В Україні вирішили посилити правила роботи кадрових агентств, які допомагають українцям влаштуватися на роботу за кордоном. Відповідний законопроект був зареєстрований у Верховній раді України. Основна причина подачі такого документа, за словами його авторів — не дати потрапити в лапи шахраїв і протидіяти торгівлі людьми, однак критики законопроекту запевняють, що завдяки такій ініціативі, шахраїв на ринку стане ще більше, а легальний бізнес піде в тінь.
У парламенті зареєстрували законопроект №6275, який змінить правила на ринку агентств з працевлаштування заробітчан. Документ, авторства нардепів Ірини Луценко, Олени Кондратюк, Марії Іонової, Світлани Войцеховській та Ірини Геращенко поки знаходиться на розгляді профільного комітету, але вже можна звернути увагу на кілька суттєвих пропозицій, адже після проходження комітетів, документ може залишитися в первісному варіанті.
Країна ризику
Законопроект спрямований на врегулювання ринку легальних агентств, які надають громадянам України послуги працевлаштування за кордоном. Основна мета цього, як говориться у пояснювальній записці, є протидія торговцям людьми. У тексті йдеться про те, що Україна досі залишається країною-транзитером для торгівлі чоловіками, жінками і дітьми. "За даними Міжнародної організації з міграції в 2012-2014 роках при виїзді за кордон на роботу або з метою шлюбу від торгівлі людьми могли постраждати понад 40 тисяч українців, а за період з 1991 року кількість постраждалих може становити близько 160 тис. осіб. Крім того, відповідно до щорічної "Доповіді про торгівлю людьми" Державного департаменту США за 2016 рік, Україна увійшла до групи ризику по торгівлі людьми", — говориться у пояснювальній записці до законопроекту.
Автори пишуть, що традиційним каналом торгівлі людьми є вербування і передача громадян за межі України для примусової експлуатації якраз таки через агентства, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. "На сьогодні контроль за вказаною діяльністю здійснюється на загальних підставах, тобто так само, як і за іншими видами господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Але такий підхід не виправдовує себе, оскільки не враховує специфіку даної діяльності. Крім того, введення в державі мораторію на перевірки (з 2014 року до теперішнього часу) також обмежує можливість моніторингу діяльності зазначених суб'єктів господарювання. Таким чином, доводиться констатувати, що чинне законодавство не дозволяє вчасно виявляти причини і умови, які призводять до торгівлі людьми, і ефективно протидіяти зазначеній торгівлі". Також в документі сказано, що за даними Мінсоцполітики кількість жертв торгівлі людьми в 2015-2016 роках збільшилася в порівнянні з 2014 роком майже в три рази. Тому автори-нардепи вирішили врегулювати діяльність агентств, в тому числі і тих, які діють без ліцензії. Боротися з цим пропонують декількома методами: штрафами, позаплановими перевірками бізнесу, крім того, в разі будь-яких порушень, можуть анулювати ліцензію, видану агентству.
Легальний відсоток
Однак президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповів "Апострофу", що легальний ринок подібних кадрових агентств в Україні, який згідно із законопроектом і збираються контролювати, дуже невеликий. "З одного боку, порядок наводити треба, а з іншого боку, давайте подивимося на наступні цифри: за 2015 рік в Польщі було видано запрошень 762 тисячі для українських трудових мігрантів, при цьому, через компанії, у яких є ліцензії, було працевлаштовано лише 6152 людини. У 2016 році Польща видала понад один мільйон запрошень, при цьому, через легальні компанії було працевлаштовано лише 9500 осіб. Тобто легальний ринок це 0,7-0,8% від усіх людей, які виїхали. Чи можна говорити про те, що легальний ринок займає якусь частку на цьому ринку? Легальний ринок в нинішньому вигляді — це скоріше статистична помилка. Люди виїжджають самі, люди виїжджають через незрозумілих посередників, люди виїжджають якимись бусами, це до речі на Західній Україні дуже поширене. 99% ринку знаходиться в сірій або чорній зонах", — розповів Воскобойник.
Експерт прогнозує, що завдяки такому законопроекту, легальні агентства підуть в тінь. "Законодавець в цьому документі пропонує, що? Штраф, штраф, і ще раз штраф. За помилки в договорах, за неподання документів, тобто якщо прийде чиновник з перевіркою — не знайти помилку буде неможливо. І як багато людей після введення цього закону схочуть отримати ліцензію? Ні в одній з цих змін, до речі, я не побачив яким чином вони будуть боротися з чорним і сірим ринком. Цей законопроект — це вбивство легального ринку. Цей законопроект жодним чином не пов'язаний з захистом українців, це буде закручування гайок. Виходить, що заганяють в тінь цілу індустрію. Це заводить нас в ситуацію коли, свідомі суб'єкти господарчої діяльності, прочитавши ці зміни, із задоволенням повернуть державі ліцензію і будуть займатися цим нелегально", — стверджує Воскобойник.
