З 6 квітня уряд значно посилив карантинні заходи в країні. Без введення режиму надзвичайного стану, Кабмін своєю постановою ввів обмеження, в яких правозахисники бачать суттєві порушення конституційних прав українців. Більше ніж удвох не збиратися, в парках не гуляти, без маски не ходити - чи є законними такі вимоги влади, розбирався "Апостроф".
На трьох не зметикувати
За даними МОЗ, кількість українців, інфікованих коронавірусом, стрімко зростає. Якщо в п'ятницю, 3 квітня, було заражено 1072 людини, то вже в понеділок, 6 квітня, їх було 1319.
Будучи не в змозі зупинити пандемію, влада вирішила діяти більш радикально. Уряд вніс зміни до своєї ж постанови № 211 та встановив нові заборони.
Отже, з 6 квітня українцям більше не можна перебувати в громадських місцях без маски або респіратора, переміщуватись групами більше двох осіб (крім службової необхідності або для супроводу дітей), відвідувати парки, сквери та зони відпочинку, дитячі та спортивні майданчики, перебувати на вулиці без документів, а дітям до 14 років взагалі заборонили виходити на вулицю без супроводу дорослих. Залишати місця обсервації також заборонено.
Звісно, що такі поліцейські заходи викликали супротив у суспільстві. Наприклад, в столичному Гідропарку стався конфлікт між правоохоронцями та молодиками, які намагалися потрапити до спортивних майданчиків.
З одного боку, необхідність в карантинних обмеженнях дійсно є. Про це говорять і рекомендації ВООЗ, і досвід європейських країн. "На сьогоднішній день існує реальна небезпека зараження величезної кількості людей, аж до їхньої смерті, - каже "Апострофу" юрист Анатолій Родзинський. - Статистика в Європі показує, що вмирає від 3 до 8% людей, які захворіли на коронавірус. Це величезні цифри. Аби врятувати життя людей, влада повинна впроваджувати такі обмеження. Подібні заходи вже введені в Європі. Ніхто не нарікає і штрафи платять".
З іншого боку, чи є обґрунтованими саме українські обмеження і головне, наскільки вони відповідають закону?
Баланс на грані закону
Обґрунтованість посилення карантину - питання дискусійне. "Кожне обмеження повинно мати якусь мету. Візьмемо, наприклад, заборону перебувати на вулицях без документів. Навіщо це потрібно? Щоб встановити чи перебуває людина на обсервації? Так чому б не запровадити обов`язкове носіння документів тільки для таких людей?" - коментує ситуацію "Апострофу" юрист, виконавчий директор ГО "Правозахисна ініціатива" Михайло Каменєв.
Київ, 6 квітня
Перебування в громадських місцях в масці або в респіраторі також не можна назвати однозначною ініціативою. "Здоровим людям носити маску необхідно, якщо вони надають допомогу людині з підозрою на інфекцію 2019 nCoV", - йдеться, наприклад, в рекомендаціях ВООЗ населенню.
Втім, прав Кабмін чи ні, покаже час та темпи поширення захворювання. Інша справа, що дії уряду, щодо обмеження прав українців, очевидно, виходять за рамки повноважень КМУ.
"Візьмемо, наприклад, заборону на проведення мирних зібрань, тобто заборону на перебування понад двох людей в громадському місці. Але мирні зібрання, відповідно до 39-ї статті Конституції, можуть бути обмежені тільки судом. Обійти це можна тільки після запровадження надзвичайного чи воєнного стану, та й то виникають питання, чи буде заборона діяти автоматично або все одно знадобиться рішення судів. Тому значна частина обмежень не передбачена законом", - додає Каменєв.
Згідно з Основним законом, деякі конституційні права українців дійсно можуть бути обмежені, наприклад, в разі введення воєнного або надзвичайного стану. Так, в законі "Про правовий режим надзвичайного стану", передбачена опція обмеження свободи пересування. Але надзвичайного стану в країні немає. Як же тоді влада обґрунтовує законність жорстких поліцейських заходів, крім слова "треба"?
В середині березня парламент вніс зміни до Кодексу України про адміністративні порушення, доповнивши його статтею 443 "Порушення правил щодо карантину людей".
Згідно з цією статтею, за порушення правил карантину відповідач повинен заплатити штраф від 17 до 34 тисяч гривень. А правила карантину, згідно закону "Про захист населення від інфекційних захворювань", встановлює Кабмін. Крім того КМУ вводить та скасовує сам карантин. Тобто уряд може ввести жорсткі поліцейські заборони лише однією постановою?
"За такою логікою Кабмін може прописати правило дихати по 30 хвилин в день, - зазначає Каменєв. - Будь-які обмеження повинні бути наслідком нормативних актів, які дозволяють Кабміну щось регулювати. Якщо в законі написано, що обмеження встановлює уряд, це ще не значить, що уряд може встановлювати що завгодно".
Робочі, Київ, 6 квітня
Які завгодно обмеження може встановлювати парламент. Навіть міняти Конституцію. Але справа в тому, що приймати рішення так само швидко, як це робить Кабмін, парламентарії не можуть. А кожен день сьогодні на вагу золота.
"Ми розуміємо необхідність законодавчих змін, але уряд в цьому випадку більш мобільний. Маючи повну інформацію, Кабмін може швидко реагувати на ті зміни, які відбуваються зараз, - зізнається "Апострофу" глава парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський. - По-друге, уряд, по суті, бере на себе повну відповідальність щодо розуміння та прогнозування ситуації. Але в будь-якому разі заходи, які призводять до обмеження прав громадян, повинні вводитися в законному порядку - або шляхом зміни закону, або введенням надзвичайного стану".
А поки ініціативи уряду балансують на межі законності, українські суди не поспішають визнавати українців винними в порушеннях правил карантину за статтею 443. Якщо відкрити єдиний реєстр судових рішень, то можна побачити масу рішень судів, за якими відповідачів не визнають винними. Причини різні: від банальних помилок патрульних під час складання адміністративних протоколів, до відсутності доказів вини відповідача.
Втім, за словами Михайла Каменєва, влада і не ставила перед собою завдання реально стягнути штрафи. "Механізм притягнення до відповідальності, фактично, використовується, як превентивний засіб, щоб трохи налякати людей та змусити їх сидіти по домівках", - пояснив Каменєв.
Більше того, злий жарт із законодавцями зіграв і розмір штрафів. Хотіли встановити суму більше та страшніше, а на практиці ... "А на практиці суди не стають на бік поліції через колосальні розміри штрафів. Якби штрафи були по 300-500 гривень, було б все інакше. Але 17 тисяч співставні зі штрафами за кримінальні правопорушення", - резюмував Каменєв.
