Днями патріарх Філарет (Денисенко) вніс сум'яття в діяльність Православної Церкви України (ПЦУ). Ієрарх виголосив абсолютно несподівані пропозиції, які не тільки похитнули трон під главою ПЦУ, митрополитом Єпіфанієм (Думенко), але й потрясли весь фундамент нової церкви. Що відбувається в ПЦУ та чи є ризик втратити Томос про автокефалію, розбирався "Апостроф".
Чи існує УПЦ КП
Як відомо, 6 січня Вселенський патріарх Варфоломій надав Томос про автокефалію Православній Церкві України. Історичний документ з рук патріарха отримав предстоятель ПЦУ митрополит Єпіфаній, обраний на Об'єднавчому соборі православних церков. А напередодні проведення Об'єднавчого собору в грудні минулого року відбулося велике "корпоративне" злиття: УПЦ Київського патріархату, а також Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) були юридично ліквідовані. Замість них було створено ПЦУ. Але за словами Філарета, ніякої ліквідації УПЦ КП не відбулося.
"Річ у тім, що Київський патріархат не ліквідовано. Це так хочуть подати, ніби він ліквідований. Ліквідувати Київський патріархат може лише той, хто його створив", - зазначив Філарет в інтерв'ю ЗМІ.
Поза всякими сумнівами, Філарет, як голова УПЦ КП, є людиною, яка доклала величезних зусиль аби Українська церква отримала Томос про автокефалію.
Після такої заяви, в Мінкульті видали спростування, мовляв постановою Помісного собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року, діяльність УПЦ КП була зупинена. Крім того була ліквідована й релігійна організація "Київська патріархія УПЦ КП", яка була релігійним адміністративним центром та центральним виконавчо-розпорядчим органом УПЦ КП.
Втім "Київська патріархія УПЦ КП" досі перебуває в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, який веде Мін'юст, а патріарх Філарет значиться як людина, котра здійснює управління цією юридичною особою.
Більше того, сайт УПЦ КП досі продовжує справно функціонувати і оновлюватися практично щодня, хоча інформаційний ресурс УАПЦ припинив оновлюватися після Об'єднавчого собору 6 грудня.
Філарет є людиною, який доклав величезних зусиль для того, щоб Україна отримала томос про автокефалію
До речі, ще в кінці січня в УПЦ Московського патріархату запевняли, що їх парафії, які вирішили піти під крило ПЦУ, міняли юридичну прописку саме на УПЦ КП.
На користь існування УПЦ КП свідчить ще й той факт, що 10 травня патріарх Філарет запросив митрополита Єпіфанія вшанувати пам'ять священомученика Макарія (навколо цієї історії також виник конфлікт). Це запрошення було надруковано на бланку УПЦ КП. Скан-копію цього документа було опубліковано на сайті УПЦ КП.
Але глава департаменту Мінкульту у справах релігій і національностей Андрій Юраш наполягає, що як церква УПЦ КП вже не існує.
"В Україні немає такої церковної структури, яка називається УПЦ КП. Відповідно до рішення собору, вона автоматично припинила своє існування, після створення ПЦУ, - сказав "Апострофу" Юраш. - Але в Україні юридичний статус мають конкретні релігійні організації, яких в ПЦУ близько 7 тисяч. Тобто не церква, як структура, має реєстрацію, а конкретна релігійна організація, наприклад, прихід або монастир. "Київська патріархія УПЦ КП" - одна з таких. Звичайно, вона в особливому статусі, ми розуміємо, що це не просто прихід, але юридично це - одна з 7 тисяч організацій. Тепер, якщо виникло бажання ліквідувати конкретну організацію або змінити її назву, сама церква повинна почати цей процес. У нас в принципі церква не є юридичною особою. У нас кожна релігійна організація сама визначає свою підпорядкованість. Тобто, структури УПЦ КП немає, але залишилася одна юридична одиниця і що з нею робити - це справа самої церкви".
Але якщо офіційно Філарет керує юрособою "Київська патріархія УПЦ КП", то з його твердженнями про те, що "ліквідувати Київський патріархат може лише той, хто його створив", складно сперечатися. А якщо так, то навіщо тоді Філарету триматися за "Київську патріархію"?
Новий статут і особисті рахунки
Відповідь на це питання випливає з наступної гучної заяви патріарха. На думку Філарета, статут ПЦУ необхідно міняти. "На наступному Помісному соборі ми повинні провести засідання та затвердити статут Української православної церкви. Не Київської митрополії в складі Константинопольського патріархату, тому що ми зараз користуємося цим статутом, грецьким статутом. Нам як автокефальній церкві треба мати свій український Статут", - підкреслив Філарет в інтерв'ю ЗМІ.
До речі, на думку Філарета, і Об'єднавчий собор 15 грудня був не зовсім українським. "Це був собор не наш, а Константинопольського патріархату, тому що його очолював не я, як патріарх, а представник Вселенського патріарха", - говорить Філарет, і запевняє, що має повноваження скликати новий собор.
Нарешті, Філарет натякнув, що існує і особистий конфлікт між ним та Єпіфанієм: після обрання Єпіфанія головою ПЦУ він жодного разу не проводив спільне з Філаретом служіння на літургії, та й спілкування патріарха з митрополитом відбувається дуже рідко.
