Найближчим часом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) планує втілити два принципи, які ставлять за мету подолати корупційні ризики у галузі будівництва - впровадження електронного кабінету забудовника та відкритий і прозорий розгляд дозволів для зведення до нуля необґрунтованих відмов. Про це повідомив заступник міністра Лев Парцхаладзе. Але чи справді мета цих заходів саме така, і що сам Лев Парцхаладзе справді зробив для подолання корупції в будівництві досліджував "Апостроф".
Лев Парцхаладзе обіймає посаду заступника Міністра з листопада 2016 року (розпорядження Кабінету Міністрів України з 23 листопада 2016 р №882-р.) та координує діяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Також Лев Парцхаладзе координує Науково-технічну раду Мінрегіону, яка надає погодження щодо відхилень від державних будівельних норм.
Саме так, спочатку заступник Міністра всім розповідає про нові державні будівельні норми, які, мовляв, є кращими європейськими практиками та яких повинні всі дотримуватись, а потім, звісно ж, безкоштовно, видає погодження щодо відхилення від цих же норм.
А чи дотримуються підконтрольні самому Льву Парцхаладзе фірми державних будівельних норм? Чи їх дія не поширюється на об’єкти посадовця?
В кінці травня 2018 року набрав чинності наказ Мінрегіону від 19.04.2018 №97 "Про затвердження Порядку погодження Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами".
Цей Порядок розроблений не з ініціативи реформатора Льва Парцхаладзе, а скоріше, через тиск громадськості та експертів через кричущі факти корупції при розгляді відхилень від державних будівельних норм, якраз у час, коли заступник Міністра освоївся на посаді.
Процедура надання відхилень стала дуже "прозора", все публікується на веб-сайті Мінрегіону, визначені терміни, відповідальні виконавці і т.д. Але ж головне в тому, які саме відхилення видаються і на які об’єкти.
Протоколом №12 від 19.07.2019 надано відхилення від державних будівельних норм щодо розгляду проектної документації за проектом: "Три багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями адміністративного призначення, підземним паркінгом, будівлею трансформаторної̈ підстанції та будівлею обслуговуючих приміщень спортивних майданчиків по вул. Кришталева, 1, 1-А, 1-Б в с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область".
Станом на теперішній час проводиться коригування проектної документації. Зазначено, що для опалення та гарячого водопостачання в квартирах житлового будинку висотою 17 поверхів передбачено встановлення газових котлів.
Цікаво, що протоколом № 10 від 07.06.2019 у наданні тих самих відхилень… було відмовлено! А, може, просто, "ціна питання" виросла – і все вийшло?
Те ж саме стосується проектування об’єктів: "Багатоквартирний житловий будинок на вул. Ново-Оскольська, 2-Є, м.Ірпінь, Київська обл." та "Багатоквартирний житловий будинок на вул. Ново-Оскольська, 2-Ж, м.Ірпінь, Київська обл.".
Вказані об'єкти будівництва – односекційні 18-поверхові будинки з вбудованими в цоколь нежитловими приміщеннями. Гранично допустима висота будинків не перевищує 60м у відповідності до наданих містобудівних умов та обмежень.
А тепер вдумайтесь, відхилення надано у зв’язку з неможливістю підключення будинків до системи централізованого теплопостачання (за її відсутністю) та порушенням вимог ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання" в частині обмеження поверховості при індивідуальному опаленні.
При цьому Мінрегіон заявляв про заборону встановлювати у нових квартирах індивідуальні газові котли.
Як тут не згадати події 14 грудня 2018 року, коли стався вибух у п’ятиповерховому будинку у Фастові Київської області. Вибух пошкодив 27 квартир на трьох поверхах, загинули дві людини.
Взагалі проблема відсутності в регіонах централізованих систем водопостачання та водовідведення стає глобальною. В гонитві за прибутками, як забудовники, так і місцеві чиновники не думають про перевантаженість мереж або ж взагалі їх відсутність.
Цікавим об’єктом є будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом’янському районі міста Києва.
Об’єкт будівництва складається з двох 32-поверхових житлових будинків та 30-поверхової громадської будівлі та до нього виникають питання щодо відповідності вимогам державних будівельним нормам, в тому числі "Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги".
