Після анексії Криму російська окупаційна адміністрація почала активно "анексувати" й українських громадян, які в силу різних обставин залишилися жити на півострові. Українцям примусово стали нав'язувати російське громадянство. А коли є громадянство, людину й посадити легше, і в армію призвати. Так, щорічно тисячі українських юнаків у Криму стають під багнети ворога, при тому, що їх призов на строкову службу суперечить нормам міжнародного права. Які масштаби проблеми, і як кримчанам не потрапити в російську армію, розбирався "Апостроф".
Скільки кримчан призвали у ЗС РФ?
За інформацією прокуратури Криму, всього за час анексії Міноборони РФ призвало на строкову службу з території півострова трохи більше 12 тисяч осіб.
"Якщо в місті якесь свято чи відкритий концерт, чи будь-який інший масовий захід, значить, намет армійців десь неподалік, - розповідає "Апострофу" житель Сімферополя Андрій. - У цьому наметі, як правило, сидить сержант, і агітує за вступ до лав "доблесної" російської армії".
Перший призов строковиків із Криму відбувся під час весняної призовної кампанії РФ 2015 року. Тоді військкомати півострова відібрали на службу 500 жителів Тавриди віком від 18 до 27 років. Усіх новобранців призначили на службу в Чорноморський флот і підрозділи морських піхотинців, які дислокуються виключно в Криму.
Із кожним наступним призовом окупанти методично нарощували кількість рекрутів із Криму. Так, вже під час осіннього призову 2015 року Міноборони РФ радісно відрапортувало, що призвало з території півострова тисячу юнаків. Нарешті, збільшивши кількість новобранців у середньому за рік до 4-5 тисяч осіб, росіяни вирішили, що досить кримчанам відсиджуватися вдома, і з 2017 року стали направляти їх на службу в регіони своєї країни, переважно на території Південного та Західного військових округів.
Чи законно це?
Такі дії російської влади є незаконними. По-перше, вони порушують 51 статтю Женевської конвенції про захист цивільного населення у воєнний час, де сказано, що держава-окупант не тільки не має права примушувати "захищених осіб" служити в її збройних силах, але навіть пропагувати, а тим більше тиснути на людей з тим, щоб вони добровільно йшли служити.
По-друге, у резолюції ООН по Криму, яка була схвалена в листопаді 2016 року, є також відсилання на 51 статтю Женевської конвенції. Але - де РФ, а де - норми міжнародного права?..
Що робить українська влада?
Щорічно, напередодні весняної та осінньої кампаній, українське МЗС протестує проти призовів на строкову службу в Криму, тиражуючи гнівні заяви. Але окупаційна влада півострова мовчки робить свою справу, рапортуючи про все більш щедрі врожаї рекрутів.
Розірвати порочне коло обіцяють в прокуратурі Криму. Там повідомили, що передали в міжнародний кримінальний суд всі матеріали, що підтверджують порушення Росією норм міжнародного права на півострові щодо призову в армію РФ. Після того як в Гаазі вивчать українські докази, буде вирішуватися питання про відкриття провадження за даними військовими злочинами. Але що буде далі, якщо в Гаазі вирішать, що справу відкривати потрібно?
Чи можна притягти Росію до відповіді?
Після подій у Криму і на Донбасі всьому світу стало зрозуміло, як Кремль поспішає виконувати міжнародні зобов'язання. За словами експертів, для суду в Гаазі не так вже й принципова позиція Росії.
"Відкриття офіційного розслідування буде означати, що прокурор міжнародного кримінального суду зможе переходити на особистості. Він зможе висувати звинувачення проти осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, і просити видавати ордери на арешт, - пояснює "Апострофу" юрист "Регіонального центру прав людини" Віталій Набухотний. - Якщо буде ордер на арешт, то це означає, що підозрюваний не зможе перебувати на території країн-членів Римського статуту, а їх зараз 123, тому як ці держави будуть зобов'язані передати цю особу в руки правосуддя. Тому ставлення Росії до міжнародного кримінального суду і права - другорядне".
Однак вивчення доказів, відкриття кримінального провадження, видача ордерів на арешт - надзвичайно складний і довгий правовий процес. Чи є взагалі шанси на те, що він відбудеться?
"Під час війни в колишній Югославії теж було дуже багато скепсису, що ніхто з військових злочинців не буде покараний. Ніхто не думав, що, наприклад, Радован Караджич постане перед судом. Але, тим не менше, навіть вище керівництво було притягнуто до відповіді", - сказав "Апострофу" юрист "Української Гельсінської групи" Максим Тимочко.
Але поки українські чиновники ведуть юридичну війну з окупантом, жителів Криму призивають в російську армію вже зараз. Відповідно, виникає головне питання...
Як не потрапити в російську армію?
На "гарячій лінії" прокуратури Криму, куди ми зателефонували з проханням про допомогу, не змогли розповісти, як уберегтися від російського призову, порадивши звернутися до громадських організацій.
А громадські активісти, дійсно, вже давно склали алгоритм, як законно "відкосити" від служби в ЗС РФ.
1. Не отримувати російський паспорт.
"Якщо ви не отримаєте російський паспорт, який незаконно роздає Росія на окупованих територіях, відповідно, ніхто вас не буде призивати, - пояснює "Апострофу" аналітик "Кримської правозахисної групи" Олександр Сєдов. - Про це молодим людям потрібно думати заздалегідь, але це найбільш надійний метод".
2. Не ставати на облік у військкомат.
"Або якщо людина вже стоїть, то знятися з обліку перед призовом, - додає Сєдов. - Для цього достатньо принести відповідний лист до військкомату з проханням знятися з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання і вказати будь-яке інше місце проживання. Якщо за ухиляння від служби за російськими законами загрожує кримінальна відповідальність, то непостановка на облік - це адміністративна стаття і 500 рублів штрафу".
Правда, такий лайфхак не зовсім підійде тим хлопцям, які хочуть працювати офіційно, адже, як правило, російські роботодавці цікавляться у претендентів документами з військкомату.
3. Захворіти і піти до суду.
"Потрібно зібрати всі можливі довідки з лікарень, історію своїх хронічних захворювань і принести на медкомісію. У разі якщо лікар медкомісії все одно прийме рішення про придатність, можна звернутися до суду з вимогою визнати таке рішення недійсним. Судовий процес буде тягнутися досить довго, а поки не прийнято рішення суду, рішення про придатність не набуде чинності. Але навіть якщо суд першої інстанції програний, можна подавати на апеляцію, і поки пройдуть всі ці суди, призовна кампанія вже давно закінчиться, і рішення про придатність в тій призовній кампанії буде недійсним", - зазначає Олександр Сєдов.
4. Піти на альтернативну службу.
"Не ідеальний варіант, але людина, принаймні, не буде тримати в руках зброю, - додає Олександр Сєдов. - Для цього досить заявити, що переконання не дозволяють тримати в руках зброю. За російськими законами ніяких доказів людина надавати не повинна - досить публічної заяви. Робити це краще до початку призовної кампанії. Правда, військкомати нехтують законами. Наприклад, у Бахчисараї був випадок, коли хлопець заявив, що відносить себе до свідків Єгови, але воєнкоми вимагали довідки з релігійної організації, свідчення сусідів, родичів, які б підтвердили його слова".
5. Виїхати на територію вільної України.
"Поки людину не оголошено в розшук, вона може спокійно перетинати адміністративний кордон із Кримом. Але якщо людина вже отримала повістку, розписалася про отримання і не з'явилася до військкомату, це може бути розглянуто як ухилення, і в подальшому таку людину оголосять у розшук", - резюмував експерт.
