти берешся управляти державою, ти повинен принаймні зберігати обличчя. Збереження обличчя вважається головним завданням. Тобто ти можеш все що завгодно робити, але якщо десь одного разу ти впустив свою гідність чи не зберіг обличчя, тобі немає місця в політиці. Це неприпустимо для лідера. Найменша цятка на цьому обличчі — і ти вже не маєш права керувати країною. Ось, скажіть, ви знаєте такий епізод, де б Путін втратив обличчя?

— Ви серйозно?

— Чому підтримують Путіна 97% населення? Тому що їм не соромно, тому що він жодного разу не втратив обличчя, він жодного разу не втратив його ніде і не жував краватки. Розумієте, цього народ не прощає. Але, повертаючись знову-таки, до Грузії — як можна було силою намагатися приєднати Південну Осетію? Навіщо воювати з народом?

— Ви вважаєте, що це Грузія сама все затіяла?

— Ну, а хто ж? Росія, чи що? Яким чином?

— Тобто конфлікт у Придністров'ї, напевно, сама Молдова теж почала?

— Дивні ви якісь. Я в загальних рисах знаю, що там відбувалося. Генерал Лебідь зупинив там війну, просто підвісив все в стані невизначеності. Я розумію, що тодішні керівники не хотіли самі вирішувати ці проблеми, але вони створили проблеми для подальших поколінь. І поки вони не навчаться домовлятися, там буде ця напружена точка. Якщо ви не прибрали проблему в корені, то вона потім обов'язково вилізе. Підросте нове покоління бійців, молодших братів, які бачили, як гинули їхні старші. І вони візьмуть в руки зброю. І конфлікт логічно переростає в новий, потім через 10 років приходить нове покоління, і все знову по колу. Ось вважається, що у вас на Донбасі перемир'я, і раптом ні з того ні з сього оголошується, що там оперного співака вбили. Хлопці, під час перемир'я хто кого там може вполювати? Отже, це не зовсім перемир'я. І взагалі, що там робив оперний співак?

Російський співак і композитор Юрій Лоза Фото: Михайло Жукович/PhotoXPress

— Я читала ваш пост і ви, як мені здається, не дуже добре написали. Ви любите прислів'я і, думаю, вам відома фраза "про мертвих добре або нічого".


— Ви знаєте, у нас дуже багато кастрованих фраз, які ми вимовляємо як повні. Так от, з цієї фрази, яку ви говорите, прибрали дуже суттєве продовження: "про мертвих або добре, або нічого, крім правди". "Крім правди" прибрали і залишили тільки "нічого". Це типовий журналістський прийом кастрації. Правда полягає в тому, що людина з оперними даними повинна співати. І якщо ви читали мій пост, я не говорю про нього жодного поганого слова. Ви думаєте, стріляти з кулемета – це допомога країні? Я розумію як допомогу країні – зробити все для того, щоб ніхто не стріляв.

— Здається, ми з вами знову заходимо в глухий кут.

— Це ви заходите в глухий кут, тому що не називаєте речі своїми іменами.

— Те ж саме я можу сказати і про вас. Є очевидні факти, про які говорять вже не тільки українські ЗМІ, а весь світ.
— Знову ви дурницю якусь базікаєте.

— А за що тоді відносно Росії були введені міжнародні санкції?

— Я щойно шенгенську візу отримував. Її отримати в Україні важче, ніж у Росії. Мені дали річний шенген, ще й мало не поцілували. Знаєте чому? Тому що нас скрізь чекають і нам раді.

— Це, звичайно, так, але йшлося про санкції, насамперед, економічні.

