В Україні набирають обертів ромські погроми. Останній інцидент стався на околиці Львова: в ніч з 23 на 24 червня група молодих людей напала на поселення ромів і вбила 24-річного мешканця табору з Закарпаття. Ще четверо людей, в тому числі 10-річна дитина, отримали поранення. Це перший випадок нетерпимості до ромів за останній час, який закінчився смертю. Що відбувається в країні, розбирався "Апостроф".
"Гнати треба жорстко"
У Нацполіції відрапортували – за підозрою в нападі на поселення ромів у Львові затримали сімох хлопців у віці від 16 до 17 років і їх 20-річного організатора. На місці події знайдено ніж та інші предмети, які "зловмисники використовували для завдання тілесних ушкоджень жителям табору".
Нагадаємо, що розгін поселення ромів у Львові - далеко не перший подібний випадок. Так, у квітні в Києві учасники ультраправої організації С14 спалили табір ромів на Лисій горі. У травні на поселення ромів у Тернополі напала група невідомих, озброєна бітами та холодною зброєю. У цьому ж місяці табір ромів підпалили в селищі Рудне під Львовом. 7 червня в Голосіївському парку столиці ромське поселення розгромили "Національні дружини".
Як бачимо, радикальні атаки на ромські поселення в Україні стають системним явищем. У Раді Європи різко засудили львівський інцидент, закликавши українську владу до швидкого і прозорого розслідування, але... Відверто кажучи, в тієї частині українців, які є сусідами стихійних ромських поселень, на жаль, сформувався суспільний запит на радикальні дії.
Так, наприклад, днями забили тривогу мешканці столичного житломасиву Русанівка. У соцмережах з'явилися новини про те, що в районі вулиці Ентузіастів роми розмістили черговий табір. Реакція жителів Русанівки на нових сусідів була прогнозовано гострою.
"Я в шоці. В мене дочка їх боїться, тепер не відпущу саму на вулицю. Їх треба гнати!", - пише користувач Юля Авгулевіч.
"Треба гнати їх, і гнати жорстко, з першого дня", - додає користувач Микола Ясаков.
Більше того, для вирішення питань з небажаними сусідами люди вважають за краще звертатися за допомогою не до поліції, а до ультраправих організацій.
"Давайте скинемося і когось знайдемо для розгону. Хто в Голосієво їх розігнав? Відгукніться... Готові взяти участь. Ми не дамо перетворити наш район на табір", - додає Анна Романова.
"Я спробую підтягнути друзів із С14, є кілька людей перевірених", - пише користувач Саня Рудченко.
У підсумку ромів з Русанівки все ж видворили. "За словами дільничного, їх посадять на поїзд під наглядом сил правопорядку і відправлять до Слов'янська, звідки вони й приїхали", - йдеться в повідомленні на сторінці спільноти "New Русанівка" в Facebook.
Читайте також: У мережі повідомили про дивний "напад" на ромів у Києві: всі подробиці історії
Але далеко не факт, що в Слов'янську роми влаштуються без проблем і знову не стануть об'єктом нападів.
Соціалізація
Після атак на поселення ромів, які почастішали, актуалізувалося питання соціалізації цієї етнічної групи, що в теорії повинно призвести до зниження градусу нетерпимості до ромів і, як наслідок, зникнення громадського запиту на радикальні дії.
Насправді в Україні ще в 2013 році була ухвалена Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, яка розрахована до 2020 року і є чинною. Однак у дійсності це абсолютно рамковий документ, який не відповідає на головні виклики ромської проблеми. Наприклад, у плані дій щодо реалізації цієї стратегії для поліпшення житлово-побутових умов ромів передбачено "сприяння відповідно до законодавства". Як саме держава повинна "сприяти" – невідомо. Для підвищення рівня охорони здоров'я ромів план передбачає пропаганду ЗСЖ, роздачу пам'яток і профогляди на туберкульоз.
"Але з моменту свого ухвалення стратегія не фінансується, - пояснює "Апострофу" директор ромської програми міжнародного фонду "Відродження" Ольга Жмурко. - План заходів виглядає досить розмито і не має підкріплення у вигляді реальних індикаторів виконання й часових рамок. В ідеалі такі плани повинні бути розроблені кожною областю, адже в різних регіонах питання ромської нацменшини стоять з різним ступенем гостроти. Якщо говорити про цільові програми, то це Закарпаття та Одеса, де існують масові компактні поселення, Харківська та Донецька області".