Проте це не завадило Мінрегіону надати "добро на відхилення" від ДБН та ще й в частині, що стосується як безпеки майбутніх мешканців, так і сусідніх будівель. І це попри нещодавній приклад ігнорування пожежний норм – пожежу в готелі "Токіо Стар" в Одесі.
До речі. А чи не той це об’єкт, проти будівництва якого проводилися численні акції протесту та щодо якого ДАБІ видано приписи на зупинення будівельних робіт?
Не можна не згадати ситуацію з ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", які скасовано в судовому порядку.
Вказані норми були презентовані Львом Парцхаладзе як одні із найпрогресивніших.
Але, як виявилось, суд дійшов висновку, що Лев Парцхаладзе не мав повноважень підписувати відповідний наказ Мінрегіону.
У відповідь на рішення суду Лев Парцхаладзе розпочав власну піар-акцію, за допомогою постів у мережах - мовляв, це атака на реформи, наступ на зміни і т.д., але не тільки - він став ще й підписувати офіційні листи на ДАБІ, що ДНБ чинний і, по суті, штрафувати всіх, хто з цим не згодний.
Однак, оскільки наказ про затвердження ДБН скасовано судом, то його не можна застосовувати. А враховуючи те, що вказаним наказом було також визнано нечинним попередній ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", то скасування наказу фактично означає повернення до ДБН 360-92**.
Далі більше, наказом Мінрегіону № 104 від 26.04.2019 затверджено остаточну редакцію нового ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", який розроблявся Мінрегіоном на заміну "скасованого" ДБН Б.2.2-12:2018.
ДБН Б.2.2-12:2019 було опубліковано 27.06.2019, і він має набрати чинності 01.10.2019.
Проте в наказі Мінрегіону №104 від 26.04.2019 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій" йдеться лише про втрату чинності по суті нечинного ДБН Б.2.2-12:2018, і ні слова про ДБН 360-92** та низку інших, у яких є відповідні посилання.
Тож логічно припустити, що ДБН 360-92** залишиться чинним і буде діяти в частині, що не суперечить новому ДБН Б.2.2-12:2019.
Мало того, що в цій ситуації не зрозуміло, як працювати і чим керуватись бізнесу, тут є ознаки кримінального злочину (стаття 364 КК України – зловживання владою або службовим становищем щодо видання наказу, та стаття 382 КК України – невиконання судового рішення).
В будь-якій європейській країні за такий провал, як мінімум, посадовець рівня Льва Парцхаладзе давно пішов би у відставку. Але Лев Парцхаладзе не поніс жодної відповідальності за такий безлад.
Загалом, якщо прослідкувати за постами Льва Парцхаладзе, складається враження, що в Мінрегіоні працює ціла піар-кампанія щодо кількох головних тем: туалети в метро та супермаркетах; шумові смуги на трасах; безпечні ліві розвороти.
Але чому це потрібно робити лише зараз, а не 20 років тому? І чи дійсно в супермаркетах немає туалетів? Хіба Лев Парцхаладзе не знає, що там, де немає туалетів, їх і не буде, оскільки нові ДБН застосовуються лише до будівництва нових об’єктів. Так що будемо чекати туалети в маркетах ще років 5.
А ліві розворити, вважають експерти, ніколи не будуть безпечними, їх взагалі потрібно уникати на трасах та будувати розворотні естакади. Звісно, це дорожче, але якщо б не було "відкатів" при будівництві доріг, то коштів би точно вистачило, адже це людські життя.
Втім, схоже, що Лев Ревазович має амбіції замінити на посаді Геннадія Зубка, оскільки позиціонує себе як великий реформатор.
А що ж зробив Лев Ревазович, крім хаосу в державних будівельних нормах, в будівництві, які реформи впровадив від початку і до кінця? Очевидно, що жодної, адже пригадати щось суттєве не вдається.
Закон України № 1817-VIII від 17.01.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності", який спростив процедуру отримання дозвільної документації у будівництві, зменшив корупційні ризики та значно сприяв покращенню позиції України у рейтингу Doing Business за показником "Отримання дозволів на будівництво", як кажуть, ініційований колишнім Головою ДАБІ Олексієм Кудрявцевим та розроблений ним за участі профільного комітету Верховної Ради України.
