Днями президент Петро Порошенко підписав указ про новий призов на строкову службу. Призовників традиційно будуть набирати у два етапи: навесні і восени. А ось звільняти строковиків будуть протягом всього року: з травня по грудень. Особливості призовної кампанії 2017 року з’ясовував "Апостроф".
Кого призвуть
Весняна призовна кампанія почнеться вже в квітні і триватиме два місяці: з квітня по травень. Осінній призов стартує в жовтні і завершиться в останній день листопада. На строкову службу призвуть всіх придатних за станом здоров'я чоловіків, яким на момент відправлення у військові частини виповнилося 20 років, але не старше 27 років. 18 і 19-річних також можуть викликати на призовну комісію у військкомат, але на службу їх відправлять тільки в разі особистої згоди. Як і минулого року терміни служби залишаються незмінними: юнаки з вищою освітою віддадуть армії 12 місяців, а ті, хто не встиг отримати диплом вузу відслужать півтора року.
Скільки саме чоловіків планують призвати в ході двох призовних кампаній ще повинен визначити Кабмін. Навесні минулого року план становив 16 тисяч юнаків на всю країну, а восени — майже 14 тисяч. Але згадуючи досвід минулого року, очевидно, що проблема недобору строковиків нікуди не дінеться. Так, наприклад, в 2016 році в столичній держадміністрації скаржилися, що за планом весняного призову військкомати Києва повинні були відправити на службу 741 призовника, але план вдалося виконати на 89%. На початку осені 2016 року в військкомати столиці викликали більше 24 тисяч чоловіків, але прийшли за повісткою трохи більше тисячі, а після медичного обстеження тільки 53 людини були визнані придатними до проходження військової служби.
Правда в Міноборони і Генштабі стверджують, що план по призову 2016 року не зривали і виконали його на 100% відповідно посилювати роботу з "вилову" тих, хто ухиляється від служби, особливої потреби немає.
Чи підуть в АТО
Головне питання, яке хвилює строковиків та їх батьків вже не одну призовну кампанію — чи відправлятимуть їх служити в зону АТО. У Генштабі запевняють, що до лінії фронту призовників не допустять. "Однозначно в АТО їх залучати не будуть", — запевнив "Апостроф" заступник начальника головного управління персоналом Генштабу ЗСУ Марк Андрусяк. Принцип неучасті солдат строкової служби в бойових діях закріплений навіть у військовій доктрині України, яку у вересні 2015 року затвердив президент. Правда, якщо строковик захоче відправитися в зону бойових дій за власним бажанням, перешкоджати йому ніхто не буде. "Тільки якщо вони (солдати строкової служби, — "Апостроф") укладуть контракт з ЗСУ. Укласти такий контракт можна вже з першого дня проходження строкової служби", — додав Марк Андрусяк.
Але природно, що потрапити в АТО солдати можуть вже після демобілізації в ході, наприклад, 7-ої хвилі мобілізації, якщо вона буде оголошена президентом. Адже саме для того, щоб сформувати військовий резерв, в Україні і був відновлений призов до армії в 2014 році.
А ось головним нововведенням призовної кампанії 2017 повинна була стати мобілізація так званих "піджаків" — чоловіків, які закінчили військову кафедру у вузі і отримали офіцерське звання молодшого лейтенанта, але жодного дня не служили в армії. Коли на початку року інформацію про такий вид призову поширили в Генштабі, реакція суспільства була неоднозначною. Експерти і військові чиновники сходилися на думці, що ЗСУ дійсно відчуває кадровий дефіцит офіцерів, але заповнювати його за рахунок "піджаків" без бойової підготовки здавалося сумнівним заходом. Першу хвилю призову випускників військових кафедр мали намір провести ще в лютому, а всього в 2017 році Генштаб планував призвати близько 4 тисяч таких офіцерів, але фактично нікого поки не забрали в армію. "Ще не призивали поки. Ще не прийнято остаточне рішення про проведення цього призову. Всі підготовчі заходи були проведені, але чекаємо політичного рішення. Це повинно бути спільне рішення Генштабу, Міноборони і РНБО", — резюмував Марк Андрусяк.