— Я вам так скажу: зараз вся Європа виє від цих санкцій. Ось ще рік пройде, і абсолютно всі санкції будуть зняті. Вже зараз готуються до страйку, тому що всі фермери, які раніше торгували з Росією, через ці безглузді санкції тепер не можуть цього робити. Вся Європа проти, крім певних політиків, яким це на руку. Я з цього почав розмову. Є такий фільм — "Місце зустрічі змінити не можна", і там вустами головного героя сказано: завжди шукай того, кому це вигідно. Наш конфлікт між Україною і Росією не вигідний ні вам, ні нам. В Росії витрачають гроші на те, щоб допомагати Донбасу — скільки гуманітарних машин туди було відправлено, ви самі бачили. Спостерігачі перевіряли усі ці гуманітарні конвої — туди в конвоях жодного патрона не привезли. Що поганого в тому, що ми підтримували простих людей, і вони з голоду не повмирали? Коли Анна Нетребко допомогла Донецькому театру опери та балету грошима, то її обізвали сепаратисткою, терористкою і так далі. А Нетребко, на хвилиночку, - це найкраще сопрано світу.

— До речі, про музику. Є питання щодо Євробачення. Нещодавно виступив наш міністр і сказав, що в Україні немає майданчика для конкурсу...

— Бреше він усе. У вас є чудовий концертний зал "Україна", я там співав. У будь-якому Палаці спорту можна провести. Та де завгодно.

— Питання в іншому: в російських ЗМІ, зокрема в LifeNews, одразу вийшла стаття про те, що в Україні взагалі немає грошей і навіщо потрібно було брати участь в такому конкурсі, щоб потім не мати можливості його провести...

— Я з LifeNews не розмовляю взагалі і знати їх не знаю. Зрозумійте, LifeNews — це приватна лавочка. У них руки не з голови.

— Так ви вважаєте, що Україна може провести Євробачення на гідному рівні?

— Та на здоров'я! Проводьте, що хочете! Нас то чому це має цікавити? Жодна нормальна людина в Росії навіть не думає про те, буде проводити Україна Євробачення або не буде. Мені це взагалі по-барабану.

— Серйозно?

— Хочете лизати англійцям – будь ласка. Я проти того, щоб і в Росії проводилося це неподобство. Я взагалі проти нашої участі в Євробаченні в тому вигляді, в якому воно зараз знаходиться. Я писав про це вже неодноразово. Якби цей конкурс проводився за європейськими правилами, які були прийняті на початку, то це було б здорово — коли всі співають своїми мовами. Конкурс має зближувати народи. А зараз що? Англійський міжсобойчик. Хочете – проводьте, теж будете співати пісні англійською. Це ваша справа. А я не хочу, щоб мої колеги так принижувалися. Ось ви будете у себе його проводити і будете проводити його англійською мовою. У вас гордість українська є хоч яка-небудь?

— Це ж не конкурс пісень і танців у райцентрі якомусь. Ми говоримо про міжнародний конкурс, який транслюється на весь світ.

— На хріна вам цей конкурс здався, якщо ваші провідні будинки не мають права говорити українською мовою, проводячи такий конкурс? Переможець може говорити тією мовою, якою хоче, а не тією, яку йому нав'язують. Ось навіщо тоді вам ця перемога? Я і нашим кажу: на хріна вам перемагати? Щоб потім по-англійськи Малахов кричав зі сцени незрозумілі фрази двадцяти тисячам своїх одноплемінників?

— А давайте про пісню Джамали поговоримо. Ви якось казали, що вона не стане хітом.

— Говорив. І зараз ще раз скажу — не стане.

— Тим не менше дуже багато західних музикантів цю пісню переспівали, зробили кавер-версії. І ось Universal Music Group підписала з нею контракт. Не хочете забрати свої слова?

— А я вам так скажу, що у вас в Україні, наприклад, Океан Ельзи своєю популярністю поб'є будь-якого імпортного виконавця. Я вам гарантую. І співає ця група українською.

— А от як ви поясните такий феномен. У Бітлз і Мадонни є шанувальники по всьому світу: їх слухають і українці, і росіяни, які навіть не знають англійської мови. Чому?

