Наприкінці жовтня керівник Офісу президента Андрій Богдан в інтерв'ю ЗМІ розповів, що президент Володимир Зеленський "втомився від негативу". "Тому що дуже багато негативу на нас виливається і з використанням засобів масової інформації - він (президент, - "Апостроф") це дуже болісно сприймає", - поскаржився Богдан. Зняти "втому" Зеленський вирішив нестандартно: 8 листопада президент видав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави". Серед іншого в цьому указі глава держави доручив Кабміну до 31 грудня розробити і внести на розгляд парламенту законопроект, яким би регулювалася діяльність медіа в Україні. Ну, щоб було менше "негативу". І вже 13 листопада депутати від "Слуги народу" представили концепцію законопроекту. Що пропонують парламентарії, і як може змінитися медіаландшафт у країні, розбирався "Апостроф".
Стандарти Зе
У своєму указі Володимир Зеленський зазначив, що в новому законі про медіа повинні бути передбачені положення про вимоги до стандартів новин, щоб запобігти поширенню "недостовірної, викривленої інформації, її спростування".
І, ймовірно, щоб хвиля хейту не накрила Банкову, для балансу, Зеленський не забув про тренди і попросив законотворців ввести заборону на володіння або фінансування медіа фізичними та юридичними особами держави-агресора.
Втім, медіаспільнота все ж обурилася. "Стандарти новин"? Серйозно? Заспокоїти журналістів зголосився міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський.
"Ми не збиралися і не збираємося регулювати стандарти новин. Це право - виключно професійного співтовариства. Що ми збираємося робити: ввести поняття "небезпечна інформація", "дезінформація", "недостовірна інформація". Що дуже важливо в умовах інформаційної війни з РФ і можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором", - написав Бородянський на своїй сторінці в Facebook.
Однак таблетки "заспокоїну" від Бородянського не дуже-то подіяли на медійників, опинившись не надто якісним плацебо, адже питань все одно залишалося більше, ніж відповідей. У підсумку, 13 листопада на засіданні парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики суспільству представили концепцію майбутнього закону про медіа. Звичайно, до того часу, як концепція стане оформленим законопроектом, її положення можуть кардинально змінитися, однак принципові нововведення, які збираються ввести "слуги" в законодавче поле, зрозумілі вже зараз. Отже, що ж пропонують нардепи.
Хто і чим володіє
Як і просив президент, парламентарії мають намір ввести обмеження в структурі власності медіа. Згідно з концепцією, суб'єктом у сфері медіа не може бути фізична особа, яка є громадянином країни-агресора, або юридична особа, істотною частиною якої володіє громадянин країни-агресора або інша юрособа країни-агресора. Крім того, в структурі власності суб'єкта, який користується радіочастотним ресурсом, не може бути політичних партій і релігійних організацій. Володіти аудіовізуальними медіа хочуть заборонити і державі, але зробивши виключення для каналу "Рада", НСТУ та іномовлення. Нарешті, суб'єктом медіа не може бути особа з непрозорою структурою власності.
Володіти аудіовізуальними медіа хочуть заборонити і державі
Що слід вважати "прозорою" структурою власності, концепція закону також пояснює. Це випадок, коли можливо простежити інформацію про всіх власників, акціонерів, бенефіціарів юрособи, а також осіб, які мають пряме або опосередковане відношення до медіа. При цьому до Нацради з питань телебачення і радіомовлення щороку повинен подаватися звіт про структуру власності.
"Мова йде не тільки про російських власників, йдеться загалом про систему прозорості власності, яка, на жаль, не була реалізована. Прозорість власності для всіх медіа - важливий елемент. Власник може бути й іноземний, але ми повинні розуміти, хто він і як медіа фінансується", - пояснив "Апострофу" заступник голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Правда, власник медіа може мати й український паспорт, але це ж не означає автоматично, що контент його ЗМІ не буде, проросійським. Нагадаємо, що у активістів зберігається багато претензій до Віктора Медведчука, який, за даними ЗМІ, є реальним власником каналів "112 Україна", "NewsOne" і "ZIK".
"Давайте не повторювати пропагандистські штампи. Якщо ми говоримо про три конкретних канали, то там ми повинні говорити про пана Козака (офіційний власник каналів Тарас Козак, - "Апостроф"), а не про пана Медведчука. Але якщо законодавчі механізми покажуть, що ці канали насправді фінансуються паном Медведчуком або Медведчук є кінцевим бенефіціаром, а не Козак, то тут вже інша розмова. Але зараз - це канали групи пана Козака", - зазначає Потураєв.
Втім, на думку медіаексперта Наталії Лігачової, краще почати робити хоч щось в питаннях медіабезпеки, ніж не робити взагалі нічого.
"Ми все одно не зможемо все регулювати, що пов'язано з Росією, але хоча б щось потрібно. Це був би важливий сигнал", - говорить "Апострофу" Лігачова.
"Думати про те, що законодавство, нібито, не працюватиме - на мій погляд, нерозумно, - додає "Апострофу" експерт з інформаційних технологій, екс-заступник міністра інформполітики України Дмитро Золотухін. - Давайте його приймемо, і разом будемо будувати суспільство, де обходити закон важко або неможливо".
