У Криму зараз та ж проблема, з якою зіткнувся Херсонес 1000 років тому - кримська активістка

В анексованому Росією Криму склалася дуже важка ситуація з наявністю прісної води, що вже визнає й сама "кримська влада". Проблему намагаються вирішити бурінням свердловин, що негативно позначається на грунті й можливості ведення сільськогосподарських робіт. В останній час влада РФ пропонує ще один спосіб – опріснення морської води, ставлячи в приклад досвід Ізраїлю. Однак це може створити ще більшу екологічну проблему для півострова. Детальніше про ситуацію в Криму в ефірі Апостроф Live розповіла кримська активістка й еколог МАРГАРИТА ЛИТВИНЕНКО.

– Наскільки серйозна ситуація з водою в Криму? Ви, як людина, яка бачить усе своїми очима, можете нам розповісти?

– Насправді, ситуація, звичайно, серйозна. Зараз російська влада, яка тут присутня, зіткнулися з тією ж самою проблемою, з якою зіткнувся Херсонес ще тисячу років тому. Я хочу нагадати один момент з історії, коли український князь Володимир, який підійшов до стін Херсонеса, взяв його в облогу і змусив здатися, просто перекривши воду. І точно так само зараз не вистачає води в Севастополі, ну і в Криму загалом.

Й ось ті способи, які зараз заявляються російською владою, що вони дійдуть аж до опріснення морської води, – це вже такий жест відчаю, який означає, що вони готові використовувати будь-які способи для того, щоби все-таки забезпечити Крим водою. Тому що немає основного постачальника води – Північно-Кримського каналу.

– Наскільки погіршилася екологічна частина? Ми з української сторони не можемо конкретно подивитися на на ті чи інші райони Криму і сказати: тут буде дуже погано, тут уже погано, тут більш-менш нормально. Принаймні, ми можемо стежити за ситуацією за вашими повідомленнями. Наскільки екологічна ситуація катастрофічна в Криму, чи довго, і як дорого її буде вирішувати? Чи реально взагалі її вирішити?

– Екологічна ситуація в Криму погіршується. Якщо говорити, скажімо, про сухопутну частину, то вже відомо із засобів масової інформації, що збільшується кількість кар"єрів. Збільшується кількість свердловин, які забирають воду з водоносних горизонтів. Отже, йде засолення грунту, перекриваються річки, наприклад, як річка Біюк-Карасу, і подається вода в іншу сторону. Зменшується кількість фауни, природно, змінюється флора в Криму. Змінюються природоохоронні ділянки, які існували в Криму. Вони часто віддаються під забудову.

Остання історія – це, наприклад, той же мис Меганом, який збираються віддати під забудову. Екологічна ситуація не покращується. Й до цього варто, звичайно, додати ще трасу "Таврида", на шляху якої абсолютно безжалісно зносилися дерева, зокрема й червонокнижні.

– Для багатьох українців Крим – це така квітуча місцевість: кипариси, все зелене, прекрасне. Літо, сонечко, море. Після деокупації Крим залишиться таким же в екологічному плані або той оазис буде втрачено?

– Багато місць, якщо їх відновлювати або просто залишити в спокої, звичайно, відновиться. Природа вміє самовідновлюватися. Багато що, наприклад, там, де створено кар"єри, уже не повернеться в первинний стан. Але все-таки, краще б природу не чіпали, а особливо краще не лізти в море.

Тому що ідея опріснення морської води, яка зараз активно просувається фахівцями з російських інститутів і місцевою владою, має свої негативні наслідки. Наприклад, я не бачу у відкритому просторі – в інтернеті, у ЗМІ – голос тих, хто проти опріснення води. У приклад наводять Ізраїль, який опріснює воду. Але Ізраїль має доступ до відкритого джерела, який сполучається зі світовим океаном, – це Середземне море. Крим такого не має.

У Криму – Чорне море, яке закрите й має, треба пам"ятати, дуже великий сірководневий шар, який починається на глибині від ста до двохсот метрів. Кількість води в Чорному морі не така велика, як здається. Й ось ця ідея опріснення води, яка активно почала підніматися останнім часом, може мати ще одні великі негативні екологічні наслідки для Криму.