Протистояння китайському коронавірусу, окрім чисто медичних заходів: карантин, гігієна, самоізоляція, передбачає економічний формат. Адже згортається сфера обслуговування, страждає транспортний бізнес, "помер" туризм, внаслідок чого різко падає економічна активність населення. Кожна країна по-своєму виходить із ситуації. Наприклад, Мінфін США запланував виділити 850 мільярдів доларів на підтримку економіки в умовах пандемії. Звісно, Україна і близько не має таких бюджетів як Штати, але й наш уряд вирішив підтримати бізнес та простих людей. Чи спрацює це, розбирався "Апостроф".
Добавка до пенсії
Президент Володимир Зеленський 16 березня пообіцяв усім пенсіонерам, які отримують пенсії нижче 5 тисяч гривень, надбавку в розмірі 1000 гривень. Така підвищена, в зв'язку з карантином пенсія, буде виплачуватися вже з 1 квітня.
За даними Пенсійного фонду, станом на початок 2020 року, в країні налічувалося 11,3 мільйона пенсіонерів. З них, менше 5 тисяч гривень отримує близько 88% пенсіонерів або 9,9 мільйона осіб. Таким чином, щоб забезпечити карантинну надбавку, державі доведеться додатково знайти в бюджеті близько 10 мільярдів гривень. Чи витримає такий удар український бюджет, який і так не виконується?
"Мені не здається, що 2% від бюджету Пенсійного фонду, в якому і так спостерігається дефіцит, сильно вплинуть на дефіцит загальний, - каже "Апострофу" економіст Андрій Блінов. - Все ж Україна - держава соціальна і навіть ця тисяча дозволить незаможним людям хоча б трохи поліпшити свій раціон харчування. Я не маю ніяких сумнівів в тому, що виділення пенсіонерам цих 10 мільярдів практично не підштовхне інфляцію. Ці гроші, хоча й будуть спрямовані на споживчий ринок, але в порівнянні із загальним обсягом валового обороту торгівлі вони не такі вже й великі".
Втім, економіст Андрій Новак вважає, що така допомога навряд чи сильно допоможе. "Хоча тисяча - це теж підтримка, але ініціатива все ж більше популістська. Реально вона не змінить ситуацію для цієї категорії громадян".
Скасування ЄСВ
Якщо пенсіонерам гроші вирішили дати, то у підприємців їх вирішили хоча б не забирати. В екстреному порядку 17 березня парламентарі прийняли закон, яким з 1 березня по 30 квітня звільнили ФОПів від сплати єдиного соціального внеску. Сума ЄСВ, яку платили ФОПи з 1 січня, становила 1039 гривень. В Україні, станом на початок 2020 року, було зареєстровано близько 1,8 мільйона фізичних осіб-підприємців, отже після скасування ЄСВ, бюджет не дорахується ще близько 2 мільярдів гривень щомісяця (в залежності від того, як довго триватиме карантин).
За словами експертів "Апострофа", за великим рахунком і така міра - позитив. "Для бізнесу, особливо для тих підприємств, які мають кілька найманих працівників, важливо, щоб виплати по ЄСВ були заморожені", - вважає Блінов. Його підтримує і Андрій Новак: "Це, звичайно, полегшення для ФОПів, але головний тягар, який лягає на малий та середній бізнес - це скорочення споживання через закриття закладів громадського харчування і точок для розваг. Це і є ключовою проблемою. Але краще вже такі послаблення, ніж, якби їх не було взагалі".
Торговий ряд закритий на час карантину, Київ
Але відчутного позитивного ефекту для бізнесу, тимчасове скасування сплати ЄСВ не принесе. "Потрібні якісь швидкі рішення, щоб показати хоч якусь реакцію на події. Все це напівзаходи, яких явно недостатньо", - запевняє "Апостроф" глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Все буде залежати від того, як довго затягнеться сам карантин. "Якщо він триватиме кілька місяців, тоді постане питання про збереження робочих місць взагалі. Чи буде сенс утримувати найманих працівників? Це тимчасовий захід, але на тривалий термін держава навряд чи щось може запропонувати бізнесу в податковому плані, адже Україна в будь-якому разі зіткнеться зі скороченням доходів бюджету", - відзначає Андрій Блінов.
