Днями Верховний суд України виніс знакове рішення: Феміда виправдала чоловіка, який вбив одного зі зловмисників, що намагалися проникнути в його будинок. Чи означає вирок суду, що українці фактично отримали "зелене світло" на радикальний захист житла від злодіїв і грабіжників, розбирався "Апостроф".
Гучне рішення
Інцидент, в якому розбирався Верховний суд, стався в березні 2014 року. Мешканець Івано-Франківської області обороняв свій будинок від вторгнення зловмисників і поранив одного з них кухонним ножем у груди. В результаті поранення зловмисник помер в лікарні, а чоловік, який захищав себе і своє житло, був затриманий правоохоронцями, хоча і сам отримав тілесні ушкодження.
Суд першої інстанції засудив мешканця Івано-Франківської області до 12 років позбавлення волі за умисне вбивство. Наступні касації та апеляції адвокатів скорочували цей термін: спочатку до 9 років за перевищення меж необхідної самооборони, потім до 8, до 2 років, однак чоловік все одно залишався винним, уже просидівши на момент винесення третього вироку 2,5 роки в СІЗО.
Читайте також: "Сувеніри" з Донбасу: як зброя і гранати потрапляють у мирні міста України
Крапку у справі поставив Верховний суд, який закрив її за відсутністю складу злочину. Вся справа в тому, що, згідно з частиною 5 статті 36 Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність взагалі не настає, якщо громадянин застосовує силу або зброю "для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло або інше приміщення". При цьому "тяжкість шкоди, яка заподіюється тому, хто посягає", не має значення. Іншими словами, якщо до вас в будинок увірвалися озброєні грабіжники, то захищати себе можна як завгодно, не побоюючись потрапити за ґрати. Точнісінько як у США: зайшов на чужу територію без дозволу – отримав кулю. Інша справа, що українські суди не поспішають застосовувати дану норму КК, адже мешканець Івано-Франківської області був засуджений.
"І жодного разу суди не врахували цю норму, - розповіла "Апострофу" адвокат Ірина Вань, яка займалася цією справою. - Чому суди ухвалювали незаконні рішення? Це вже питання до суддів: або це було зроблено спеціально, або вони настільки некваліфіковані".
Але в підсумку у Верховному суді погодилися з аргументами захисниці, і її клієнт був виправданий.
"Він повністю виправданий і зараз ми підготували позовну заяву про стягнення всіх відшкодувань, включаючи моральний збиток", - резюмувала адвокат.
Психологічний прецедент
Залишається головне питання: чи зможуть українці після рішення Верховного суду так само радикально "відшивати" зловмисників і в майбутньому, не побоюючись тюремного терміну? Наприклад, у березні 2013 року до 5 років позбавлення волі був засуджений пенсіонер з Краматорська Сергій Трошин. На своїй дачній ділянці чоловік встановив кілька розтяжок. Коли на дачу до пенсіонера прийшли непрохані гості, одна з розтяжок спрацювала. Трошин отримав термін, та ще й був зобов'язаний за власні кошти оплачувати лікування пораненому "гостю".
Але проблема в тому, що в судовій системі України не діють принципи прецедентного права як, наприклад, у США або Великій Британії.
"Позиція Верховного суду повинна враховуватися судами, - зазначає Ірина Вань. - Зараз постанову беруть адвокати і на неї посилаються в судах. Позиція Верховного суду враховується, але у нас поки не прецедентне право".
Дійсно, відповідно до статті 13 закону України "Про судоустрій і статус суддів", "висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права".
Крім того, у частині 6 статті 368 Кримінального процесуального кодексу України йдеться наступне: "Обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність щодо суспільно небезпечних діянь при винесенні рішення, суд враховує висновки про застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду".
Але "враховувати" і "брати до уваги" – це зовсім не одне й те ж, що виносити аналогічні рішення в подібних справах. Вся справа в тому, що кожен конкретний випадок самооборони розглядається в судах індивідуально.
"Те, що Верховний суд застосував цю норму – цілком нормально, - пояснює "Апострофу" директор юридичної компанії "Прима Лідер Груп" Діна Дрижакова. - Питання завжди в іншому, а саме – як озброєний злочинець і чи озброєний він? Якщо він озброєний, і ви в нього стріляєте – ця норма може застосовуватися і стрілок може уникнути відповідальності. а ось якщо злодій ліз в будинок, ви в нього вистрілили, а виявилося, що він був не озброєний – то тут перевищення самооборони. Це тягне за собою кримінальну відповідальність – тюремне ув'язнення до трьох років".
Однак експерти, опитані "Апострофом", запевняють, що це рішення Верховного суду, незважаючи на відсутність прецедентного права, вже є позитивом.
"Тепер інші підсудні та їхні адвокати можуть посилатися на дане рішення, використовуючи його в своїй судовій практиці, - каже "Апострофу" правозахисник Едуард Багіров. - Якби Верховний суд прийняв таке рішення в 2008 році, то в 2018 році набагато менше було б громадян України, яких звинувачують у вбивстві за те, що зі зброєю в руках вони захищали свою власність, життя своїх близьких і рідних. І грабежів із застосуванням зброї було б набагато менше".
"Позитивно, що таке рішення є взагалі, - додав "Апострофу" юрист Віталій Тітич. - Але у цьому разі це рішення є стимулом не стільки для юридичного, скільки для психологічного сприйняття права на захист суддями. Дуже важливим є розуміння суддями того, яку позицію займає вища інстанція. Наприклад, якщо суддя першої інстанції буде розуміти, що його рішення може бути скасовано, якщо воно розходиться з позицією Верховного суду, це стане для нього важливим аргументом".
Але досвідчені юристи не готові спрогнозувати, як на практиці суди будуть "враховувати" і "брати до уваги" позицію Верховного суду у подібних справах про самооборону.
"На жаль, наші суди орієнтуються на зовсім інші чинники, а не на практику Верховного суду, хоча захист і отримає додатковий аргумент, - зазначає Тітич. - Норма закону в нашій країні не має ніякого значення. Якщо гроші занесе нападник, тоді рівень необхідної оборони буде перевищено, і виявиться, що ніхто нікуди не ліз, нікуди не заходив. А якщо занесуть з іншого боку, то буде прийнято інше рішення".
У той же час експерти зазначають, що необхідно переглянути законодавчі принципи права українців на захист свого будинку і власності, адже частина 5 статті 36 (яка дозволяє обороняти житло від зловмисників як завгодно), з'явилася в Кримінальному кодексі не вчора, але жителю Івано-Франківської області довелося вислухати три вироки і дійти до Верховного суду, перш ніж ця норма була застосована.
"У багатьох цивілізованих країнах світу існують норми закону, рішення судів, де чітко визначено, що приватна власність недоторканна, а якщо хтось приймає рішення зазіхнути на приватну власність, то він повинен ризикнути своїм життям і здоров'ям, - запевняє Едуард Багіров. - У європейських країнах, США, Канаді в 90% випадках особа, яка захищала свій будинок зі зброєю в руках, не притягується до відповідальності. Там навіть поліцейські, слідчі, прокурори намагаються не передавати такі справи до суду, оскільки прекрасно розуміють, що чим менше громадян країни буде засуджено за використання зброї при захисті власності, тим менше у них буде роботи. У нас цього немає. Законотворці самі найняли собі охорону, отримали від Авакова нагородну зброю, тому їм це не потрібно. Себе вони захистили".
