У п'ятницю вранці, 23 листопада, український парламент прийняв державний бюджет на 2019 рік. Процедура прийняття пройшла в кращих традиціях: десятки правок, палкі суперечки, нічні голосування. У підсумку, на одну з головних статей витрат бюджету – армію, нардепи виділили близько 100 мільярдів гривень. З них 80,3 мільярда планується пустити на забезпечення життєдіяльності ЗСУ, ще 16,9 мільярдів на купівлю, ремонт і модернізацію військової техніки, 800 мільйонів на житло для військовослужбовців та 650 мільйонів на забезпечення керівництва та управління ЗСУ. Наскільки адекватні ці суми для країни, яка п'ятий рік перебуває в стані війни, "Апостроф" вирішив дізнатися у військових експертів.
За словами експертів, опитаних "Апострофом", назвати плановані витрати на армію якимись революційними, досить складно. Формально грошей ЗСУ дали більше, ніж в цьому році, однак все питання в тому, на що вони підуть. Відчутного елемента розвитку в новому бюджеті не закладено, але добре вже те, що витрати на армію хоча б не урізали.
Олег Жданов, військовий експерт:
"Це повний неадекват. В цілому військовий бюджет виріс приблизно на 18%. Але ці 18% будуть з'їдені підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців на 30%. Під зарплати цей бюджет і виріс. У загальному заліку, єдиний плюс військового бюджету цього року – додали 4% на модернізацію техніки та закупівлю нового озброєння. Але це недороге озброєння. Всі інші показники не змінилися. Влада зробила все дуже "грамотно": визначила якийсь мінімальний бюджет, при якому армія може існувати. І ці гроші виділяються на армію усі 4 роки. Грубо кажучи, це мінімальна сума, щоб армія не вмерла від голоду. У такій уповільненої ситуації наші збройні сили і знаходяться".
Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння:
"У нинішній економічній ситуації цей бюджет можна назвати оптимальним. Україна виділяє на оборонний сектор більше всіх країн Європи, з точки зору відсотка від ВВП. У нас виділення коштів на безпеку і оборону доходить до 5% від ВВП, а в НАТО, в більшості країн, близько 2%. Майже 17 мільярдів гривень на закупівлю і модернізацію озброєння – теж досить оптимальна сума. Це близько 600 мільйонів доларів і вже можна говорити про якусь закупівлю нової техніки. Якщо врахувати ще допомогу США – близько 300 мільйонів доларів, а є ще міжнародні програми, що реалізуються для допомоги ЗСУ, то виходить сума близька до достатньої, щоб системно оновлювати військову техніку. Якщо нам вдасться дотягнути до мільярда доларів, то за 3-5 років Україна зможе якісно модернізувати техніку сухопутних військ, ППО.
В Польщі оборонний бюджет близько 10 мільярдів доларів, але навіть цих грошей не вистачає на закупівлю кількох комплексів ППО, оскільки протиповітряна оборона дуже дорога. Але поляки купують закордонну техніку, маючи 10 мільярдів, а ми хочемо купувати вітчизняну, відповідно у нас може вийти більший прогрес, адже українська техніка набагато дешевша. Крім того, гроші залишаться в економіці, утворюючи синергію між оборонним бюджетом і розвитком промисловості. Правда, продавати летальну зброю країни Західної Європи нам не поспішають, тому і розраховувати ми можемо тільки на українські підприємства".
Антон Михненко, військовий експерт, головний редактор журналу Ukrainian Defense Review:
"Більшість оцінює військовий бюджет з точки зору адекватності тим потребам, які є в армії. Але чи може держава ці потреби задовольнити? В першу чергу, бюджет повинен бути збалансованим. У західних країнах дотримуються такої ідеології: 30% від військового бюджету витрачається на закупівлю техніки, ще 30% на підготовку особового складу та 30% на грошове забезпечення військовослужбовців. У всіх попередніх бюджетах, переважаюча складова – проїдання. У бюджеті наступного року простежується та ж сама тенденція, адже він сформований по тій самій ідеології, що і попередні".
Олексій Арестович, військовий оглядач:
"На армію ніколи не буває достатніх витрат. Завжди хотілося б ще більше. Все б хотіли пересісти на F-35 і озброїтися роботизованими комплексами, але це нереально. Ми – транзитна країна в транзитному періоді, та ще й схильні до гібридної агресії. Добре, що хоч б ці гроші є. В цілому, армія свої завдання щодо стримування російської агресії, виконує, а основне завдання армії - запобігання війни, а не сама війна. Оскільки велика війна не почалася, значить ЗСУ цю задачу виконують. Безумовно, це бюджет компромісу, але це компроміс з на користь армії, а не навпаки".