"Фінансів немає взагалі, - додає "Апострофу" віце-президент міжнародної ромської організації International Romani Union Аладар Адам. - Наведу простий приклад: якщо ми проводимо фестиваль, то держава виділяє гроші тільки на апаратуру, а все інше робіть, як хочете. Це сором і ганьба".
За словами експертів, соціалізація ромів повинна починатися з освіти. Це дасть шанс ромській молоді отримати більш-менш пристойну роботу, що потягне за собою поліпшення житлово-побутових умов та зникнення стихійних поселень.
"Потрібно докласти максимум зусиль, щоб роми отримували шкільну освіту з однаковими можливостями, - додає Ольга Жмурко. - У цьому плані роми дійсно дискриміновані. Наприклад, мова йде про сегреговані школи на Закарпатті та в Одесі, які призначені тільки для ромів. Якість освіти там залишає бажати кращого, та й сам факт розміщення ромських дітей в окремому місці - це ізоляція і подальша маргіналізація в майбутньому. Адже є модель посередництва, яка успішно працює в країнах Європи - це модель асистентів, представників ромської громади, для вчителів, які навчають, зокрема, й ромських дітей. Варто зауважити, що з усіх державних інститутів саме до школи в ромів найбільший рівень довіри. У довгостроковій перспективі люди отримають освіту, а потім роботу, і стануть більш соціально адаптованими, відповідно, будуть зменшуватися ризики вимушеної міграції".
У той же час експерт зазначає, що робота правоохоронців щодо соціалізації ромів не менш важлива.
"Соціалізуючи ту чи іншу групу, ми ніби думаємо, що формуємо лояльність більшості до неї, але це не так. Ці процеси не завжди залежать один від одного, тому тут потрібна профілактична робота правоохоронних органів абсолютно в різних форматах: просвітницьких, превентивних, з тими представниками молоді, які тяжіють до праворадикальних рухів", - резюмує Жмурко.
Але! Чи потрібна самим ромам соціалізація? В українському суспільстві існує стереотип, мовляв, роми самі не хочуть ні нормально жити, ні працювати, і життя в таборі їх цілком влаштовує.
"Я не знаю жодної ромської сім'ї, яка хотіла би продовжувати жити в таких умовах і це її мрія, - додає Ольга Жмурко. - Це звичайні люди, які хочуть щастя собі та своїм дітям. Аргумент людей, які живуть в іншій системі координат: "А що заважає ромам влаштуватися на роботу?", тут не спрацьовує. Заважає те, що їх часто не беруть на роботу, і місця, де вони все ж влаштовуються, це сортування сміття та збір металобрухту. Маються на увазі люди, які живуть у стихійних поселеннях".
Аладар Адам запевняє, що далеко не всі роми не хочуть заробляти. Як приклад - роми Закарпаття.
"Пройдіть зараз по селах. Жодного чоловіка ви не побачите: тільки діти, люди похилого віку та жінки. Всі чоловіки виїхали на заробітки до Угорщини, Словаччини, Чехії, збирають ягоди, обробляють землю. Часто ЗМІ просто роздмухують цю проблематику, і громадськість не бачить інших ромів, не бачить інтелігенцію", - нарікає він.
Російський слід
Наступного дня після погрому у Львові глава СБУ Василь Грицак зробив гучну заяву: за атакою на ромів може стояти Росія. З одного боку, згадка про всюдисущий "російський слід", на який правоохоронці звикли списувати всі гучні злочини в країні, вже викликає нервовий сміх. Але, з іншого боку, чи настільки неймовірна ця версія?
По-перше, до погрому ромів у Львові, за даними правоохоронців, причетні учасники радикальної організації "Твереза і зла молодь", які в соцмережах іменували себе "Lemberg Jugend" ("Львівська молодь", - нім.) і мали свій Telegram-канал "Misanthropic Division". Водночас "Misanthropic Division" – ультраправа організація, яка, за словами військового оглядача сайту "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, має тісні зв'язки зі службою зовнішньої розвідки РФ.
