В Україні знову активізувалася тема єдиної помісної православної церкви. 17 квітня її підняв президент у ході зустрічі з лідерами парламентських фракцій. За словами Петра Порошенка, 9 квітня він провів семигодинну зустріч у Стамбулі зі Вселенським Патріархом Варфоломієм та членами Синоду. Підсумок переговорів, за словами глави держави, такий: "На сьогоднішній день Україна як ніколи близька до появи власної автокефальної помісної церкви". Чи стоять за цією гучною заявою реальні домовленості, чи це черговий передвиборний трюк, розбирався "Апостроф".
За словами президента, щоб Вселенський Патріархат прийняв Томос (спеціальний документ) про автокефалію української церкви, необхідно витримати процедуру та підписати відповідне звернення до Варфоломія. Під таким зверненням вже підписалися всі єпископи УПЦ КП (Української православної церкви Київського патріархату). Очікувано. Підтримали документ і в УАПЦ (Українській автокефальній православній церкві). Менш очікувано, але не сюрприз.
"За 26 років це перший документ, який об'єднав усіх ієрархів цих церков", - переможно підкреслив Петро Порошенко.
Президента вже підтримав парламент. 19 квітня за постанову "Про звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні" проголосували 268 народних депутатів.
Але в УПЦ МП (Українській православній церкві Московського патріархату) під таким зверненням не підписувалися.
"Чи бере в цьому процесі участь УПЦ МП, чи не бере - це їхній власний вибір. Але поки мова йде про ту частину УПЦ, яка дозріла просити у Вселенського Патріарха визнання їхньої автокефалії як помісної православної церкви", - сказала "Апострофу" релігієзнавець Людмила Филипович.
Але молитовно-канонічний зв'язок зі Вселенським православ'ям підтримує не КП, а УПЦ МП. Правда, через РПЦ. Говорячи простою мовою: Патріарх Варфоломій не начальник Патріарха Філарета, щоб щось йому дозволяти чи ні. З іншого боку, Філарет вже довго і успішно "працює" під православною "франшизою", а значить не зважати на нього неможливо.
Тому теоретично Вселенський Патріарх все ж міг дати якісь гарантії Порошенку. Але ось які саме? Ні сам президент, ні в УПЦ КП не зізнаються, лише розпливчасто натякають: "Зараз як ніколи раніше є всі підстави очікувати на позитивне рішення Вселенського Патріарха".
Президент Петро Порошенко і Вселенський Патріарх Варфоломій
Втім, джерело "Апострофа" в УПЦ МП запевняє, що Патріарх Варфоломій нічого обіцяти не міг.
"Так не може бути. Це нереально. Варфоломій не піде на таку різку конфронтацію з РПЦ. Від нього відвернеться православний світ", - зазначив співрозмовник видання.
Однак релігієзнавець Людмила Филипович з цим не згодна.
"А хіба Варфоломій настільки дружній з РПЦ? Хіба немає внутрішнього конфлікту між ними? - сказала вона. - РПЦ претендує абсолютно на інший статус у диптиху (список помісних автокефальних православних церков, - "Апостроф"). Не п'яте місце займати, а хоча б друге, якщо виходити з реальної значущості цієї церкви у Вселенському православ'ї. Взагалі з Патріархом Константинопольським дуже складно щось прогнозувати. До нього вже неодноразово зверталася частина церкви, парламент писав листи, Ющенко навіть привозив Патріарха в Україну. Зрештою ми почули: потрібно об'єднуватися не в бажанні затвердити свою національну православну церкву, а в бажанні бути частиною Вселенської кафолічної православної церкви. Але Вселенський Патріарх недостатньо постійний і послідовний у своїх діях. При ухваленні остаточного рішення він виходитиме не з інтересів України, а зі своїх власних. Він все розкладе по полицях і подивиться, що переважить. Його інтерес буде головним".
Крім того, якщо раніше Патріарх Варфоломій і міг побоюватися конфронтації з РПЦ, то зараз, коли сама Росія перебуває в конфронтації практично з усім цивілізованим світом, політична обстановка якнайкраще підходить для неприємних для РФ і РПЦ кроків.
Але чи має право Вселенський Патріарх одноосібно надати автокефалію українській церкві? Наріжний камінь цього питання - яку церкву вважати церквою-матір'ю для українського православ'я: константинопольську або російську. УПЦ КП наполягає на першості Константинополя, мовляв, до 1686 року українська церква була під Царгородом, тобто рішення - за Патріархом Варфоломієм.