— Тому що були зроблені певні кроки. Європа була раніше багатоголосою і говорила різними мовами. Зараз відбулася трансформація: на американських грошах піднялася англомовна культура, прийшли голлівудські фільми і так далі. Якщо в Радянському Союзі американські фільми дивилися навіть менше, ніж французькі, то зараз янкі змусили весь світ говорити англійською, а англійська мова стала міжнародною. Ще раз повторюю — все це підтримувалося американськими грошима. Поки Америка не підтримувала своїми бабками, своїми доларами, Європа жила за зовсім іншими лекалами. Тобто якщо німці становлять шосту частину всієї Європи, якщо крім Німеччини на німецькому трохи говорить Норвегія, трохи Австрія, трохи Швейцарія, то і популярність німецької була відповідною. Зараз відбулася культурна підміна, і всі намагаються говорити і співати англійською. Але це і дуже погано, тому що англійські поети перестали римувати, у них рими скінчилися, їх просто з'їла ця неймовірна популярність. Мова перестала бути самобутньою, стала якоюсь вихолощеною і утилітарною. Самі по собі англійці англійською стали говорити гірше, саме тому, що моду на погану англійську принесли іноземці. Я б дуже не хотів, щоб ми англозувалися і таким чином стали погано говорити російською.

Російський співак і композитор Юрій Лоза Фото: rodina.news

— А російська мова може стати міжнародною, всенаціональною?

— Для цього доведеться її спростити до розмірів англійської. Англійська – примітивна, проста і дуже розмовна. Я б не хотів такого побажати російській мові. Просто я люблю свою мову, вона багата. Українська теж, напевно, багата, тому що вони похідні від одного кореня, але я її погано знаю. Тому відпускати зараз російську мову і стискати її до розмірів англійської – це сильно вдарити по красі мови.

— І що, немає бажання експансію російської мови зробити? На території ЄС, наприклад? Тим більше Brexit нещодавно відбувся, і Велика Британія відокремилася...

— А навіщо? Навіщо європейцям вчити красиву, але складну російську мову, якщо в них є свої мови? От інша справа, що на фестивалях ми повинні показувати, що у нас є культура, і свою мову, але ми цього не робимо. Ми приїжджаємо на фестивалі і всім доводимо, що можемо співати так само, як англійці. І для чого? Щоб сподобатися ірландській домогосподарці?

— А хіба Євробачення не для того, щоб популяризувати свою культуру?

— Я вже сказав, що популяризувати свою культуру там не дають. Ну подивіться те, що показував наш Лазарєв, — пісня написана шведами і англійцями, а номер поставили греки. Від російської культури – тільки прізвище.

— Якщо вже російські артисти такі самобутні, чому вони все-таки не такі популярні, як Мадонна, наприклад?

— Ви, знаєте, на який рік розписані концерти ансамблю Моїсеєва? Є танцювальний ансамбль у нас такий.

— Гадки не маю.

— А я вам скажу. До 2020 року. Є ще у нас такий Осиповський оркестр. Напевно, і у вас є такі колективи, я просто не в курсі. У них теж на п'ять років наперед розписані гастролі – це народні колективи, до речі. Їх сприймають як воно є, без посилання на національну приналежність.

— І тим не менше навіть такі артисти, як Кобзон, наприклад, вони популярні тільки серед російськомовного населення. Їх не знають в усьому світі.

— Росія – це одна сьома частина суші.

— Тобто цього достатньо?

— Боже мій, звичайно! У нас 140 мільйонів населення, і якщо 140 мільйонів населення вважають артиста – зіркою, то так воно і є. У вас 45, і якщо група у 45 мільйонів населення домоглася популярності – це дуже багато, повірте.

— Ви вже згадували про Святослава Вакарчука. По-вашому, його успіх пов'язаний тільки з тим, що він співає українською?