Приклад постів на сторінці групи в "ВКонтакте" організації "Твереза і зла молодь"
"Ця організація є "дочкою" псевдополітолога Томаша Мацейчука, - розповідає "Апострофу" Коваленко. - Ця людина відома тим, що дуже часто світилася на російському телебаченні, виступаючи з русофобськими звинуваченнями, але використовувалася як корисний клоун, що отримував непогані гроші за свої виступи. Одним з кураторів, що просував Мацейчука на російське телебачення, є головний редактор федерального тижневика "Российские вести" та співробітник служби зовнішньої розвідки РФ Дмитро Єрмолаєв. До речі, коли відбулися погроми, Єрмолаєв одним з перших став робити вкидання про те, що молодь, яка займається фашизмом в Україні, громить ромські поселення".
Томаш Мацейчук
По-друге, на користь російського сліду свідчить і той факт, що ромські погроми просто ідеально вписуються у пропагандистський контекст Росії, котра з початку війни на Донбасі звідусіль заявляла, що владу в Україні захопили "фашисти і нацисти". До речі, пропагандисти з-за поребрика вже активно використовують тему погромів. Зокрема штатний пропагандист Кремля Володимир Соловйов 25 червня присвятив свою передачу саме цій темі.
"Ви пам'ятаєте, скільки разів ми попереджали про зростання нацистської, праворадикальної загрози в Україні. А згадайте, що нам говорили? Що це все російська пропаганда", - заявляв у ефірі в Соловйова ще один пропагандист Володимир Корнілов. Дійсно, пазл для РФ складається дуже вдало.
Аладар Адам також упевнений, що ромські погроми – не стихійні акції розправ, а пов'язані між собою події.
"Роми, які були у Львові, абсолютно бідні. Вони збирали металобрухт. Вони не були ні бандитами, ні грабіжниками. Ця ситуація кимось направляється. Не просто ж так створюються якісь націоналістичні організації, які фінансуються. Це неспроста, якщо вони згадують 1933-й рік, коли почали утискати євреїв, а потім ромів. Звідки ці організації та яка наступна нація? Це справжнісіньке свавілля", - зазначає Аладар Адам.
У підсумку, якщо погроми ромських поселень дійсно інспіровані з-за поребрика, то яка стратегічна мета Росії в цій історії?
"Таким чином росіяни вбивають двох зайців. По-перше, через агресивну інформаційну кампанію Україна виставляється в неприємному світлі. Ми всі прекрасно знаємо про позиції Європи: наскільки вона толерантна до нацменшин і ущемлення їх прав. І тоді як Україна на всіх міжнародних майданчиках говорить про те, що в Криму порушуються права україномовних і кримських татар, тепер на противагу українським звинуваченням можна говорити про те, як чинять з ромами в Україні. І як тепер можна вірити українським парламентаріям, коли у них в країні фашиствують молодики? - пояснює Коваленко. - Інший момент - поділ українського суспільства. Адже ми знаємо, що одна частина суспільства впевнена, що нічого хорошого від ромів чекати не варто. Вони асоціюються в неї з поширенням наркотиків, крадіжками, бандитизмом. І якщо держава нічого не може зробити, то нехай хоч хтось щось зробить. І ця позиція вкрай небезпечна: добре, якщо ми делегуємо право розібратися з ромами незрозумілим молодикам, то, може, ми запросимо ще російську армію, щоб вона нас захистила? Давайте думати так радикально. Адже по суті "Misanthropic Division" є проектом СЗР РФ. Виходить, суспільство заохочує дії агентів російської розвідки всередині України? Це ж нонсенс. Але тим не менше на такий поділ думок і робиться ставка".
Однак, за словами заступника директора Українського інституту досліджень екстремізму Богдана Петренка, не варто скидати з рахунків й іншу версію ромських погромів.
"Наслідування має дуже великий вплив. Візьмемо ті ж групи смерті, які існували в 2016-17 роках. Фактично в цих груп було дуже багато послідовників, які насправді не мали на меті схилити людину до самогубства, а просто хотіли прославитися. Крім того, приклади наслідування ми бачимо в США, коли відбуваються збройні напади на школи, - каже "Апострофу" Петренко. - Чому саме в цьому випадку я говорю про наслідування? У Києві відбувалися аналогічні події, які були більш публічними й менш кривавими. Так, люди заходили в табір, коли там ромів практично не було, все це робилося на камеру. Ще один мотив створення таких соціальних груп - монетизація. Люди намагаються заробити через такі групи, розкрутити себе і заробити на рекламі".
