У вівторок, 15 листопада, Україна готувалася до початку чогось страшного. Минулого тижня Служба безпеки заявила, що російські спецслужби задумали глобальну операцію з дестабілізації ситуації в Україні, яка повинна стартувати 15 листопада з мітингу вкладників у Києві. Передбачалося, що протести поступово переростуть у масові безлади і будуть супроводжуватися навіть загибеллю деяких учасників. Метою такого плану Кремля, за твердженням СБУ, повинні стати відстрочка запровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу і, навпаки, наближення дострокових виборів до українського парламенту. "Апостроф" намагався з'ясувати, наскільки українське суспільство готове вийти на "третій майдан".
У Києві через кілька масових акцій протесту у вівторок перекрили вулиці Хрещатик та Інститутську. Безпеку забезпечували понад 5 тисяч правоохоронців та бійців Нацгвардії. Самих учасників виявилося не набагато більше - лише 6,5 тисяч, за даними МВС. У центрі столиці встановили металошукачі та перевіряли всіх, які проходять, у декількох осіб знайшли травматичну зброю. Журналісти писали і про "тітушок", і про дрібні бійки. Втім, жодних особливо лячних подій не сталося. Поліція відзвітувала, що акції відбулися без порушень.
Однак заявки на подібні масові заходи організатори подали аж до наступного вівторка - 22 листопада. В СБУ уточнили, що нібито, за планом російських спецслужб, вже з 17 листопада акцент протестів повинен зміститися на тему підвищення тарифів, а демонстрації - перерости в блокування урядових будівель. Як вже писав "Апостроф", у самій Україні достатньо політичних сил, яким вигідні подібні виступи. До таких сил належать "Батьківщина", "Опозиційний блок", а також партія "За життя" Євгенія Мураєва та Вадима Рабіновича і "5.10" Геннадія Балашова (символіка останніх двох була присутня на протестах у вівторок). А у світлі останніх подій жадати дострокових виборів може і Михайло Саакашвілі з його новою політичною організацією.
Однак є питання: чи готові українці стати інструментом політичної гри? Та й чи настільки сильним є невдоволення суспільства? Хоча приводи, безумовно, є.
Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк вважає, що соціальне напруження в Україні присутнє, і причиною тому кілька факторів.
"Ті самі електронні декларації, платіжки. Сам ось злий сиджу, тому що реально в мене в п'ять разів підвищилася ціна порівняно з тим, що було. Потім знову-таки загальна криза на тлі неврегульованого конфлікту на Донбасі, безвізового режиму, зростання долара, цін. Все це створює негативний фон. Ну і постійні політичні конфлікти, звичайно, підштовхують суспільство до такого обурення", - сказав Октисюк у коментарі "Апострофу".
Фахівець у сфері політичної та електоральної соціології Ірина Бекешкіна зазначає, що протестні настрої в Україні сильні завжди. Але для того, щоб настрої вилилися в дії, потрібні три умови:
"Перше – це якась подія, яка сколихне всіх одразу. Ну, певну таку роль можуть виконувати платіжки, які люди отримали. З іншого боку, найбідніші люди – це не ті люди, які виходять на протести все-таки. Ми не бачили, скажімо, протестів пенсіонерів… По-друге, повинні бути керівники, ну, скажімо, лідери, які ці протести організовують. На Майдані вони сформувалися самі собою. Спочатку там були хлопці Найєм, Соболєв, а потім вже пішла така самоорганізація. По-третє, люди повинні бачити, чого вони досягнуть у результаті", - пояснила Бекешкіна "Апострофу".
Соціолог згодна, що каталізатором протестів можуть стати квитанції за комунальні послуги за підвищеними тарифами, з одного боку, і декларації політиків - з іншого. А ось з авторитетними лідерами, за словами Бекешкіної, все туго.
"З одного боку, вони є. Політичні сили зацікавлені в протестах однозначно. Це ті, які домагаються дострокових виборів. Це дві політичні сили - "Батьківщина" і "Опозиційний блок", які реально можуть отримати більше, ніж нині мають. Ну, і з іншого боку, дійсно Росія. Хоча нам важко сказати, наскільки вона втручається, але вона щось буде робити", - сказала соціолог.
Гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто також упевнений, що нинішні політичні сили не мають достатньої ваги, щоб зуміти вивести великі маси людей на вулиці.
"Справа в тому, що навіть 20% людей достатньо для того, щоб організовувати якісь виступи. Це вже питання організації. А щоб вони стихійно вийшли, потрібно якомога більше людей. У мене тепер сумніви, що це можливо, тому що наразі є розчарування і немає такої політичної сили, яка б користувалася великим авторитетом", - сказав він у коментарі "Апострофу".
Анатолій Октисюк також не вірить, що наявні в суспільстві настрої можуть вилитися в глобальні акції рівня "майданів", оскільки для цього необхідний "ідеологічний злом".
"Я думаю, що потенційно сильні протести можуть бути тільки у випадку, якщо влада протягуватиме імплементацію "Мінська". Якщо будуть приймати якісь рішення зі зміни до Конституції щодо виборів, амністії, то це буде, звичайно, такий каталізатор, який зможе пожвавити радикалів до більш активних дій. А те, що сьогодні відбувається, зрозуміло, що там немає ніякої ідеології, там більше якісь політичні інтереси", - упевнений Октисюк.
Судячи з усього, поки існуючим політичним силам вдалося мобілізувати населення, зовсім не апелюючи до їхніх поглядів, а за допомогою грошового заохочення. Напередодні 15 листопада в соціальних мережах почали з'являтися оголошення з пропозиціями брати участь у масовках на вуличному заході за 130 грн. Акція діє весь тиждень – з понеділка по п'ятницю. Журналісти швидко зв'язали пропозицію з мітингами в центрі столиці. А ось спостерігачі ОБСЄ, поспілкувавшись з демонстрантами біля Нацбанку, дізналися, що за стояння на вулиці їм заплатять суму, яка дорівнює 10 доларам.
"Якась частина дійсно вже ходить на мітинги, як на роботу", - зазначає Бекешкіна.
Незважаючи на практично перманентно високий рівень протестних настроїв в Україні, соціолог підкреслює, що це зовсім не гарантує результат. Так, найбільш сильними вони були зовсім не перед Революцією Гідності та не в 2004 році, а в 1998-1999 роках, коли людям достатньо довго не виплачували зарплати. Тим не менше тоді масштабних заворушень не було.
У вівторок Верховна Рада задовольнила вимогу однієї з гілок мітингувальників – ошуканих вкладників банку "Михайлівський". Можна очікувати, що як мінімум ця частина природним чином відсіється. Але інша частина і в середу, 16 листопада, стабільно вийшла під будівлю НБУ. І отже, поки що киянам доведеться терпіти перекриття вулиць та металошукачі ще як мінімум тиждень - до 22 листопада.
