Розведення військ в Луганській області сприймається в Донецьку приблизно ніяк. Ні як привід для радості, ні як привід для засмучення. У жителів окупованого Донецька зараз маса інших проблем. Чим зайняті думки донеччан сьогодні і що відбувається на вулицях Донецька в дні розведення військ - у матеріалі "Апострофа".
Безумовно, з екранів телевізорів і з соцмереж від тих, кому можна за посадою пропагувати, ллється бурхливий потік мрій в дусі "ех, заживемо". Спочатку Станиця Луганська, потім Київ, а там і до Лондона рукою подати, як мріяв покійний нині "ватажок ДНР" Захарченко. Пропагандисти всіх мастей звично вправляються в дотепності, розповідаючи байки про Україну і українських військовослужбовців, "якими управляє Держдеп" (ця тема досі вважається актуальною в місцевих так званих ЗМІ), висміюючи розведення і нарікаючи українцям на зриви заходу.
Оскільки до Луганська і до Станиці далеко, донеччани вважають за краще обговорювати не стільки прийдешню чи то ганебну капітуляцію, то чи блискучу вікторію, скільки менш значущі проблеми, які звалилися їм на голови. За дивним збігом, бюджетники сидять без зарплати другий місяць, деякі щасливчики на шахтах, кажуть, отримали відсотків по 15 за минулий місяць, інтернет-провайдери мало не щодня повідомляють про "планові роботи на магістралях" (зазвичай так маскується тотальне падіння інтернету в окупованих містах і селах), а на ринках, де купує продукти значна частина жителів, раптом стало занадто малолюдно - торгові точки закриваються через відсутність торгівлі. Звичайно, не скрізь, але поступово проблема стає все більш очевидною.
Додати до цього термінали, за допомогою яких можна було заплатити за телефон і інтернет. Велика частина терміналів відключена близько місяця і знайти працюючий - велика удача.
Дивіться: ОБСЄ і ООС осліпли? З'явилося відео з "розведеного" Золотого-4
Також спостерігається скорочення кількості транспорту навіть на центральних вулицях, торгові центри, де покупців можна перерахувати на пальцях. Дрібниці? Можливо, але життя донеччан вони роблять ще більш нестерпним. Їм уже не до якихось подій десь під Луганськом - тут в Донецьку вижити б...
"От не до цього, чесне слово, - каже пенсіонер з Донецька Євген Маркін. - Я поняття не маю, що там за розведення і що після цього буде. У новинах постійно про нього кажуть, але все одно незрозуміло. Кажуть, не будуть стріляти. Але я вчора сам чув, як з центру міста чимось важким стріляли в бік Авдіївки або Ясинуватої. Якщо це такі ознаки перемир'я - ну що ж... Але я не знаю того, хто б розумів, що відбувається. Знаю, що проблем у нас хоч греблю гати - до лікаря не записатися, тому що немає лікарів - і це розведення мене мало хвилює. Не будуть стріляти - добре".
Верхівка "влади ДНР" переконує прихильників, що це за їхньою ініціативою Україна пішла на поступки. Малюючи чергову "перемогу" на ідеологічному фронті, "народна республіка" одночасно почала відключати боржників за воду. Публікуючи попередні результати перепису, за якими в деяких окупованих містах живе більше людей, ніж до війни, "народна влада" одночасно скаржиться на брак молодих фахівців, абітурієнтів у ВНЗ, лікарів і вчителів.
"Начебто вони тут відразу з'являться після перемир'я, - скептично налаштований молодий донеччанин Олег Жигалин. - Я не знаю, що тут можна обговорювати. Ну, розійдуться збройні сили подалі один від одного - і що зміниться? Як був Донецьк містом пенсіонерів останні п'ять років, так таким і залишиться".
Мабуть, однією з небагатьох очевидних реакцій на те, що відбувається, можна вважати хвилювання на ринку нерухомості в Донецьку. Передчуваючи якісь зміни, продавці житла притримують свої оголошення, не поспішаючи продавати свої "квадрати".
"Самі люди почали просити не виставляти їхні квартири на продаж, тому що, за чутками, як розповіли нам одні, сюди скоро зайде Україна і документи, видані в ДНР, будуть вважатися недійсними. Інші кажуть, що через розведення в Донецьк бояться їхати потенційні покупці житла, мовляв, в одному місці перемир'я, а в іншому може й війна знову розгорітися. Загалом, у людей моторошна каша в головах, що не дивно - до цього призводить наш спосіб життя з 2014 року", - каже донецький ріелтор Дар'я Марченко.
Взагалі, політику і війну нині не прийнято голосно обговорювати в Донецьку. У чергах або на вулиці говорять про що завгодно - але не про це. Занадто страшно - зізнаються донеччани, киваючи головами в бік бульвару Шевченка, 26, де знаходиться "МГБ ДНР" і де люди пропадають без суду і слідства. Просто дуже страшно.