— Він самобутній і співає своєю мовою. Я намагаюся вам пояснити, а ви ніяк не можете зрозуміти. Він оригінальний і ні під кого не підробляється. Але якщо Вакарчук заспіває англійською, він нікому на заході не буде потрібен. Ви розумієте, в чому справа-то, найдивовижніше те, що найбільшої популярності можна досягти тільки серед своїх. Якщо він заспіває англійською, то буде незрозуміло ким. А тепер дивіться, що виходить, — я був у Греції, а там, якщо не співаєш грецькі пісні, то ти взагалі не зможеш стати зіркою. Зірками там стають тільки люди зі своїм матеріалом.

— А ви могли б пояснити, чому в Росії такий успіх у Стаса Михайлова? Адже не можна назвати його музику якоюсь самобутньою або дуже оригінальною, а збирає стадіони.

— У всьому світі одна і та сама проблема – не вистачає мужиків. Мало їх, таких нормальних, залишилося. А Стас Михайлов виходить і каже: все для тебе. Ось і весь успіх.

— Цікаво дізнатися вашу думку про Гребенщикова і Макаревича. Адже вони вважаються засновниками рок-музики в Росії.

Ви читали мої пости: рок-музика як явище померла у 1980 році з приходом нової хвилі. Це є в усіх хрестоматіях, у всіх антологіях написано. Зараз створювати рок-групи, грати рок-музику – це не сучасно, адже рок знаходиться на тому ж статусному рівні, що і панк, і джаз, і диско тощо. Це сьогодні вже мало не етнічна музика. Це просто музичний жанр, не більше того.

— А чому тоді музиканти кажуть, що, навпаки, це соціальне явище, і що взагалі ця музика зародилася як протест?

— Брешуть всі. Ніякого там соціального протесту немає. Я подивився, коли "Чайф" закривав якийсь рок-фестиваль піснями "Пляшка кефіру і пів батона", а потім ще "Аргентина – Ямайка 5:0". Ось це рок! Нічого собі протест! Це що за соціальне явище? Потім виходить і закриває Гарік Сукачов, ну, майку на грудях порвав, кричить: бабуся курить трубку.

— Ну, це рок-н-рол, зовсім інший настрій.

— У певний момент всі напрями були соціальними. І джаз колись мав в нашій країні протестний початок. Віктор Славкін, давно вже, написав п'єсу: "Доросла донька молодої людини". І Саша Філіпенко зробив номер, взявши монолог з цієї п'єси. Він там говорить: ми всі протестували, ходили в цих вузьких сопілках, зачіски-коки робили, кричали дикими голосами, а потім раптом з'ясувалося, що в піснях то нічого крамольного і немає! Ось точно так само і рок став просто музичним перебігом. Колись режисер Чухрай сказав хорошу фразу: "Ці хлопці дуже схожі на Олександра Матросова, який падає на амбразуру, точно знаючи, що кулемета там немає".

— Останнє питання, про вашу творчість. Коли ви виступаєте, вас завжди, напевно, просять заспівати "Плот". Чи були у вас думки кавер-версію, може, якусь зробити?

— Я не хочу, щоб хтось зараз співав цю пісню, крім мене, ще й тому, що я сам поки що в змозі її виконувати. Коли я в силу яких-небудь причин зійду зі сцени, ось тоді ця пісня буде віддана, і роздеруть її на частини, як хочуть.

— А як щодо заспівати "Плот" українською?

— Навіщо? Мені це не потрібно.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

"Дискотека" Мар'їнці: навіщо українська армія захоплює "сіру зону"

ВСУ зайняли нові позиції під Донецьком, щоб поліпшити своє тактичне положення

​Ненасильницьке спілкування. Чи варто рубати Гордіїв вузол?

Головним методом ненасильницького спілкування між людьми є концентрація на потребах, а не способі їхньої реалізації

Якою б не була в Росії влада, питання Криму закрите, -політолог Валерій Соловей

Повалення в Росії Путіна піде на користь Україні, але не призведе до повернення Криму

Новости партнеров

Загрузка...