Стоп фейк
Цей пакет нововведень в концепції майбутнього закону йде під грифом "дискусійного". Тобто, що вважати дезінформацією в ЗМІ і як з нею боротися, "слуги" готові обговорювати.
Російський пропагандист Дмитро Киселев
На думку авторів концепції, ознаками дезінформації варто вважати недостовірні або перекручені факти. За поширення такої інформації нардепи хочуть ввести навіть кримінальну відповідальність.
Кримінальна відповідальність, за задумом парламентарів, повинна наступати за умисне поширення дезінформації незалежно від того, чи стала вона причиною збитків чи ні. Під кримінальну відповідальність може потрапити систематичне поширення дезінформації, а також пропаганда і виправдання тероризму й ненависті.
"Я проти кримінальної відповідальності, - запевняє Лігачова. - Можна обмежитися адміністративною, але, припустімо, вводити дуже високі штрафи. Видання може навіть ризикувати тим, що закриється, так як буде змушене заплатити високий штраф. Цього буде достатньо. Але кримінальна відповідальність за контент, навіть в умовах війни, - занадто неоднозначна міра".
Втім, у "Слузі народу" зазначають, що кримінальну відповідальність за дезінформацію якщо і введуть, то у виняткових випадках.
"Велика частина - це все ж адміністративна відповідальність, але поширення дезінформації, яка заподіює пряму загрозу інтересам національної безпеки, має бути віднесено до кримінальної відповідальності. Але такої дезінформації небагато", - підкреслив Потураєв.
Як зазначають експерти "Апострофа", дезінформація в сучасному світі дійсно - серйозна проблема.
"Deepfake завдяки штучному інтелекту скоро стануть такими, що ми не зможемо без спеціальної техніки відрізняти, де реальність, а де deepfake", - пояснює виданню член Ради з питань свободи слова при президенті Тетяна Попова.
"У ситуації війни із зовнішнім агресором ці питання потрібно регулювати, - додає Лігачова. - Я за те, щоб було введено поняття "дезінформація". На Заході воно вже введено відповідними директивами Ради Європи. Але тут потрібно дуже ретельно все продумати, щоб не перейти межу боротьби з російською пропагандою і не перетворити все в боротьбу з неугодними медіа, які критикують владу або політиків. Більшого консенсусу ми досягли б, якби прописали ці заходи на тимчасовій основі, наприклад, до того часу, поки в Україні будуть окуповані території".
На даний момент, єдиною країною у світі, де на законодавчому рівні намагаються боротися з фейками, є Франція. Українські парламентарії наводять її у приклад, мовляв, не збираються винаходити велосипед, а готові запозичити кращі практики у французів. Але не все так однозначно.
Франція
"Я їздив до Парижа і провів багато зустрічей, як із його розробниками, так і з його супротивниками, - додає Золотухін. - По-перше, французькі законодавці не змогли зафіксувати правове поняття "фейк" і "дезінформація". Це дуже аморфна субстанція, яка не дозволить ні суддям, ні прокурорам зафіксувати дію чи подію, достатню для винесення вироку. По-друге, будь-яка відповідальність за поширення такої інформації - це безперспективна історія. Ми проаналізували багато судових справ на рівні ЄСПЛ та інших міжнародних судів. Наприклад, про поширення інформації про виправдання Голокосту або виправдання тероризму (це в багатьох країнах є кримінальним діянням). Практично всі справи привели до виправдання підсудних і навіть виплат компенсацій. Тому, я б радив про це забути. Це виключно цивільно-правовий аспект і адміністративний. А якщо адміністративний - то може відноситися переважно до держслужбовців. Засудити журналіста за брехню - нереально. Про це можна забути".
Військові обмеження
Для боротьби з інформаційною агресією парламентарії також запланували кілька змін. Наприклад, діяльність медіа, які фінансуються особами держави-агресора, призупинятимуть. Крім того, введуть обмеження на контент медіа, заборонивши до показу аудіовізуальні продукти, в яких бере участь особа, внесена до списку осіб, що створюють загрозу національній безпеці України. Також під табу потраплять матеріали, які популяризують або пропагують органи держави-агресора та її посадових осіб. Недостовірні матеріали щодо збройної агресії та дій держави-агресора також опиняться під забороною.
Гарантії для журналістів
Серед всіх перерахованих вище медіабатогів у концепцію закону затесався і "пряник" для журналістів. Парламентарії пропонують, наприклад, захистити журналістів від переслідувань і надавати їм державну охорону, правда, тільки в тому випадку, якщо медійнику надходили погрози у зв'язку з професійною діяльністю. Також журналісти отримають право на безоплатну правову допомогу в суді і під час досудового слідства, якщо справа стосується професійної діяльності журналіста.
Нардепи хочуть страхувати життя і здоров'я журналістів від ризиків, пов'язаних з їхньою діяльністю, правда, за рахунок самих же медіа.
Нарешті, планується ввести кримінальну відповідальність за втручання в роботу журналіста або його підкуп з метою поширення дезінформації.
