RU  UA  EN

Середа, 6 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 44.40
НБУ:USD  41.05
Суспільство

В Україні поліція почала штрафувати бізнес у "червоних" зонах: що робити підприємцям та у чому помилилася влада

Співробітники поліції Фото: УНІАН

Міністерство охорони здоров'я переглянуло концепцію адаптивного карантину поділивши Україну на так звані зони. З початку серпня до найбільш небезпечної – "червоної" зони, потрапили Луцьк та Тернопіль, що передбачає впровадження низки жорстких заходів, зокрема заборону на роботу громадського транспорту, ресторанів та ТРЦ. Пізніше до "помаранчевої" зони, яка передбачає більш слабші обмеження, потрапив Львів.

Водночас, не зважаючи на високий ріс захворюваності COVID-19, місцеві органи влади Луцька, Тернополя і Львова прийняли рішення не виконувати розпорядження Києва. Проте це не позбавило місцевих підприємців від проблем з поліцією. Правоохоронці, посилаючись на рішення Кабміну, ходять по відкритих громадських закладах і виписують штрафи. Хто винен і що робити в цій ситуації – розбирався "Апостроф".

Що говорять "бунтівники"

"У Луцьку немає спалахів захворювання. Рівне, Івано-Франківськ і Чернівці мають співмірну з нашим містом чисельність населення, але за кількістю хворих і нових випадків захворювання на коронавірус ситуація там набагато гірша. Та вони не в "червоній" зоні. Її запровадження спричинить колосальні незручності для десятків тисяч лучан, будуть дуже серйозні недоїмки до місцевого бюджету, люди не зможуть годувати свої сім'ї", - каже радник міського голови Луцька Ігор Поліщук в ефірі телеканалу "112 Україна". Відповідний фрагмент програми він розмістив на своїй сторінці у Facebook.

Голова Волинської ОДА заявив, що Луцьк потрапив до "червоної" зони випадково, але це рішення ніхто не буде скасовувати до п'ятниці 7 серпня, коли збереться державна комісія ТЕБ та НС, бідкається політик.

"Наше місто є одним із найбільш підготованих до коронавірусу. Від початку пандемії ми вжили найбільш жорстких заходів в Україні, не чекаючи рішення Кабміну. Ми виділили 60 млн грн. з міського бюджету на базову лікарню по коронавірусу - Волинську обласну клінічну лікарню. Треба навчитися жити в умовах пандемії. Від внесення його в "червону" зону постраждає набагато більше людей, ніж від функціонування так, як має бути", - пояснює Поліщук.

"Ми готові до будь-якої відповідальності. Але ми не будемо виконувати ці абсолютно неадекватні рішення", - каже він.

"Це були б бунти біля державних установ, біля Луцької міської ради, тому депутати взяли на себе таку відповідальність. Тому що за карантин дійсно пішло зубожіння населення, люди втрачають робочі місця", - заявив "Апостроф TV" перший заступник міського голови Луцьк Григорій Недопад.

Фото: Getty images

3 серпня із бюджету Луцька виділили 50 тис. гривень на організацію надання вторинної юридичної допомоги представникам місцевого бізнесу, які порушуватимуть карантин. Міська влада пообіцяла повний спектр юридичних послуг із захисту в суді та оскарження поліцейських протоколів.

"Кількість хворих у нашому місті іде на зменшення. Якщо МОЗ рекомендує проводити 24 тестування на 100 тис., то у нас проводиться 83. Завантаженість ліжок – 37,4%. За всіма показниками ми не маємо бути у "червоній" зоні. Ну і ми просто не можемо зупинити роботу міста. Ми втратили 100 млн грн. надходження до міської казни і не отримали жодної допомоги від держави. Влада навпаки – продовжує вилучати гроші з міста у вигляді реверсної дотації. Навіть доплати та премії лікарям виплачуються за рахунок міського бюджету", - заявив голова Тернополя Сергій Надал на своїй сторінці у Facebook. Також в інтерв'ю "Українській правді" він додав, що у місті "не бачили і не чули" про товари, які з Китаю привезли літаки "Мрія" і "Руслан".