Як служать зараз
Багато солдатів строкової служби, які зараз проходять службу в ЗСУ скаржаться, що за контрактною армією держава забуває про забезпечення призовників. "Наприклад, за статутом нам належить видавати три форми: робочу, щоденну і так би мовити парадну для виходу в місто. Насправді ж тобі дають тільки одну форму на всі випадки життя, а через 9 місяців видають ще одну, оновлюють і думають, що це нормально. А на складах форма лежить і її цілком достатньо. Але строковик — це ж не контрактник. Що стосується харчування, це взагалі окрема тема тут і коментувати щось зовсім сумно", — скаржиться "Апострофу" призовник з Києва Олександр.
Крім того, призовники нарікають на радянські стандарти, яких досі дотримуються в армії. "Послухайте, ну в XXI столітті забирати у строковика мобільний телефон і видавати тільки на вихідні - це маячня. Розумію, звичайно, що користуватися мобільним зв'язком не зовсім за статутом, але час зараз такий неспокійний і батькам доводиться весь тиждень переживати що і як там з їх сином. Гаразд в АТО ще не можна користуватися мобільним зв'язком, тут зрозуміло, щоб бойовики не вирахували позиції, але місце, де знаходиться моя військова частина, думаю, не велика державна таємниця. До речі про статут. Більшість понять там збереглися ще з совкових часів, а солдати продовжують жити по ньому і зараз. Наприклад, там розписані обов'язки солдата, що він повинен робити, що знати, а прав по суті немає. Влада кричить що в Європу йдемо, а радянські поняття залишаються, статут писався ще в 40-х роках", — додає строковик з Харкова Антон.
Проте скасовувати призов на строкову службу і повністю зосередитися на побудові контрактної армії Україна поки не готова. "Такі експерименти ми вже проводили, коли скасовували призов на строкову службу, але це призвело до того, що у нас практично ціле покоління чоловіків виявилося не готовим до захисту своєї країни. Контрактна армія ніколи не виграє війну. У будь-якому випадку, під час активної фази ведення бойових дій ми будемо змушені вдатися до призову, мобілізації", — заявляв міністр оборони Степан Полторак.
З міністром згодні й експерти. "У тих умовах, в яких ми зараз перебуваємо, Україні необхідно все одно здійснювати змішаний принцип комплектування ЗСУ. Це дозволить тренувати молодь, яка приходить в армію і створювати резерв для виконання завдань з зупинення агресії в разі повномасштабної ескалації військового конфлікту з боку РФ", — пояснив "Апострофу" заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Антон Михненко.
"Невідомо у якого наступного диктатора що стукне в голову, і коли він вирішить відновити "історичну справедливість", як зараз це робить Путін. Тому у нас просто не залишається вибору, окрім як кожному чоловікові мати військову-облікову спеціальність, — додає головний редактор сайту "Інформаційний опір" Юрій Карін. — Усіх на контракт ясна річ не візьмеш, всі не будуть закінчувати військові училища, відповідно строкова служба, плюс військові кафедри і служба в резерві повинні залишатися".
Втім, з існуючим підходом до інституту строкового призову, побудувати повністю контрактну армію навіть в довгостроковій перспективі, неможливо. "У нас необхідність набирати строковиків буде зберігатися вічно, тому що питання переходу на контрактну армію — це питання грошей. Контрактник за 240 доларів не буде мити туалети і це не його функція, тому строковики, яких набирають два рази в рік, це ті люди, які на сьогоднішній день забезпечують життєдіяльність армії: миють туалети, підмітають плац і миють посуд у їдальнях. Фактично це обслуга, — зазначає військовий експерт Олег Жданов. — Рівень бойової підготовки строковика можна оцінити, як нульовий. Ще в радянській армії був такий вираз: "через день на ремінь". Тобто солдат не вилазить з нарядів — сьогодні змінюється, а завтра знову заступає і так всі 18 місяців. Єдине, що він робить, це раз на місяць стріляє з автомата".
Змінити ситуацію, за словами експертів, могла б корінна перебудова системи забезпечення ЗСУ. "Всі функції з обслуговування повинні бути на аутсорсингу і Міноборони має їх продавати на тендері приватним компаніям. Тоді солдати реально зможуть займатися військовою підготовкою, а не будувати дачі", — резюмував Олег Жданов.
