Президент Петро Порошенко, глава МВС Арсен Аваков, екс-прем'єр Арсеній Яценюк і чинний глава уряду Володимир Гройсман, секретар РНБО Олександр Турчинов, спікер Верховної Ради Андрій Парубій, начальник Генштабу Віктор Муженко і міністр оборони Степан Полторак "засуджені" до довічного позбавлення волі! Таку сенсаційну новину поширили в п'ятницю, 22 червня, сепаратистські ЗМІ Донбасу. Що наснилося бойовикам, розбирався "Апостроф".
"Трибуналом" по голові
Довічні терміни Порошенко і Ко отримали у "подарунок" від так званого "українського народного трибуналу", який відбувся в ОРДЛО. "Апостроф" вже писав про це інсценування суду, яке стартувало в березні на території терористичних анклавів. Якщо коротко: "народний трибунал" став "хитромудрою" відповіддю бойовиків на закон про реінтеграцію Донбасу. Мовляв, нове українське законодавство, на думку ватажка донецьких терористів Олександра Захарченка, легітимізує військові злочини, а значить ДНР потрібно створити своє казино з блекджеком та Оленою Шишкіною (голова "народного трибуналу").
Ерзац-ідея терористів полягала в наступному – максимально акцентуючи увагу на тому, що так звані ДНР-ЛНР (як виявилося на час "трибуналу") – це Україна, "засудити" президента і перших осіб країни нібито за українськими законами і тим самим показати "громадянську" природу конфлікту на сході.
"Ми визнаємо закони України і вважаємо, що нинішня влада в Києві порушує ці закони. І судити ми їх будемо за законами України", - говорила перед початком "трибуналу" Олена Шишкіна.
Читайте також: Росія "закриває" ДНР-ЛНР: на Донбасі говорять про нову велику війну
Самі жителі окупованих територій розповіли "Апострофу", що сепаратистські ЗМІ буквально втовкмачували в голови громадян історію з "трибуналом".
"По телевізору практично кожного дня крутили ці новини. Одночасно на всіх сепарських каналах. Були типу засідання суду, виступали свідки, сиділи присяжні, адвокат, прокурор. Навіть Захарченко приходив давати свідчення. Розповідали, звичайно, все за методичками, ніби Сурков надиктовував, що говорити: "укропи", "карателі", "розіп'ятий хлопчик". Загалом, все в найкращих традиціях пропаганди, - розповіла "Апострофу" дончанка Олександра. - А на екрані в цей час транслювалися субтитри засідання українською мовою. Було смішно насправді: типу прямий ефір із зали суду, а субтитри якось заздалегідь встигли підготувати. І ще дивувало, що свідки хвацько, в найдрібніших подробицях пам'ятали, що відбувалося чотири роки тому. Але цей театр був особливо нікому не потрібен. Знали, що по телеку це йде, але ніхто особливо не обговорював. Нібито засудили, ну то й що?"
Апофеоз "трибуналу" настав 22 червня (річниця початку Великої вітчизняної війни очевидно була обрана не випадково): у Луганську на Театральній площі (мабуть, несвідомо підкреслюючи всю абсурдність дії) сепаратисти оголосили звинувачувальний вердикт Порошенку і всій "київській кліці", визнавши "хунту" винною за 24 пунктами статей КК України.
Не смішно
По суті, з перформансу бойовиків можна було би просто посміятися та забути про нього.
"Адже з юридичної точки зору це не має ніякого значення, - пояснює "Апострофу" донецький журналіст Олексій Мацука. - По-перше, в Мінському протоколі про подібні речі нічого не сказано, а по-друге, рішення, які виносить "судова система" на непідконтрольній території, не мають ніякої ваги не те що в Україні та у світі, але навіть у Росії. Наприклад, якщо в Ростові ви прийдете з випискою з суду Донецька з "гербом ДНР", то це рішення на території Ростова ніхто не прийме. Те ж саме з рішенням цього так званого "трибуналу".
Більше того, донецький журналіст Сергій Гармаш бачить навіть певні плюси від такого перформансу.
"Тут є певний плюс для України. У ході цього дійства бойовики постійно підкреслювали, що вони громадяни України. Так чому б не використати це проти них самих?" – додає "Апострофу" Гармаш.
Але навіщо взагалі потрібно було влаштовувати весь цей театр, адже юридичної користі від нього не більше нуля. "Якщо уявити, що Порошенко чи Турчинов раптом потраплять в руки бойовиків, то їх стратять без усяких вироків", - говорить "Апострофу" політолог Кирило Сазонов.
За словами експертів, опитаних "Апострофом", вся справа у пропагандистському ефекті.
"Це перформанс, який був організований політичним крилом угруповання ДНР для залучення уваги своїх же прихильників", - зазначає Мацука.
Луганськ, 22 червня 2018
"Це зображення справжньої держави, де нібито є реальні державні органи, суди, міністерства, парламент. Тут виключно пропагандистський ефект, розрахований на внутрішнього споживача, якому розповідають, що "республіка" існує і вона насправді справжня, - додає Сазонов. - Також йде пропаганда для російського глядача, мовляв, дивіться, російськомовні друзі в ДНР і ЛНР – зовсім як справжні, а значить – проект не зовсім мертвий".
"І таких промивок мізків там хоч відбавляй, - пояснює "Апострофу" заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука. - Для України тут немає ніяких небезпек. Це виключно інформаційний привід для терористів, щоб у середовищі, що співчуває, підняти свої рейтинги, свою значущість. Усе це починалося ще задовго до початку війни на сході. Але, на жаль, у той час (та й зараз) Україна як держава дуже мляво реагує на питання інформаційної безпеки, і ми досі програємо в цьому елементі нашим супротивникам".
Проте непряму небезпеку для України від "вироку трибуналу" і самого дійства експерти все ж бачать.
"Ця акція покликана до ескалації конфлікту не на бойовому, а на політичному рівні. Проблема в тому, що будь-яка подія, що для нас виглядає як театр, для людей, які мешкають там, виглядає як вимога. Це частина їхньої реальності. Важко, перебуваючи в Донецьку, сприймати з гумором те, що робить адміністрація, яка називає себе владою", - резюмував Олексій Мацука.
Крім того, закріплення офіційного статусу ворога за усією верхівкою української влади є продовженням "стратегії демонізації України". "Що зайвий раз підтверджує – ніякого примирення найближчим часом не планується, - пояснює "Апострофу" виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів. - А той факт, що в цій виставі задіяли Порошенка, є елементом передвиборчої гри Росії, нібито якщо Порошенка поміняють, то, можливо, буде краще і ситуація нормалізується. Це означає, що росіяни з нетерпінням чекають на вибори президента".
