На початку тижня спецпредставник ОБСЄ у Тристоронній контактній групі Мартін Сайдік дав інтерв'ю австрійському виданню Kleine Zeitung, в якому висловив своє бачення врегулювання конфлікту на Донбасі. Згідно загальновідомих пунктів "плану Сайдіка", як його вже встигли охрестити в ЗМІ, ООН і ОБСЄ пропонується спільна організація та контроль проведення виборів на окупованих територіях і створення Європейського агентства з відновлення Донбасу. Однак в розпорядженні "Апострофа" з'явився повний текст документа, в якому, як виявилося, пропонуються досить сміливі і дискусійні ідеї.
Апгрейд Мінська
Перш за все варто зазначити, що, так званий, "план Сайдіка" належить перу не тільки австрійського дипломата. У співавторстві зі спецпредставником ОБСЄ, "Дискусійний документ" склали глава СММ ОБСЄ в Україні Ертурул Апакан і координатор від ОБСЄ в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи П'єр Морель.
Нагадаємо, що в 2015 році Морель уже висловлював ідеї щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Їх суть зводилася до того, що на окупованих територіях необхідно проводити місцеві вибори, але, по-перше, за особливим законом, а, по-друге, без прив'язки до виведення російських військ з регіону. Подібні ідеї озвучував і екс-глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, але в Україні їх розкритикували, зокрема і президент Петро Порошенко.
Згідно з преамбулою вже до нового мирного плану, діючі Мінські угоди визнаються "далекими від виконання" незважаючи на те, що дозволили досягти зниження інтенсивності вогню на Донбасі.
"Настав час для основних учасників угоди оновити свої зобов'язання з мирного і ефективного врегулюванню конфлікту і при рішучій допомозі міжнародних і регіональних організацій вийти на ефективне і скоординоване рішення конфлікту і, в кінцевому підсумку, втілити Мінські угоди і мир в регіоні в реальність", - зазначається в тексті документа.
Таким чином, "план Сайдіка" - не альтернатива Мінську, як писали деякі ЗМІ, а навпаки, своєрідний каталізатор виконання угод.
Синхронізація депутатів
Яким же чином європолітики пропонують реанімувати Мінські угоди? По-перше, залучити до вирішення конфлікту ООН.
"Участь ООН бачиться як провідник і каталізатор поточних зусиль, що має привести до мирного вирішення конфлікту і стійкого миру в Україні", - зазначається в документі.
Але щоб миротворча місія ООН працювала дійсно ефективно, та й взагалі змогла запрацювати, сторони конфлікту повинні підтвердити прихильність Мінським угодам "на найвищому політичному рівні пакетом всебічних домовленостей".
Таке підтвердження своїх зобов'язань має підкріплюватися конкретними кроками в політичній, економічній та гуманітарній сферах. Наприклад, стійке припинення вогню і прийняття законодавства, яке гарантує виконання зобов'язань сторін.
"Пакет всебічних домовленостей" повинен не просто бути схвалений лідерами "Нормандської четвірки", але й затверджений парламентами України, Росії, Німеччини та Франції.
Ймовірно, що така синхронізація парламентаріїв чотирьох країн виглядає політичною фантастикою. Адже навряд чи Німеччина і Франція підуть на те, щоб вирішувати проблеми України на рівні національних парламентів.
Миротворча місія
Далі більше. Після затвердження "всебічних домовленостей" миротворча місія ООН повинна здійснюватися спільно з ОБСЄ, а координуватиме її Спецпредставник, призначений цими міжнародними організаціями. Передбачається, що мандат місії складе 5 років після прийняття відповідної резолюції Ради безпеки ООН.
Примітно, що мандат місії ймовірно повинен охоплювати всю територію Донецької та Луганської областей. Однак "Перехідна цивільна адміністрація, поліцейський контингент ООН і компонент ООН з надання допомоги в проведенні виборів діятимуть тільки в ОРДЛО", - наголошується в мирному плані.
До речі, вперше ідею про міжнародну перехідну адміністрацію висловили аналітики Міжнародного центру перспективних досліджень, пізніше її підхопили вже на державному рівні.
"Критично важливо, щоб миротворча операція була не тільки в гарячих точках, але й взяла під контроль всю територію. Щоб вона взяла владу від сепаратистів і управляла в перехідному періоді (рік-два) всією територією. А цього в плані немає", - пояснив "Апострофу" дипломат Василь Філіпчук.
Цікава деталь: в мирному плані визнається поступове повернення українського контролю над державним кордоном з Росією під наглядом ООН і ОБСЄ. Однак конкретні механізми, як це зробити, в документі не визначені. А між тим, контроль кордонів є принциповим питанням щодо досягнення миру на Донбасі. Таким чином, віз знову йде попереду коня, і по суті "план Сайдіка" стає повторенням ідей Штайнмаєра і П'єра Мореля, тільки під іншим соусом.
Вибори
Що стосується виборів на окупованих територіях, то їх організацією повинна займатися ООН. Функція ОБСЄ визначається лише як спостережна. У той же час ООН в теорії "сприятиме у проведенні місцевих виборів уповноваженими органами, такими як Центральна виборча комісія України і місцеві структури".
Яким саме "місцевим структурам" повинна посприяти ООН - невідомо.
У плані зазначається, що "в ідеалі" місцеві вибори на окупованих територіях повинні відбутися у 2020 році разом з місцевими виборами по всій Україні.
Як у Гватемалі
Багато уваги в мирному плані приділяється і функціюванню Агентства реконструкції Східної України (Eastern Ukraine Reconstruction Agency, EUKRA). Передбачається, що ця структура працюватиме під егідою ЄС протягом 6-8 років.
До завдань EUKRA входитиме акумуляція коштів донорів: ЄС, Агентства США з міжнародного розвитку, інших міжнародних організацій та навіть Росії.
Мандат агентства, яке реалізовуватиме проекти з відновлення інфраструктури регіону, пошириться на всю територію Донбасу. "Це закладе фундамент сталого розвитку території, на якій працюватиме місія", - наголошується в документі.
"Ми пропонували, щоб була конференція ЄС з приводу збору коштів. Так було, коли Грузія воювала з Росією. ЄС провів конференцію і зібрав 5 мільярдів євро допомоги Грузії. В нашому випадку це буде 15-20 мільярдів євро. Це реально. Але справа в тому, що єврочиновники настільки не довіряють нашій владі, що гроші надати готові, але не нашої влади, а власному агентству, яке працюватиме на території України, а також самостійно імплементуватиме і використовуватиме ці кошти", - підкреслив Філіпчук.
Ну і вишенька на торті: ймовірно, єврочиновники настільки не довіряють українській владі, що в рамках роботи Агентства реконструкції передбачають створити антикорупційний офіс, "який буде уповноважений українським законодавством працювати на території України за власними правилами, відкривати розслідування щодо підозрюваних в шахрайстві або розкраданні і, якщо необхідно, затримувати їх і переслідувати за законом екстериторіально", - йдеться в тексті документа.
Таким чином, Україна може отримати ще один антикорупційний орган, який буде управлятися безпосередньо ЄС.
"Крім Гватемали подібних інцидентів у світі немає. Але в наших умовах, можливо, так і треба вчинити", - резюмував Василь Філіпчук.
Втім, незважаючи на те, що багато розкритикували план відразу ж після його презентації в грудні минулого року, зокрема, українська сторона, сама по собі пропозиція - крок вперед і повернення до питання про мирне врегулювання, яке, швидше за все, стане можливі вже після виборів президента.
