Україна закривається на карантин - тепер уже в буквальному сенсі цього слова. Президент Володимир Зеленський доручив зупинити транспортне сполучення всередині країни, а також роботу метро в тих містах, де воно є. При цьому глава держави закликав розробити програму податкових канікул для бізнесу. Народні депутати також пропонують низку заходів для пом'якшення негативних наслідків від карантину для бізнесу і населення. "Апостроф" розбирався, чого чекати українцям.
Україна вводить безпрецедентні заходи для запобігання поширенню епідемії коронавірусу Covid-19. Незважаючи на те, що в країні поки офіційно зареєстровано лише сім випадків зараження коронавірусом (один із них фатальний), влада пішла на дуже жорсткі кроки - державний кордон закрито, транспортне сполучення з іншими країнами припинено, всі навчальні заклади пішли на карантин.
У регіонах також вводяться додаткові обмежувальні заходи. Мерія Києва максимально обмежила проведення масових заходів у місті, заборонила роботу ресторанів, в тому числі швидкого харчування, а також кафе і барів (при цьому зберігається можливість замовляти доставку їжі онлайн). Також не працюватимуть торгові центри, за винятком продуктових і господарських магазинів, аптек, спортивні комплекси і зали, заклади побутового обслуговування (салони краси, косметологічні кабінети тощо), дискотеки, нічні клуби. Поки продовжують працювати банки, громадський транспорт.
Обмежується рух людей між столицею та іншими населеними пунктами України. Водночас транспортного сполучення з передмістями це не торкнеться. (У міськадміністрації також уточнили, що поки рішення про повне закриття Києва на в'їзд і виїзд немає).
Однак цим справа не обмежиться: президент Володимир Зеленський у відеозверненні 16 березня закликав уряд зупинити міжміське транспортне сполучення всередині країни, а також роботу метрополітенів (функціонують у Києві, Харкові та Дніпрі, - "Апостроф") з 18 березня. При цьому, за його словами, міські пасажирські перевезення можуть здійснюватися, якщо в салоні маршрутного таксі (а також таксі) перебуватимуть не більш як 10 осіб, у трамваях, тролейбусах і автобусах - не більш як 20.
Київські маршрутки
Кабінет міністрів дослухався до президента. Більш того, уряд вирішив закрити метро з 17 березня, хоча фактично в цей день "підземка" працювала.
Податкові канікули для бізнесу
Карантин, на який, по суті, пішла країна, істотно обмежить ділову активність, що неминуче призведе до збитків. Як писав "Апостроф", найбільше можуть постраждати малий бізнес і самозайняті громадяни.
Глава держави заявив, що очікує від Національного банку України, Міністерства фінансів, комерційних банків програму кредитних канікул для малого і середнього бізнесу, а також концепцію податкових змін.
У зв'язку з цим Верховна Рада 17 березня прийняла спеціальний антикризовий закон, який покликаний пом'якшити негативні ефекти, як, власне, поширення коронавірусу, так і карантинних заходів для боротьби з ним.
Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев озвучив низку заходів, які увійшли в цей документ: не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства з 1 березня по 31 травня, встановлюється мораторій на проведення перевірок до 31 травня, до 1 липня продовжено термін подачі декларацій про доходи, до 30 квітня не будуть нараховуватися податки на землю і нерухомість, які використовуються з господарською метою, фізичні особи-підприємці (ФОП) до 30 квітня звільняються від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), введення фіскалізації (касові апарати та реєстратори розрахункових операцій) відкладено на три місяці.
Влада Києва, втім, вирішила не чекати, поки відповідний закон буде прийнятий. За словами першого заступника голови столичної держадміністрації Миколи Поворозника, в місті створено антикризовий штаб, який, крім іншого, готує пакет заходів щодо пом'якшення негативних наслідків карантинних обмежень для бізнесу. Ці заходи будуть стосуватися питань орендної плати, податків і зборів. На брифінгу 16 березня він зазначив, що міська влада не може змусити підприємства платити зарплату своїм співробітникам під час простою, зумовленого карантином, однак висловив сподівання, що вони все ж будуть це робити. "Це, як ланцюгова реакція - якщо ми зменшуємо податкове навантаження на підприємства, відповідно, має бути так, що роботодавець буде виплачувати заробітну плату на період вимушеного простою", - підкреслив він.
Київське метро вранці 17 березня
Пенсії, субсидії, "комуналка"
Є й інші заходи щодо пом'якшення негативного впливу карантину. Так, за словами керівника комітету Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, є домовленість з облгазами та обленерго, що вони не будуть відключати споживачів від послуг ЖКГ через неоплачені рахунки. "Також ми будемо ініціювати на законодавчому рівні скасування пені за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ під час карантину, зміни в порядок надання субсидій, щоб у разі виникнення у громадян заборгованості, вони не призводили до втрати субсидій", - сказав він на погоджувальній раді парламенту 16 березня.
Що стосується субсидій та інших пільг, то їх не скасують до кінця поточного опалювального сезону, запевнив заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко. На брифінгу 16 березня він повідомив, що в травні, коли почнеться робота з призначення субсидій на наступний період, важливо, щоб у пільговиків не було до цього часу заборгованості з оплати за ЖКГ, що перевищує два місяці, сума боргу, щоб не перевищувала 20 неоподатковуваних мінімумів доходів (340 гривень). Музиченко також пообіцяв, що пенсії та інші соціальні виплати під час карантину будуть виплачуватися за графіком.
Володимир Зеленський наполягає на тому, що пенсіонери, які отримують пенсії менше 5000 гривень, повинні отримати доплату в розмірі 1000 гривень (він, правда, не уточнив, протягом якого періоду повинна діяти така доплата, - "Апостроф").
Зараз неможливо сказати, як довго триватимуть обмежувальні заходи, введені у зв'язку з коронавірусом. Також поки складно зрозуміти, чи достатні заходи, що вживаються владою, для протидії поширення епідемії, а також її негативних наслідків. Обставини змінюються щодня, а іноді - і по кілька разів на день. "Апостроф" продовжить стежити за подіями й оперативно на них реагувати.