На думку експерта, слід навпаки, лібералізувати ринок міжнародного працевлаштування, але при цьому, щоб убезпечити українців від можливих зловживань потенційного роботодавця, максимально контролювати тих, хто займається нелегальною діяльністю. "Зробити це просто: розміщення будь-якої реклами має базуватися на законі про рекламу, тобто інформація повинна бути достовірною. Крім того, провести широку інформкампанію. Це дозволить людям зрозуміти міру відповідальності за свою долю. Інформування людей і люди будуть найкращим контролером в цій ситуації", — впевнений Воскобойник.
З агентства — до рабства
Тим часом, опитані "Апострофом" кадрові агентства, які вже багато років займаються пошуком роботи за кордоном, вважають, що подібні ініціативи лише сприяють закриттю малого і середнього бізнесу в Україні. "Можливо, таким чином держава хоче сама заробляти на цьому. Відкривати державні компанії, як раніше фірми робили закордонні паспорти, а зараз держава відкрила такі ж фірми і робить це самостійно. Хочуть, напевно, відкрити по типу візових центрів, тільки робити робочі візи. Швидше це вплине на закриття середнього і малого бізнесу. Постраждають фірми, які працюють з гарантією, а не шахраї, яких зараз дуже багато", — розповів "Апострофу" один з директорів агентств, що побажав залишитися невідомим.
Тим часом, не всі готові критикувати законодавчу ініціативу народних депутатів. За словами координатора громадської організації "Ла Страда" Ольги Дунебабіної, діяльність подібних рекрутингових агентств дійсно потрібно регулювати, тому, що за їх допомогою українці найчастіше потрапляють у трудове рабство. "Це дійсно проблема. У агентств, які не мають ліцензії, але при цьому надають послугу працевлаштування закордоном, є два способи шахрайства. Перший — вони обіцяють людині працевлаштування, але за певну суму, грубо кажучи, просять оплатити витрати, які має понести агентство для того, щоб знайти для людини роботу закордоном. Зазвичай це сума в межах 500-700 євро, яку людина нібито потім покриє внаслідок високого заробітку за кордоном. Це перша схема, і вона найбільш поширена бо такі агентства офіційно можуть займатися торгівлею або дрібними послугами, при цьому, стверджуючи, що вони працевлаштовують закордоном. Другий спосіб — це дійсно вивезення людини за кордон з метою трудової експлуатації або ж рабства. Це найбільш розповсюджена схема, коли люди потрапляють в рабство саме через такі агентства. Випадки, коли людина виїжджає сама за кордон з метою знайти там роботу вже за фактом і потрапляє там в трудове рабство або сексуальну експлуатацію вони не те, що поодинокі, але їх значно менше. Тобто основна схема — це агентства", — прокоментувала "Апострофу" Дунебабіна.
Також вона розповіла, що за минулий рік на "гарячу лінію" організації звернулося близько тисячі українців, які побоювалися трудової експлуатації за кордоном. "Ми ведемо статистику звернень з питань протидії торгівлі людьми, цих дзвінків за 2016 рік було близько тисячі. Але основні питання перед виїздом, тобто превентивно. Дзвінків, пов'язаних з пошуком зниклих за кордоном або з інформацією про те, що є випадки, коли люди потрапляють в рабство — менше — до ста дзвінків за рік", — пояснила координатор. За словами Дунебабіної, найчастіше в трудове рабство українці потрапляють в Росії, Туреччині, Еміратах, Польщі, Італії та Іспанії.
І поки законопроект знаходиться на розгляді в профільних комітетах, а на ринку функціонує безліч фірм-шахраїв, Дунебабіна пропонує кілька способів, як українцям убезпечити себе від недобросовісних агентств. "Перше — це перевірка фірми, чи має вона право надавати послуги посередника для працевлаштування за кордоном. Друге — необхідно обов'язково підписувати трудовий договір або контракт зрозумілою мовою, потрібно дивитися на застереження в контракті, потрібно уважно стежити за своїми документами і мати при собі копії документів і необхідно знати номери посольств і консульств. І головне, віза повинна бути обов'язково не туристична, а робоча", — додає консультант "Ла Стради".