Українським батькам, які перебувають в розлученні, стане простіше вивозити своїх дітей за кордон, будь-то відпочинок або навчання, оскільки в середу, 3 липня, Верховна Рада прийняла в другому читанні відповідний законопроект. Однак такі нововведення оцінили не всі експерти і батьки, побоюючись, що відсутність механізму повернення дітей значно ускладнить спілкування дитини з іншим з батьків. Крім того, існує низка інших, більш насущних проблем, які не вирішує законопроект. В його деталях розбирався "Апостроф".
Механізм спрощення виїзду дитини за кордон передбачено в законопроекті № 8296 ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання") за авторства 53 народних депутатів різних фракцій, який Верховна Рада прийняла 3 липня.
Закон в цілому регулює проблему невиплати аліментів одного з батьків тому, хто фактично проживає з дитиною, і вводить низку жорстких покарань у разі несплати, аж до відчуження власності і автоматичного арешту, що накладається на майно боржника.
Є в документі також норми, які регулюють і виїзд дитини за кордон. Батькові чи матері, що бажає вивезти дитину за кордон, більше не потрібно буде отримувати нотаріальний дозвіл від іншого з батьків.
Згідно зі змінами, батько чи мати, що проживає з дитиною, може супроводжувати її за кордон за наявності заборгованості зі сплати аліментів іншого з батьків більше чотирьох місяців. При цьому закон передбачає можливість виїзду дитини за кордон строком до одного місяця з тим із батьків, з ким вона проживає, не тільки на лікування, навчання і відпочинок, а й на дитячі змагання, фестивалі, олімпіади та конкурси, зокрема у складі організованої групи дітей.
Крім того, законом також передбачається надання права того з батьків, хто не проживає з дитиною, і не має заборгованості за аліментами, звернутися до суду і за спрощеною процедурою отримати дозвіл на виїзд з дитиною за кордон без згоди іншого з батьків, якщо він його не надав протягом 10 днів.
Прописано там і те, що отримати документ, в якому закріплено місце проживання дитини, можна буде в органах опіки, де можна отримати відповідне підтвердження. Зараз документ видає тільки суд.
Законом передбачені й деякі запобіжні заходи в разі, якщо один з батьків порушує правила перебування дитини за кордоном. Так, порушення на один день терміну перебування карається штрафом, також горе-батьку чи матері забороняється виїзд за кордон з дитиною строком на один рік. Якщо дитина виїхала і не повернулась, то тоді батькові чи матері загрожує кримінальна відповідальність на батьківщині.
Однак з подібними нововведеннями не згодні багато батьків, які вважають, що завдяки цьому закону можна буде безперешкодно вивозити дітей за кордон і не повертатися на батьківщину.
"Вони пропонують на один місяць вивозити дітей тому, у кого є рішення суду за місцем проживання. Перше питання: хто контролюватиме цей місяць? У держави немає механізму такого контролю. Другий момент: щоб повернути дитину, інший з батьків повинен подавати в суд за Гаазькою конвенцією на повернення дитини. Третє: надаються переваги тільки одному з батьків, а інший, щоб відпочити з дитиною, повинен подати в суд на вивезення дитини за кордон. Але, навіть отримавши таке рішення, він не зможе вивезти дитину за кордон, тому що фізично її у нього немає. Цей законопроект найменше стосується захисту прав дітей, він більше стосується розширення повноважень самого міністерства юстиції, яке це все використовує для власного піару", - коментує "Апострофу" голова громадської організації "Батько має право" Олександр Швець.
За його словами, ніхто з опонентів цього закону не проти того, щоб дитина була відправлялась за кордон на відпочинок або лікування. Однак повинні бути механізми повернення таких дітей на батьківщину.
"Тому ми просили повернути законопроект на повторне читання. Фактично про це говорить і головне юридичне управління, у якого багато зауважень до даного законопроекту. Треба посилити інструменти щодо захисту прав дітей, а також посилити відповідальність для тих, хто не платить аліменти, наприклад, застосовувати адміністративну відповідальність до тих, хто не платить аліменти навіть місяць-два, але Міністерство з нами не погоджується", - продовжує Швець.
Є низка претензій і у профільних експертів щодо законопроекту і окремих його норм. Так, керівник секретаріату міжфракційного депутатського об'єднання "Захист прав дитини" Людмила Волинець вважає, що повинна була бути передбачена відповідальність за недотримання всіх прав дитини, а не тільки за невиплату їй аліментів.
"Аліменти не є вичерпними зобов'язаннями по відношенню до дитини. Є діти, у яких порушені житлові права. Наприклад, батьки заклали в кредит квартиру, в якій була прописана дитина, і таких порушень дуже багато з боку батьків. Якби законодавець написав, що в випадку, якщо один з батьків, що окремо проживає, порушує ті чи інші права дитини, то за погане виконання батьківських обов'язків таких батьків карають. Незрозуміло, чому обрані тільки аліментні відносини. Друге, що насторожує: а хто сказав, що той, хто живе з дитиною, у всіх випадках є хорошим батьком чи матір'ю? Там цілком можуть бути співмешканці, які б'ють дитину. Ми сьогодні постійно отримуємо інформацію, що сильно б'ють дітей. Я б загалом назвала цей документ законом для обраних. Для тих, хто хоче виїхати за кордон", - коментує експерт "Апостроф".
Експерт також вказує на те, що державі не вистачає якісної програми, яка б в корені змінювала сімейну політику в Україні.
"Отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон складно, коли існує конфлікт між батьками. А що держава робить для того, щоб примирити батьків дитини? Адже вона страждає не тільки тому, що їй не дають дозвіл на виїзд за кордон. Вона страждає і тоді, коли тато з мамою воюють між собою. Держава повинна задуматися над тим, що у нас є мінімум 20% дітей, де існує стійкий конфлікт між батьками. Тому у держави повинна розвиватися примиренська функція, яка б стимулювала їх виконувати зобов'язання перед дитиною не через режим конфлікту, а через режим співпраці. Але у держави поки немає ні служби медіації, ні інших механізмів, що дозволяють вирішити ці проблеми", - вважає Волинець.
При цьому автори прийнятого законопроекту стверджують, що до другого читання всі зауваження опонентів були враховані.
"У запропонованому до другого читання тексті законопроекту за участю Мін'юсту були враховані всі конструктивні пропозиції та зауваження інших народних депутатів, а також були враховані окремі норми альтернативного законопроекту (№8296-1)", - пояснила "Апострофу" нардеп і співавтор законопроекту Тетяна Ричкова.
Зазначимо, що за законопроект проголосували 230 депутатів.
