Священнослужитель, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості ГЕОРГІЙ КОВАЛЕНКО розповів "Апострофу" про підготовку та святкування Різдва Христова, своє ставлення до додаткового вихідного в Україні 25 грудня і злі справи, як єдину річ, котру дійсно не можна робити на релігійні свята і не лише на них.
- Про що найперше варто пам’ятати, готуючись до Різдва?
- На Різдво головне не забувати, що це – день народження Ісуса Христа. Різдво – це не просто красиве зимове свято, не просто час якихось духовних чи земних радощів. Різдво – це не просто застілля (напередодні – пісне чи не пісне вже в день Різдва).
Різдво – це день народження Ісуса Христа, і подарунки цього дня варто дарувати Христу. Як це зробити? Згадаймо, що Він сам говорив. Одного разу, кажучи про Страшний Суд, Він сказав: "Якщо ви напоїли спраглого, нагодували голодного, прихистили безхатченка, відвідали того, хто в лікарні чи у в’язниці, ви це зробили мені". Тобто ми можемо зустріти Христа, коли бачимо людину в скруті, і якщо ми їй щось даруємо, то ми це даруємо Христу. Все інше – це вже радість від того, що ми зустріли Христа. Більше того, в цей день є багато неочевидних, але дуже актуальних для нас сенсів. Якщо ми згадаємо події Різдва, то відразу можемо їх побачити.
По-перше, Різдво – це день, коли варто згадати безхатченків. Чому? Тому що колись Йосип і вагітна Марія прийшли до Віфлеєма та не знайшли місця, де зупинитися. Вони зупинилися у вбогій печері.
З іншого боку, Різдво – це час, коли варто молитися про мир. Згадайте, що співали ангели: "Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління". Таке красиве слово "благовоління"! Якщо перекладати його сучасною українською мовою, то це "добра воля". Різдво – це час для людей доброї волі, ми маємо всі зробити щось для того, аби відновити мир між людьми. І тоді можемо віддати хвалу Богові.
З іншого боку, Різдво – це час згадати про безбатченків. Бо що таке Святе Сімейство? Це Марія, немовля Христос і названий батько Йосип. У нас в країні дуже багато родин, де батько нерідний. І якраз Йосип є прикладом і покровителем таких батьків, а Святе Сімейство є покровителем таких родин. Також у нас достатньо родин, де взагалі нема батька. Коли ми дивимося на Діву Марію з немовлям Христом, то розуміємо, що це Син Божий, а батько в нього – Бог. Так само і для дитини, яка не має батька, Бог має бути батьком, і коли ми читаємо молитву "Отче наш" в таких родинах, ця молитва звучить зовсім інакше.
Пригадайте, коли Йосип і Марія тікають із немовлям до Єгипту. Ця подія називається втечею до Єгипту і є сюжетом багатьох творів мистецтва. Але якщо перекласти її сучасною мовою, то Святе Сімейство було біженцями, і це ще один важливий і актуальний сенс сьогодні. Бо насправді біженці – це люди, які є не такими, як ми. У них можуть бути інший менталітет, інша культура, але коли ми зустрічаємося з ними, то маємо згадати, що в них так само зустрічаємо Христа.
І згадайте ще: волхви приносять Христу подарунки. Українське слово "волхви" має дещо негативну конотацію, але якщо згадати цих біблійних волхвів, то варто зрозуміти, що, з одного боку, це були царі, з іншого боку – вчені, астрономи, астрологи, мудреці, маги (якщо говорити англійською мовою). І ці люди приносять Христу пророчі подарунки. Вони розуміють, що це незвичайна людина, і дарують йому золото – як царю. Я думаю, що нам теж варто подарувати Христу золото – золото нашого чистого серця й досконалого життя. Також вони дарують йому ладан – це смола, яка використовується в церкві для того, щоб був гарний аромат. Так само і ми маємо подарувати Христу ладан нашої молитви, тобто чистої молитви. І третій дар волхвів немовляті Христу – смирна. Це суміш, яку використовували, щоб намащувати тіло померлої людини. Тобто фактично вони пророкують його жертовну смерть. Так само і ми з вами маємо жертовно служити ближньому.