Фінансовий подарунок зробили депутати і тим українцям, на яких "висять" споживчі кредити. З 1 березня по 30 квітня народні обранці заборонили банкам застосовувати штрафні санкції за прострочення виплат по кредиту. Підвищувати відсотки по кредитах в цей період також заборонено. Правда, конкретний фінансовий ефект від такого нововведення оцінити складно.
Читайте також: Не допустити апокаліпсис: що робить влада в боротьбі з коронавірусом
Комуналка стане дешевшою?
Для більшості українців оплата комунальних послуг становить значну частину витрат сімейного бюджету, а оскільки під час домашнього карантину газу, електроенергії та води, очевидно, буде споживатися більше, то й заплатити за послуги доведеться більше.
У Кабміні погоджуються з такою логікою, а тому прем'єр-міністр Денис Шмигаль 18 березня на засіданні уряду доручив Мінфіну, Мінсоцполітики та Мінекономрозвитку протягом трьох днів розробити механізм зниження фінансового тиску на українців з оплати комунальних послуг.
"Держава повинна взяти на себе часткове відшкодування комунальних послуг, які зростуть у зв'язку з постійним перебуванням людей на самоізоляції вдома", - підкреслив Шмигаль.
Який саме механізм компенсації оплати за комуналку придумають в уряді, дізнаємося в найближчі дні, втім, за словами експерта в сфері ЖКГ Сергія Дяченка, велосипед в Кабміні не винайдуть.
"Це субсидії. В світі використовуються тільки два механізми: субсидування та соціальні ціни. У нас використовують і той, і той. Питання лише в обсягах субсидування", - пояснив "Апострофу" Дяченко.
Допомога олігархів, допомога для олігархів
Ще один інструмент, за допомогою якого влада намагається утримати економіку на плаву - кооперація з олігархами.
Зустріч президента з представниками великого бізнесу
Так, 16 березня президент Володимир Зеленський провів зустріч з представниками великого бізнесу, серед яких були Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, Олександр Ярославський. За підсумками зустрічі, домовилися створити спеціальний фонд загальним обсягом близько 12-13 мільярдів гривень. Гроші з фонду мають піти на закупівлю обладнання в лікарні.
Така модель діяла і в Китаї. Наприклад, засновник Alibaba, китайський мільярдер Джек Ма виділяє десятки мільйонів доларів на підтримку лікарів, закупівлю засобів захисту та розробку вакцини, не тільки в Китаї, але і по всьому світу.
"Дуже важливо, щоб великий бізнес підтримував малий бізнес, оскільки в ланцюжку створення вартості вони дуже залежні між собою, - зазначає Забловський. - Але ви ж розумієте, що зобов'язати олігархів перерахувати якісь гроші складно. Це все добровільно".
Чи достатньо 12-13 мільярдів гривень - питання дискусійне. Але той факт, що парламентарії вирішили тимчасово скасувати податок на комерційну нерухомість і землю, зробивши своєрідний подарунок олігархам, експерти однозначно оцінюють негативно.
"Основними платниками цього податку є як раз великі компанії. Але найголовніше, що ці податки на 100% йдуть до місцевих бюджетів, - пояснює Андрій Новак. - Таким чином, у нас відбудеться знекровлення місцевих бюджетів, на які, багато в чому, і лягає тягар по боротьбі з епідемією коронавіруса. Адже саме на місцях знаходяться поліклініки, станції швидкої допомоги. І якщо місцеві бюджети недоотримають ці податки (за різними оцінками близько 16 мільярдів гривень - "Апостроф"), то це створить їм додаткові проблеми. Тоді центральна влада має розробити механізм додаткових дотацій з державного бюджету, в якості компенсацій. Але зараз такий механізм ніхто не пропонує".