У РПЦ парирують: не має значення, що було раніше, а важливий стан справ на даний момент. А на даний момент РПЦ - церква-мати для УПЦ, тому без її згоди нічого міняти не можна.
"Якщо ми будемо дивитися, хто, коли і від кого залежав, то ми взагалі повернемося в Єрусалим, - пояснив "Апострофу" заступник голови відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП протоієрей Микола Данилевич. - Тому на передсоборних нарадах було вирішено, що церква, яка хоче отримати автокефалію, звертається до церкви-матері, а церква-мати звертається до Константинополя. У свою чергу Константинополь звертається до всіх помісних церков. Тому Константинополь на даний момент не може одноосібно надати автокефалію. Потрібно, щоб цю автокефалію визнали всі 15 помісних церков, в тому числі й РПЦ. Обійти 15 помісних церков неможливо. Це те ж саме, якби Україну в ЄС прийняла тільки одна країна без згоди інших. Гіпотетично, якщо Константинополь раптом все ж надасть автокефалію, ніхто з помісних церков її не визнає".
Синаксис ієрархії Константинопольського Патріарха
Але чи справді не визнає? Сумнівів у тому, що у визнанні відмовить РПЦ, звичайно, немає. Але інші 13 церков (не рахуючи Константинополя) на тлі політичної конфронтації з РФ цілком здатні на такий крок. Крім того, механізм надання автокефалії через звернення до церкви-матері і консенсус 15 помісних церков не був закріплений в офіційних документах Всеправославного Собору, який відбувся в 2016 році, а відпрацьовувався тільки на передсоборних нарадах. А ось документ, який офіційно був узгоджений і прийнятий, стосується механізму надання автономії церкві. Називається він "Автономія і спосіб її проголошення". У ньому сказано наступне: якщо дві автокефальні церкви претендують на одну й ту ж "географічну церковну область", остаточне рішення приймає Вселенський Патріархат. На Україну ж претендують і Москва, і Константинополь. Звичайно, автономія - не те ж саме, що автокефалія, але церковна логіка тут зрозуміла.
Що ж, по суті, означатиме Томос Вселенського Патріарха, якщо він його все ж видасть? Адже, виходячи з тексту проекту постанови парламенту, президент просить автокефалію не для УПЦ КП, а для "Православної церкви в Україні". В УПЦ МП таких преференцій не просять.
"Вселенський Патріарх просто визнає помісність об'єднаної церкви: УПЦ КП і УАПЦ. Але, по суті, це буде визнанням УПЦ КП", - додала Филипович.
УПЦ МП може залишитися на українській території в статусі, наприклад, РПЦ в Україні. Але навряд чи в УПЦ МП захочуть щось міняти. Проте, якщо УПЦ КП буде визнана канонічною, це загрожує ще більшим розколом у православному світі.
"Розкол буде ще більшим. Потрібно буде визначитися, хто з якого боку. А хіба українське суспільство нас колись вражало своїм ступенем об'єднання? Але ніхто не говорить, що буде релігійна війна між православними. Що стосується УПЦ МП, то я не бачу в них тієї сили, яка відпаде та приєднається до канонічно визнаної помісної церкви", - резюмувала Филипович.
У свою чергу, політолог Петро Олещук запевнив "Апостроф", що, беручи до уваги ту частоту, з якою піднімається питання помісної церкви в Україні, ініціатива президента більше схожа на політичну гру на перевірених темах.
"Я думаю, це більше політичний трюк. Президент дійсно може вести якісь переговори зі Вселенським Патріархом, може навіть мати якісь натяки на те, що це питання буде вирішене позитивно. Але проблема в тому, що православ'я - це не тільки Вселенський Патріарх, - зазначив він. - Ця історія більше розрахована на патріотичний сегмент суспільства. Адже, якби президент дійсно був стурбований питанням помісної церкви, то потрібно було би починати з об'єднання українських православних церков, запускати цей процес, а вже потім звертатися за визнанням. Не можна це питання вирішувати з кінця".
Про передвиборчий піар говорять і джерела "Апострофа" в парламенті, близькі до оточення Петра Порошенка. "У таборі президента довго думали, з якими козирями йти на майбутні вибори. Зрештою було прийнято рішення зіграти на церковній темі, потенційно найвигіднішій, правда, "вибухонебезпечній", - зазначив співрозмовник видання.