Це все, що варто знати і не забувати на Різдво. А вже потім ми сідаємо за стіл, потім молимося разом в храмі, потім співаємо колядки, передаючи одне одному знання про Різдво в дуже простій і досконалій народній формі, й вже потім святкуємо аж до Водохреща.
- Багатьох змалку дорослі вчать, що не можна виконувати якоїсь роботи на певні свята. Чого не можна робити на Різдво?
- Я, хоч і є священиком, не знаю відповіді на питання про те, чого не можна робити на релігійні свята, тому що на релігійні свята треба робити добро. А, напевно, робити не треба нічого злого. Якщо ж ми добро робимо в певний спосіб, то, напевно, будь-яка справа чи дія, спрямована на те, щоб допомогти ближньому, має вітатися. Зайвою, думаю, буде та дія, яка відбирає в нас час для добрих справ, для прославлення Бога чи для спілкування з ближнім.
- За вашими спостереженнями, число людей, які ходять до церкви, відзначають Різдво, збільшується з роками?
- Соціологія говорить, що в Україні близько 70% людей називають себе віруючими. Майже 70% з них є православними. Усі ці люди святкують Різдво. Якщо ми подивимося, з одного боку, на заповнені храми, то можемо вважати, що ми всі дійсно є віруючими, релігійними людьми, християнами. Але якщо ми роззирнемося довкола, то побачимо, що наша країна досі не є такою, що живе за Божими заповідями.
Тоді виникає питання: чи справді ми є віруючими? Чи справді ми є християнами? Чи дійсно ми святкуємо саме день народження Ісуса? Чи збираємося ми саме за Його святковим столом? Чи чуємо ми те, що Він говорить нам? Чи зустрічаємо ми Його на вулиці, вдома, на роботі, в соціальних мережах? Як не дивно це звучатиме, але сам Господь говорить: "Де двоє-троє зібрані в ім’я Моє, там Я посеред них".
Як Він посеред нас? Тоді, коли ми про Нього пам’ятаємо, тоді, коли ми знаємо Його заповіді, тоді, коли ми робимо щось добре тому, хто поруч з нами. Тоді ми це даруємо Богові.
Бо ми звикли думати, що Бог є нашим помічником, а Він хоче, щоб ми були його помічниками.
- Минулого року українці отримали додатковий різдвяний вихідний 25 грудня. Що думаєте про таку новацію?
- Дуже добре, що в Україні не протиставляють 25 грудня і 7 січня. Ми маємо два різдвяних дні й маємо наповнювати їх різдвяними сенсами. Якщо говорити про 7 січня, то тут все зрозуміло – це наше Різдво, це наші традиції, це те, що передається з покоління в покоління, те, що відроджується сьогодні.
Читайте також: Прогноз погоди на Різдво: де буде сніг і коли чекати морозів
Якщо говорити про 25 грудня, то, наприклад, ми у Відкритому Православному Університеті сприйняли цей день як Open Christmas, день, коли ми відкриваємо світове Різдво, коли ми відкриваємо традиції інших народів, день, коли ми відкриті і гостинні для тих, хто в Україні святкує Різдво саме 25 грудня. Сьогодні серед нас є представники різних іноземних компаній, посольств, місій, просто туристи, та й загалом в Україні є люди, які святкують Різдво 25 грудня. Ми можемо відвідати їх, а можемо, маючи вихідний день, поїхати в іншу країну й поглянути, як святкують там.
Більше того, гадаю, нам варто знати, що 9 з 14 православних церков святкують Різдво саме 25 грудня. Крім того, і ці церкви, і наша церква святкують Різдво саме 25 грудня – просто за різними календарями. І тому навіть коли нас роз’єднують календарі, навіть коли нас роз’єднують традиції, навіть коли ми роз’єднані в датах, ми маємо бути об’єднані у Христі. Бо і 25 грудня, і 7 січня – Різдво Христове, це свято, коли ми можемо говорити про нашу віру й можемо робити добрі справи.