При цьому, обговорення майбутніх положень та напрацювання відповідного законопроекту розпочато задовго до призначення Льва Ревазовича заступником Міністра.
Команда ДАБІ зуміла відмінно підготувати підзаконні нормативно-правові акти на виконання Прикінцевих положень Закону 1817, саме тому ДАБІ в 2017 році посіла 2 місце серед центральних органів виконавчої влади, обігнавши Мінрегіон, у підсумковому рейтингу якості підготовки проектів актів (Аналітичний звіт Державної регуляторної служби України за 2017 рік, сторінка 73 ).
Однак це на завадило Льву Парцхаладзе видавати чужі досягнення за свої.
За останні роки Україна піднялась на 110 пунктів та посіла у 2019 році 30-те місце в світі у легкості "отримання дозволів на будівництво", але чи є тут заслуги Льва Парцхаладзе - велике питання.
За дорученням віце-прем’єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка наказом Мінрегіону № 8 від 31 січня 2019 року створена робоча група з реформування системи архітектурно-будівельного контролю. До неї увійшли представники Мінрегіону, ДАБІ, Державного агентства з питань електронного урядування України, Офісу ефективного регулювання, IDLO, TAPAS, урядово-громадської ініціативи "Разом проти корупції" та Конфедерації будівельників України.
Звісно, що робочу групу очолив Лев Парцхаладзе. Але що ж зроблено більше ніж за півроку?
Хіба що, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27 березня 2019 р. № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності". Вказаним рішенням, серед іншого, уряд запроваджує єдиний порядок присвоєння адрес та електронний кабінет замовника в будівництві, який, до речі, і досі не працює!
І як тут заступнику Міністра не згадати про підвищення рейтингу України в Doing Business у зв’язку з такими змінами? Знову Лев Парцхаладзе на перших шпальтах інтернет-видань як "великий реформатор".
Але чи дійсно це під його керівництвом підготовлені зміни, які полегшили та удосконалили містобудівні процеси? Виявляється, що ні. Цю постанову розроблено та винесено на Уряд Мінекономрозвитку!
А де обіцяний Містобудівний кодекс? Де обіцяна концепція публічного управління в будівництві?
Абсурдність ситуації в тому, що Мінрегіон у сфері будівництва під керівництвом Льва Парцхаладзе роками нічого не робить, крім гучних піар-акцій та галасливих обіцянок. І якщо якісь зміни і впроваджується, то це, скоріш, не завдяки, а всупереч волі Льва Парцхаладзе, і не Мінрегіоном, а іншими органами.
А що весь цей час відбувається в ДАБІ? Як кажуть, якщо корупцію не можливо подолати, її потрібно очолити.
Після звільнення у грудні 2018 року з посади Голови ДАБІ Олексія Кудрявцева, формальним керівником органу стає перший заступник Голови Валерій Філончук, а фактичним – директор Департаменту дозвільних процедур Наталія Чекомасова, яку пов’язують з братами Горовими, що "обілечують" будівельний бізнес.
Саме Наталія Чекомасова є "держателем" Реєстру ДАБІ та вирішує, на які об’єкти присвоювати номери, а на які ні. І це стосується не лише ДАБІ, а й багатьох сільських, селищних та міських органів держархбудконтролю, які отримали повноваження в рамках децентралізації. Саме зараз після тривалих лікарняних та відпусток ця чиновниця повернулась до свої справ.
Яке ж місце тут посів Лев Парцхаладзе? Як керівник вищого рівня він одразу став одним із центрів прийняття рішень щодо видачі документів дозвільного характеру. Так би мовити, "під ключ", починаючи з видачі відхилень від державних будівельних норм, закінчуючи прийняттям об’єктів в експлуатацію.
Як зазначають ЗМІ, руками переляканих Валерія Філончука та Наталії Чекомасової в ДАБІ приймались потрібні йому рішення.
В подальшому до цієї компанії приєднався Сергій Кузьмін, який несподівано виграв конкурс на Голову ДАБІ.
До речі, Сергій Кузьмін одночасно йшов і на Голову Держгеонадр і в останній момент вибрав ДАБІ. Цікаво, кажуть, що Сергій Кузьмін володіє англійською мовою на рівні "my name is Sergii", але, звісно, конкурсній комісії було видніше.