Напередодні 85 тернополян влаштували бунт у потягові дальнього слідування і примусили зробити зупинку у Тернополі – відповідно до рішення Центральної комісії ТЕБ та НС потяги мають проїжджати населені пункти у "червоній зоні". Після звернення пасажирів до Мінтранспорту, "Укразалізниця" дозволила зупинятися потягам у бунтівному місті.

"Фітнес-центри та хостели у Львові працюватимуть з дотриманням усіх карантинних норм. Моніторингові групи перевірятимуть дотримання цих правил. Додатково адаптувати місто до правил "помаранчевої" зони необхідності немає, бо ми живемо в цьому режимі останні 6 місяців", - написав у Facebook міський голова Львова Андрій Садовий. Таке рішення прийняла Львівська міська комісія з питань ТЕБ і НС.

Андрій Садовий виступив проти посилення карантинуФото: скрин

Але якщо під постами Поліщука та Надала містяни дякували, то до Садового вони збіглися скаржитися.

"Підтримую Вас на 100%. Але проблема в тому, що сьогодні в мою студію прийшла поліція і сказала, що вони підпорядковуються Кабінету міністрів. Відповідно, незважаючи на Вашу позицію – вони все рівно будуть ходити і штрафувати, закривати фітнес клуби. Як бути в цій ситуації, коли міська влада дозволяє роботу, а державна влада забороняє?", - коментує власниця студії йоги, масажу та SPA Анна Костюк.

Інші львів'яни кажуть, що зони розташовуються за політичною ознакою, близькістю до влади. Тому Київ у "зеленій", хоч там випадків зараження більше. Також скаржаться на поліцію, яка всупереч закону вривається до приміщень без дозволу персоналу разом із понятими.

"Зараз полум'я тліє. І не дай бог якась іскра, все це може навіть становити загрозу національній безпеці. Всі ці рішення треба приймати з холодною головою. Суспільство зараз знервоване, і будь-які бунти можуть призвести до розколу країни", - сказав в інтерв'ю "Апострофу" мер Черкас Анатолій Бондаренко, який свого часу першим виступив проти обмежень.

Думка експерта

Проблема в тому, що центральна влада від самого початку створила правову колізію. Обмежувальні заходи мали запроваджуватися Верховною Радою у формі закону, вважає громадський діяч та правозахисник Андрій Мамалига. Саме так, через парламенти, провели рішення про карантин більшість європейських країн, каже він.

Але проблема в тому, що Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" покладає право запроваджувати карантинні обмеження саме на Кабмін. Проте його рішення були настільки жорсткими, що суперечать Конституції України. Тож виходить, що кожен, хто отримав штраф, може звернутися до суду та довести свою невинуватість.

Кабінет міністрів УкраїниФото: Апостроф / Дмитро Олійник

Без сумніву, протиепідемічні заходи мають бути, але варто враховувати особливість регіонів.

"Якщо ми візьмемо курортні області, де зараз почався сезон, то реалізувати жорсткі карантинні заходи там можливо лише шляхом введення надзвичайного стану, на мою думку. Бо там місцеві у курортний сезон заробляють на весь рік", - говорить Мамалига.

Центральній владі треба зібрати представників регіонів і виробити разом з ним стратегію протидії вірусів, вважає експерт. Адже очевидно, що "бунтами" поодиноких міськрад все не закінчиться. Центральній владі варто було б згадати, що на носі – місцеві вибори. І саме від дій Києва залежить, скільки голосів наберуть провладні політики на місцях. Якщо ж рішення центральної влади і надалі носитимуть розрізний, погано скоординований характер, і не матимуть підтримки у населення, то до влади можуть прийти сили без державницької позиції чи навіть сепаратисти.

Версія для друку
Знайшли помилку - видiлiть та натиснiть Ctrl+Enter
Розділ: Суспільство

Читайте також

Пенсія в Україні: скільки потрібно стажу і як його заробити

В Україні для виходу на пенсію у 2025 році у 60 років потрібно буде мати 32 роки страхового стажу, якщо його немає, треба працювати далі

Україна на шляху до ЄС: як нашій країні не залишитися без робочих рук

Після війни мільйони чоловіків можуть виїхати з України на заробітки до ЄС, заборонні заходи – не найкращий спосіб зупинити відтік кадрів