Вступна кампанія в Україні в цьому році опинилася під загрозою зриву. Зовнішнє незалежне оцінювання знань, за результатами якого абітурієнти зараховуються до вищих навчальних закладів країни, може бути перенесено, або взагалі скасовано, якщо пандемія коронавірусу в країні набуде катастрофічних масштабів. На що розраховувати випускникам шкіл та їхнім батькам під час вступу, і чи є ризик повного скасування ЗНО в Україні, розбирався "Апостроф".
Все летить... в онлайн
Першою тривожною новиною стало скасування Кабміном пробного ЗНО, яке мало відбутися 15 і 17 червня. Точніше, повного скасування все ж не сталося: оцінювання просто перенесли в онлайн-формат, а в Мінфіні і Міносвіти пообіцяли повернути батькам гроші (від 138 до 150 гривень), які вже були заплачені державі за проходження тестування.
Правда, і з онлайн-тестами були проблеми. Як зазвичай. Сервера просто впали. У підсумку, з 218 тисяч зареєстрованих користувачів, перевірити свої знання з української мови змогли тільки 93 тисячі.
"Удома немає комп'ютера, ми вчимося за допомогою смартфона, і дистанційне навчання теж було з телефону! А зараз, як виявилося, неможливо з телефону здати це пробне! Слів просто немає", - скаржиться в соцмережах користувач Світлана Мунтян.
До речі, комунікація уряду виявилася настільки "ефективною", що деякі абітурієнти навіть не знали, що пробне ЗНО переводиться в онлайн, і приїхали його здавати з окупованих територій. За інформацією Держприкордонслужби, 13 червня через КПВВ "Станиця Луганська" на підконтрольну територію проїхало 34 майбутніх студенти.
Після цього ще більше "накрутив" ситуацію головний санлікар України Віктор Ляшко, який заявив в інтерв'ю ЗМІ, що ЗНО, старт якого заплановано на 25 червня, взагалі може і не бути.
"Ми обговорювали різні варіанти: що ЗНО буде проведено в заплановані дати, що воно буде перенесено і що воно буде скасовано. Епідситуація може вплинути на будь-який із цих варіантів", - зазначив Ляшко.
Заява головного санлікаря викликала величезний резонанс у суспільстві. У мережі навіть з'явився флешмоб #РукиГетьВідЗНО з вимогою до влади ні в жодному разі не допустити скасування незалежних тестів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль поспішив заспокоїти українців, мовляв, ніхто скасовувати ЗНО не збирається, правда, вийшло у нього це не дуже добре.
З одного боку, за словами Шмигаля, ніхто не збирається скасовувати ЗНО, і причин для перенесення оцінювання на даний момент немає.
Але, з іншого боку, причини для перенесення або скасування ЗНО можуть і з'явитися.
Учасники ЗНО
"Якщо такі причини будуть, то Міністерство охорони здоров'я і головний санітарний лікар повідомлять про це", - додав Шмигаль.
Іспит для чиновників
Що конкретно може вплинути на терміни проведення ЗНО?
По-перше, кількість активних хворих на коронавірус в Україні. Якщо їх буде більше 60 на 100 тисяч населення, то проведення ЗНО опиниться під загрозою. За словами Ляшка, станом на 15 червня показник активних хворих був 37 осіб на 100 тисяч населення, тобто до межі ще дуже далеко. Однак, починаючи з 13 червня, статистика захворюваності в Україні тільки зростала, а 16 червня і зовсім вийшла на максимум за весь час пандемії - 758 хворих за добу.
По-друге, на терміни проведення ЗНО вплинуть три вже відомих показники МОЗ: інцидентність, завантаження ліжок хворими у профільних медзакладах і охоплення тестуванням. Якщо більше ніж у 50% українських регіонів ці показники будуть незадовільними, про ЗНО доведеться забути.
Станом на 17 червня, 10 регіонів України та місто Київ вже завалили загальнонаціональні критерії. 14 регіонів ще тримаються, але, наприклад, у Харківській та Київській області показники інцидентності (кількість нових випадків захворювання в регіоні за останні 7 днів на 100 тисяч населення) майже досягли позначки 12. Якщо показник буде більше 12-ти, то свій іспит із предмету "Боротьба з коронавірусом", провалять і ці регіони.
