У Луганській області палають масштабні лісові пожежі. Новий осередок - неподалік від Станиці Луганській, де через вогонь детонують снаряди. Усього за оцінками рятувальників, вогнем охоплено близько 20 тисяч гектарів території області, а жертвами стихії, за даними МВС, стали щонайменше 11 людей, ще 18 осіб були госпіталізовані. В Офісі генпрокурора порушили кримінальні справи за статтею "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки" і обіцяють провести розслідування, проте в ООС і Станично-Луганській райдержадміністрації відзначили, що причина загоряння - навмисна диверсія окупантів. Чому Україна виявилася не готовою до такого сценарію і чи є способи протистояти в майбутньому подібним диверсіям, розбирався "Апостроф".
Диверсії окупантів
Як повідомляє місцева влада, "раптово" запалало навіть там, де не було пожеж в 2014 -15 роках після масштабних обстрілів з "Граду". Черговий підпал відбувся між населеними пунктами Ніжньотепле та Артема. Верховий вогонь підступає впритул до електропідстанції. Рятувальники стримують пожежу. Від вогню детонують боєприпаси, які не розірвалися . Мова йде про цілеспрямовані дії окупантів, які займаються підпалами вже тиждень.
Як саме відбуваються диверсії, розповіли в штабі Операції об'єднаних сил.
"30 вересня противник, використавши трасуючі кулі, здійснив підпал сухої трави на різних ділянках місцевості в Луганській області. Через сильні пориви вітру, окремі осередки загоряння за кілька годин перетворилися на справжню вогняну стихію, яка охопила понад 85 гектарів", - відзначили в штабі ООС.
Трасуючі снаряди - особливий вид боєприпасів, які використовуються для коригування вогню. Головною конструктивною особливістю такого боєприпасу є трасер - ємність, заповнена піротехнічною займистою речовиною.
Інформацію ООС підтвердили і в Станично-Луганській райдержадміністрації.
"За повідомленнями жителів Станиці Луганській, починаючи з 23:30 (30 вересня - "Апостроф") фіксуються постріли зі зброї великого калібру з окупованої території. Після чого відбуваються гучні розриви снарядів в районі КПВВ. Близько 00:20 надійшло повідомлення про пожежу в лісовому масиві біля КПВВ", - пояснили в райдержадміністрації.
Однак в Офісі президента з обережністю поставилися до цих заяв, зазначивши, що "враховують інформацію про провокаційні обстріли, які могли здійснюватися з тимчасово окупованої території нашої держави незаконними збройними формуваннями і могли стати причиною принаймні частини цих пожеж в погодних умовах, які встановилися в ці дні на лінії розмежування".
На дипломатичній розтяжці
У липні цього року в Луганській області вже вирували масштабні пожежі. Як і зараз, однією з головних причин лиха називалася диверсія.
Ліквідація пожежі в Луганській області
"Бойовики і раніше, наприклад, на Маріупольському напрямку, влаштовували такі провокації, в районі Оленівки. Більше того, вони не просто застосовували запальні боєприпаси, а спеціально підпалювали сухостій в нашу сторону, щоб вогонь ішов на наші позиції", - нагадав "Апострофу" військовий оглядач Костянтин Машовець.
"Противник ловить момент, коли поширюється вітер в бік наших позицій, стріляє трасуючими кулями з великокаліберних кулеметів або стрілецької зброї, що призводить до займання. Це не новий підхід, вони використовували це і раніше", - додає "Апострофу" екс-замначальника Генштабу, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
Навіщо це робиться?
"Щоб створити в регіоні соціальну напруженість, в умовах катастрофи, влаштувати стихійне лихо та налаштувати народ на те, що влада не справляється з ситуацією. Це відмінний крок для Росії", - коментує ситуацію "Апострофу" військовий експерт Олег Жданов.
Утім, на думку експертів, влада не зробила відповідних висновків з першої хвилі вогняних провокацій. Навіть зараз, коли в ООС прямо заявляють, що причина пожеж - диверсія, в Офісі президента лише "враховують" цю інформацію. А якщо не визнавати диверсію диверсією, то як же вести контрдиверсійну діяльність?
"Завжди є способи і засоби, щоб проводити профілактику таких катастроф, які нам влаштували. Справа в тому, що не можна було забороняти ведення розвідки в бік противника, як це було зроблено президентом в липні, коли він оголосив припинення вогню, і не можна було забороняти контрдиверсійну діяльність", - нарікає Олег Жданов.
Нагадаємо, що в кінці липня, коли в Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи було підписано повне всеосяжне припинення вогню, воно передбачало пакет додаткових заходів по припиненню вогню, зокрема "заборону розвідувально-диверсійної діяльності".
"Але наша розвідка мала працювати в "сірій зоні", як це і було раніше, а також боротися з диверсійними групами противника, працюючи на знищення, - додає Жданов. - Але це ціна політики: політичне рішення ухвалено, ми не стріляємо, ми туди не дивимося, не відповідаємо на провокації, а вони обстрілюють. Тому безпосередньо перед нашими позиціями з'являються міни, на яких підриваються наші бійці. Які проблеми взяти запальний або димовий боєприпас, підійти та випустити пару гранат в лісосмугу, де купа сухої трави і листя".
Пожежа в Луганській області
"Протидіяти такій тактиці бойовиків доволі складно. Якщо говорити про практичний вимір попередження провокацій, то боротися з цим можна, наприклад, орати зони можливих загорянь, але як орати, якщо це будуть постійні обстріли? Навіть в Мінських угодах не заборонено використовувати зброю до 30 мм і стрілецьку, а цього цілком достатньо, щоб підпалювати на відстані", - додає Ігор Романенко.
А ось в політичному плані попереджати подібні диверсії для України складніше.
"Але навряд чи бойовики на це відреагують, адже вони свідомо на це йдуть. Це гібридний метод війни", - говорить "Апострофу" політолог Кирило Сазонов.
"На політичному рівні можна декларувати все що завгодно і укладати будь-які домовленості, але там на лінії фронту кожен ствол не заткнеш. Поки є сухостій, пожежі будуть постійно", - зазначає Костянтин Машовець.
Таким чином, Україна опиняється на дипломатичній розтяжці, що і пояснює досить невизначену позицію Офісу президента.
"Про докази диверсій можуть говорити військові, це можуть говорити волонтери, які все бачать, це може говорити штаб. А Офіс президента, якщо ми говоримо про дипломатію, повинен оперувати якимись фактами, тому що якщо озвучити це офіційно, потрібно тоді чимось підтвердити це в Нормандському форматі. А як підтвердити, якщо обстрілюють лінію розмежування, яка вже 10 раз замінована і там ні відео, ні доказів, нічого немає. Так, наші бійці бачили, але їх слова навряд чи стануть вагомим доказом на міжнародному рівні. Ось і маємо таку вилку", - резюмував Кирило Сазонов.
