В Україні можуть скасувати адміністративні арешти за незаконний обіг наркотиків у невеликих розмірах. Відповідний законопроект до парламенту днями подав Кабмін. Чи означає це, що країну чекає лігалайз на європейський манер, розбирався "Апостроф", який дізнався перші подробиці та думки щодо документа.
Лекала для "беззубого"
Згідно з урядовим законопроектом 6401, до статті 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується внести суттєві зміни: скасувати 15-добовий арешт за незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотиків без мети збуту в невеликих розмірах. Ці "невеликі розміри" офіційно встановлені наказом МОЗ ще 17 років тому. Наприклад, не ризикуючи накликати на себе кримінальну відповідальність, громадяни України можуть зберігати до 5 грам коноплі або 0,02 грама кокаїну.
Водночас штрафи за незаконний обіг невеликої кількості наркотиків, навпаки, пропонується збільшити. Зараз сума штрафу, який суд може накласти на українця, спійманого з наркотиками, коливається від 425 до 850 гривень. Верхня межа цього стягнення залишиться без змін, а от нижню планується підняти до 510 гривень.
Автори законопроекту стверджують, що необхідність скасування адмінарешту за незаконний обіг наркотиків у невеликих розмірах продиктована міжнародними практиками та Національною стратегією в сфері прав людини, ухваленою урядом ще в 2015 році. Однак екс-глава департаменту Нацполіції з протидії наркозлочинності Ілля Ківа, який на цій посаді прославився непримиренним ставленням до любителям дурману (викладав у соцмережі фотографії драгділерів, пропонував ввести кримінальну відповідальність за наркотичне сп'яніння) у коментарі "Апострофу" заявив, що пом'якшувати відповідальність у жодному разі не можна. "Ні. Ні. Ні! Будь-яке послаблення у відношенні порушника закону веде до дестабілізації в країні, - підкреслив Ківа. – Я виступаю за посилення покарань і наведення порядку в нашій країні. Ми повинні говорити: "Україна", а розуміти стабільність і безпеку".
Не чіпають Іллю Ківу навіть аргументи авторів законопроекту на користь європрактик. "В Європі зараз не йде війна, в Європі немає такого відсотка корупції і там немає такої аморальності і розхитаності всередині суспільства. Хочуть натягнути європейські лекала на ось цього беззубого, прогнилого старого, якими ми зараз є. У першу чергу, нам потрібно вирівнятися, а потім вже послаблювати ті чи інші ситуації за європейськими стандартами", - резюмував Ківа.
Втім, за словами прес-аташе Маршу свободи за реформи у наркополітиці Тараса Ратушного, триматися за адмінарешт безглуздо. "Це юридичний рудимент. Норма ще з радянського періоду перекочувала в український Кодекс про адміністративні правопорушення, але насправді за адмінстаттею я навіть не можу пригадати, коли вона застосовувалася", - зазначає Ратушний.
Більше наркотиків
Тарас Ратушний додає, що насправді Україні давно пора переглянути застарілі норми "невеликої кількості" наркотичних речовин в бік збільшення. "У нас найнижчий поріг у всій Європі. Якщо говорити про канабіс, 5 грамів — це дуже маленька кількість, зазвичай у людей буває більше", - говорить він.
Правда, в деяких країнах ЄС допустима кількість того ж канабісу ще менша, ніж в Україні, але є нюанси правовідносин між правоохоронцями та простими громадянами. "По суті тут не можна нічого з собою носити, - розповідає "Апострофу" вчитель з Іспанії Ніна Вовк. – Але якщо в тебе є документи про членство в курильному клубі, а тут таких клубів, де люди можуть прийти і спокійно покурити трави, – маса, то можна з собою проносити ту кількість марихуани, яка вказана в документах. Але це не більше 2 грамів. А ось якщо у тебе більше, то тобі загрожує штраф, так як вважається, що це вже йде на продаж. Але це якщо прям вже зовсім багато, а якщо перебір на пару грам, то траву просто конфіскують, і все".
Але де гарантія, що навіть якщо МОЗ і дозволить українцям носити при собі більше наркотиків без кримінальних наслідків, поліцейські не досиплють грами, яких не вистачає для тюремного строку? Тарас Ратушний вважає, що ймовірність таких дій правоохоронців невисока. "Якщо рахувати кількість засуджених за злочини, пов'язані з наркотиками, то за останні 5 років їх стало менше рівно в три рази. Якщо у 2009 році було більше 31 тисячі засуджених по всій Україні, то після 2012 ця цифра стала різко знижуватися. Це пояснюється вступом в силу нового КПК, який скасував дуже багато корупційних лазівок, в тому числі пряму машину вимагання, коли людей можна було закрити на три доби без адвоката і рішення суду. Зараз корупції як системного явища в МВС все-таки немає. Це не означає, що її немає взагалі, але системність втрачена", - резюмував Ратушний.
Залишається питання: чи підтримають спірний законопроект нардепи. У парламентському комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності "Апострофу" пояснили, що зопалу блокувати зміни, запропоновані Кабміном, не збираються. "Я, звичайно, проти будь-яких наркотиків, це зрозуміло, в будь-яких кількостях, адже вони приносять людям зло. Але спочатку потрібно проаналізувати практику і поспілкуватися з поліцейськими, а після цього ухвалювати рішення", - вважає член комітету нардеп Роман Мацола.
А практика, за даними Державної судової адміністрації, вказує на те, що протягом минулого року за збут наркотиків в Україні було засуджено 729 осіб, а за зберігання без мети збуту – 6997. "Тобто 80% роботи поліції складають дрібні правопорушення, пов'язані з наркотиками. Якщо правоохоронець – не корупціонер, він зобов'язаний викликати слідчо-оперативну групу, яка витрачає свої людино-години. А це все ресурси поліцейських, які не завжди можуть встигнути приїхати, наприклад, на пограбування протягом трьох днів, тому що не було вільного слідчого", - додає Ратушний.
Але залишається надія, що принаймні один депутат у Верховній Раді гарантовано підтримає законопроект – це Дмитро Добкін.