Якщо це станеться, чим же загрожує українській освіті скасування ЗНО?
Ризики
Перший, і найочевидніший ризик - в українських вишах знову пишним цвітом розквітне цвіль корупції.
"Скасування ЗНО неприпустимо. ЗНО - запорука справедливого та об'єктивного оцінювання, а також чесного і прозорого вступу. Альтернативний механізм проведення вступної кампанії створити неможливо", - заявила в.о. міністра освіти Любомира Мандзій.
"Це буде означати, що ми перекреслюємо освітню еволюцію. Це все одно що сказати: давайте повернемося в ті часи, коли дами ходили в довгих сукнях і їздили в каретах. Це шлях в нікуди", - додає "Апострофу" експерт напряму "Освіта" "Українського інституту майбутнього" Микола Скиба.
Крім того, якщо скасують ЗНО, "рубати кеш" недобросовісні ректори зможуть не тільки з абітурієнтів, а й з держави.
Учасники ЗНО
"ЗНО - один із елементів нової системи розподілу державного фінансування вищої освіти, - пояснює "Апострофу" екс-заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун. - Університети отримують гроші від держави, зокрема, залежно від того, наскільки хороші абітурієнти туди вступили. Тобто кращі абітурієнти приносять більше грошей університетам. Якщо вступ відбуватиметься за якоюсь іншою системою, то і нова система фінансування, яка покликана підтримувати і стимулювати кращі університети, буде зламана, і ми знову повернемося до непрозорої, ручної системи розподілу грошей між вишами. Фактично це гальмує реформу вищої освіти".
Утім, за словами Миколи Скиби, існуючий формат проведення ЗНО в Україні необхідно модернізувати.
"Тестовий зошит містить кілька десятків завдань, де потрібно вказати правильну відповідь: поставити позначку навпроти потрібної дати, факту або вирішити задачу. У цьому великий мінус ЗНО - у формалізованому, стандартизованому підході. Тому, щоб зберегти ЗНО, його потрібно розвивати, - переконує Скиба. - Розвивати шляхом комбінування загальних результатів навчання. В учнів повинні з'явитися і накопичуватися проекти у вигляді наукових робіт, а не просто реферати з Вікіпедії. Накопичені результати повинні становити не менш як 40% вступного балу. Інша частина вступного балу повинна складатися з виконання завдань, але вони повинні бути більш предметними. І ще один момент - захист роботи, свого портфоліо, презентація результатів. Таким чином, з'являється можливість маневрувати, і ЗНО стає максимально тонко заточеним інструментом, який забере аргументи у тих, хто хоче його скасувати".
А поки турбовлада перебуває в стані турбулентності в питанні проведення ЗНО, тестування дійсно може і не бути - оцінювати буде нікого.
"Мій син хоче займатися фундаментальною наукою - математикою, - розповідає "Апострофу" мама столичного випускника Олена Савінова. - Він хотів вступати за кордоном, але я його вмовляю залишитися в Україні. Він уже навчався в ліцеї в Польщі після 9 класу, але там він не зростав і не розвивався, і повернувся в Україну. Але тепер ми шкодуємо, що повернулися: син хоче якоїсь визначеності. Коли він дізнався, що ЗНО можуть скасувати, то просто ліг на диван і лежить, вже три дні не хоче нічого робити. У нього вже просто якась депресія. Повна невизначеність дуже пригнічує і вимотує".
До речі, навіть якщо ЗНО не скасують, а просто перенесуть на серпень, це все одно створить значні труднощі для абітурієнтів.
"А коли ж діти почнуть вчитися? Навіть якщо ЗНО пройде 25 червня і його не перенесуть, навчання розпочнеться 1 жовтня. А якщо ЗНО перенесуть на серпень, то діти почнуть вчитися в листопаді-грудні. А там вже буде друга хвиля коронавірусу, грип та так далі. У мене таке відчуття, що вчитися в цій країні вже мій син не буде. Зараз він вчить посилено німецьку мову, щоб вступати в Австрії або Німеччині", - резюмувала Савінова.