Лев Парцхаладзе та Сергій Кузьмін добре знайомі, адже останній очолював ДП "Укрдержбудекспертиза", яка є у віданні Мінрегіону.
Це досить цікава установа, яка дає експертні звіти щодо проектів будівництва, в тому числі, на які видано відхилення від державних будівельних норм. Отже, посада директора цього підприємства, яку обіймав Сергій Кузьмін, була дуже "прибуткова".
Цікаво, що саме Сергій Кузьмін затвердив багатомільйонне збільшення кошторису будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. Тому, маючи такий досвід, Сергій Кузьмін швидко опанував нове робоче місце і з не меншим розмахам розпочав свою діяльність.
Почав він з того, що збільшив рівень відмов в отриманні документів дозвільного характеру з 20 до 70%, який Лев Парцхаладзе тепер хоче "зменшити", саботував впровадження електронного кабінету, не зміг затвердити нову структуру ДАБІ та надав недостовірну інформацію про себе до СБУ, а тому не отримав відповідний доступ до таємної інформації, яку повинен мати керівник такого рівня.
Також Сергій Кузьмін "поставив хрест" на електронних послугах, оскільки без них значно легше виконувати вказівки свої "кураторів" та "відбити" займану посаду, адже немає гарантій, що з такими успіхами після формування нового Кабінету Міністрів України він втримається на посаді. А щоб до нього було менше питань, Сергій Кузьмін переклав відповідальність за це на Державне агентство з питань електронного урядування України.
Так, ще в 2016 році в ДАБІ запущено першу в Україні електронну послугу з отримання ліцензії на будівництво.
У липні 2018 року в ДАБІ було презентовано, також першу в Україні, повністю автоматизовану е-послугу – без втручання посадової особи, яка стосується подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта (приватна забудова).
Загалом протягом 2016-2018 років в ДАБІ було запроваджено 14 електронних послуг у будівельній сфері.
Тож не дивно, що Сергій Кузьмін повністю провалив випробувальний термін на посаді Голови ДАБІ, але чомусь так і не був звільнений Кабінетом Міністрів України.
Що, по суті, дасть впровадження електронного кабінету? Звісно, що електронні сервіси – гарний запобіжник корупції, адже позбавляють контакту чиновника з бізнесом
Однак, якщо і буде автоматизація процедур, то вона буде стосуватись об’єктів класу наслідків СС1 (приватний сектор та об’єкти невеликого бізнесу), де подається лише повідомлення чи декларація.
Що ж стосується великих об’єктів СС2 та СС3, то рішення буде приймати чиновник, через електронний кабінет лише можливо буде подати пакет документів та відслідковувати, в якому вони стані.
Лев Парцхаладзе пропонує запровадити "прозорі комісії" з розгляду документів щодо отримання дозволу на будівництво, онлайн-трансляції засідань, відеозапис у відкритому доступі на сайті, можливість присутності замовника і т.д.
Однак він забуває, що, по-перше, рішення про видачу чи відмову у видачі дозволу в ДАБІ приймає не комісія, а головний інспектор будівельного нагляду, відповідно до статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
По-друге, безпосередній контакт замовника і чиновника, навпаки, збільшує корупційні ризики.
По-третє, і найголовніше, головний інспектор будівельного нагляду є лише підписантом, і так само, як і комісія, не приймає жодного рішення самостійно, а що підписувати, каже Наталія Чекомасова, Сергій Кузьмін та сам Лев Парцхаладзе.
І щось поки що "прозорість" розгляду відхилень від державних будівельних норм не прибрала безглуздих рішень та корупцію в самому Мінрегіоні. Тому бізнесу потрібні не красиві слова та гарна картинка, як на ілюстраціях до ДБН, а стабільна і тиха робота.
Тож проблема не у впровадженні електронних сервісів, а, як завжди, у людях. І доки чиновники такого рівня, як Наталія Чекомасова, Сергій Кузьмін та їх "куратори" керують ДАБІ, а в Мінрегіоні лише виголошують галасливі обіцянки реформувати систему, порядку в будівництві не буде.
