Росія використовує танкери так званого тіньового флоту не лише для обходу санкцій, а й для шпигунства за країнами НАТО та здійснення диверсій на морських комунікаціях. Водночас європейські держави досі уникають жорсткої відповіді, посилаючись на обмеження міжнародного морського права.
Про це у колонці для The Telegraph пише міжнародний оглядач Адріан Бломфельд.
Як приклад він наводить інцидент із танкером Eagle S, який близько року тому, протягнувши якір по дну Балтійського моря, пошкодив кілька підводних кабелів. Судно разом з екіпажем тоді затримала Фінляндія. Однак, попри наявність доказів причетності танкера до інциденту, у жовтні окружний суд Гельсінкі відмовився розглядати справу по суті.
За словами Бломфельда, судді зосередилися не на факті саботажу, а на питанні юрисдикції: пошкодження сталося за межами територіальних вод Фінляндії — у її виключній економічній зоні. Відтак, згідно з чинним морським правом, відповідальність має нести держава прапора судна, якою виявилися Острови Кука.
Цей малонаселений архіпелаг у південній частині Тихого океану фактично заробляє на реєстрації суден під власним прапором і, очевидно, не зацікавлений у протистоянні між Росією та Європою, зазначає журналіст.
Бломфельд вважає, що Москва цілеспрямовано користується прогалинами та застарілими нормами міжнародного морського права. Прецедент із Eagle S, на його думку, лише заохочує Росію до нових подібних операцій.
Журналіст цитує експерта з морського права Арктичного університету Норвегії Олександра Лотта, який попереджає: наступного разу судно, що тягне якір у зоні з критичною підводною інфраструктурою, може просто проігнорувати вимоги прибережних держав і продовжити рух, прикриваючись міжнародними нормами.
Бломфельд нагадує, що Конвенція ООН з морського права гарантує свободу судноплавства у відкритому морі та транзит через стратегічні вузькі проходи. За його оцінкою, Росія фактично перетворила ці гарантії на інструмент прикриття гібридних атак.
Водночас він зазначає, що західний тиск уже змусив Острови Кука переглянути практику масової реєстрації суден. Аналогічні кроки, на думку журналіста, можна було б застосувати й до інших держав, які надають так звані "зручні прапори" російським танкерам.
Крім того, країни НАТО могли б діяти рішучіше безпосередньо щодо самих суден тіньового флоту. Зокрема, розглядається можливість обмеження їхнього проходу до Балтійського моря через Данські протоки з міркувань безпеки та захисту довкілля — адже йдеться переважно про застарілі та технічно небезпечні судна.
Однак, як підсумовує Бломфельд, європейські уряди побоюються таких кроків, остерігаючись звинувачень у порушенні морського права.
"Європа опинилася перед вибором: або й надалі керуватися правилами, створеними для більш спокійних часів, або знайти законні способи їх оновлення, перш ніж Росія остаточно навчиться використовувати їх у власних цілях", — резюмує оглядач.
Російський "тіньовий флот" використовується не лише для обходу санкцій, а й для розвідки та гібридних операцій у Європі.