"Чотири або п'ять разів за п'ять місяців. Хіба це спілкування, коли кожен день потрібно управляти церквою? Тому спілкування немає. Через те, що немає спілкування, а воно повинно бути, церква розділилася. Тому зараз моє завдання, як патріарха, зберегти українську церкву ", - зазначає Філарет.
Філарет натякнув, що існує і особистий конфлікт між ним і Єпіфанієм
Причини і наслідки конфлікту
Різкі слова Філарета щодо зміни статуту ПЦУ, а також проведення нового собору можна було б пояснити особистими амбіціями патріарха. Експерти, опитані "Апострофом", стверджують, що переважно так воно і є.
"Це було цілком очікувано, - каже "Апострофу" релігієзнавець Ігор Козловський. - Однією з умов надання Томосу і зняття анафеми з Філарета, була умова про те, що він дистанціюється від процесу і не буде претендувати на пост голови. Філарет - людина шанована, він багато зробив для розвитку автокефального православ'я в Україні, але ми знаємо патріарха і з іншого боку, як людину дуже амбітну. Він категоричний та безапеляційний ".
"Але не варто забувати, що завдяки саме цим амбіціям Україна отримала і Томос, і автокефальну церкву, - додає "Апострофу" релігієзнавець Людмила Филипович. - Крім того, Філарет неймовірно ризикував свого часу. На початку 1990-х він фактично позбувся всього та з нуля створив церкву, яка зараз є 15-ю в диптиху (список православних автокефальних церков - "Апостроф")".
Втім, особисті амбіції патріарха - це лише бік медалі. Практично з самого початку існування ПЦУ, Філарет неодноразово зазначав, що його не влаштовує статус церкви, який "нав'язав" Україні Константинополь - митрополія у складі Константинопольського патріархату, а не патріархат.
"Патріарх Філарет справді хотів би бачити ПЦУ під патріаршим початком, - пояснює "Апострофу" заступник голови парламентського комітету з питань культури і духовності Віктор Єленський. - Він вважає, що українці звикли до того, що автокефальну церкву повинен очолювати патріарх. Але, наприклад, коли отримували Томос румуни, серби, болгари - він спочатку видавався митрополиту, а потім лише за певних умов церква отримувала патріарше завершення. Але є і Кіпрська православна церква, яка не має Томосу, стала автокефальною, але керує нею архієпископ. Це не робить її менш значущою. Але якщо для нас є важлими патріарше завершення, то вся церква повинна об'єднатися, щоб в Україні не було паралельних юрисдикцій. Для цього має пройти якийсь час - піднімати це питання саме зараз не доцільно ".
Логіку патріарха Філарета зрозуміти можна: по-перше, не було б УПЦ КП, не було б й Томосу, а, по-друге, автокефальні церкви, які мають набагато менше парафій, ніж ПЦУ, наприклад, болгарська або сербська, управляються патріархами. Чому ж в українській церкві не може бути так само?
"Для того, щоб українська церква отримала такий документ (стала патріаршою, - "Апостроф"), необхідно об'єднати більшу частину православних в рамках однієї структури", - додає Козловський.
У тій же Румунії, де церквою керує патріарх, до цієї релігійної структурі, згідно з останнім переписом населення 2011 року, відносить себе 86% всього населення країни. А в Україні більше парафій залишається саме за УПЦ МП, а не ПЦУ: 12 тисяч проти 7 тисяч.
Однак, за словами експертів, насправді не так вже й важливо, хто буде керувати ПЦУ - патріарх або митрополит.
"Принципової відмінності немає. Це, як звання генерал-лейтенант та генерал-майор. Все одно, вони всі генерали. Яким було 15-е місце в диптиху, таким воно й залишиться", - підкреслив Ігор Козловський.
"Просто в традиційному розумінні, це завершальний етап у формуванні самостійної церкви. Але принципово нічого в житті церкви не змінюється", - додає Филипович.
Інша річ, скористатися новим витком церковної смути в Україні може Москва. У російських ЗМІ вже звучать припущення, що Томос в Україні можуть забрати.
"Це перебір. Ніхто забирати Томос не буде. Вселенський патріарх передбачав подібний хід розвитку подій. Це процес становлення церкви, адже дуже багато різних людей об'єдналися", - резюмує Козловський.
Але якщо з Томосом проблем не виникне (про це говорять всі експерти, опитані "Апострофом"), то ситуація з визнанням ПЦУ іншими помісними православними церквами, стає все більш напруженою. Навіть сам митрополит Єпіфаній назвав риторику Філарета поверненням назад і шляхом до самоізоляції.
Необхідно об'єднати більшу частину православних в рамках однієї структури
"Адже інші церкви хочуть, щоб у нас була стабільна структура, з якою можна впевнено будувати відносини. Та й умовою Константинополя було об'єднання, а зараз єдність ще толком не сформувалася. У нову церкву прийшли різні православні традиції, які абсолютно сепаратно існували протягом 25 років на території України: УПЦ КП, яка керувалася за радянською моделлю, УАПЦ, яка була абсолютно анархічною та частина УПЦ МП. Тому зараз всі намагаються оцінити: ПЦУ - це надійне вкладення "ресурсу" або ненадійне ".
