В Україні вже в грудні можуть ввести жорсткий локдаун через розповсюдження коронавірусу. Про це повідомив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, за підсумками наради з прем'єр-міністром Денисом Шмигаль. При цьому мер не приховує, що це може стати катастрофою для економіки. Якими будуть політичні та економічні наслідки цього рішення, розбирався "Апостроф".
Локдаун не за горами
Ще на початку листопада глава МОЗ Максим Степанов заявляв, що локдаун стане реальністю, якщо фіксуватимуть 20 тисяч нових випадків коронавируса на добу. За його словами, в такому випадку в Україні буде повна заповненість ліжок, разом з мобільними госпіталями, і міністр не може обіцяти, що лікарям не доведеться вибирати, кого лікувати, а кого - ні.
Через півмісяця з подібною заявою виступив і глава парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький: "Локдаун - він можливий, коли запрацює протокол сортування. Протокол сортування - це локдаун системи охорони здоров'я та локдаун для країни. Коли лікар повинен вибирати, кого йому лікувати - це катастрофа для країни".
Станом на четвер, 19 листопада, в Україні зафіксовано черговий антирекорд захворюваності COVID-19 - 14 575 інфікованих. Незважаючи на те, що до 20 тисяч ще далеко, у багатьох лікарнях по всій країні вже не вистачає місць для коронавірусних хворих. Але найгірше йдуть справи з нестачею медперсоналу nf необхідного устаткування для лікування людей. Все частіше хворі кричать про допомогу, коли годинами лежать в швидкій під лікарнею в очікуванні місця, або коли кисень подають за часом для кількох людей, якщо його взагалі вистачає в медустанові.
Загалом ситуація ускладнюється з кожним днем, і зупинити потік тяжкохворих коронавірусів в Україні допоможе тільки загальнонаціональний локдаун, вважає відома лікарка-інфекціоністка Ольга Голубовська. За її словами, сподіватися на колективний імунітет немає сенсу, а пандемія зайшла так далеко, що вже зробити практично нічого не можна. Зменшити поширення хвороби здатні тільки жорсткі карантинні обмеження аж до жорсткого локдауну.
"Я завжди говорила, що у протидії інфекційним хворобам демократії бути не може. Тому потрібно тримати при собі особисті думки, якими б геніальними вони не здавалися їх авторам, які не є професіоналами в цій сфері. Останнє ж слово має бути за державою, яка повинна приймати адекватні та ефективні рішення. Тому зростаюче число важких хворих також завдасть шкоди економіці через непомірні витрати на їх лікування. А кадрових ресурсів для цього взагалі може не вистачити. Локдаун допоможе стримати колапс", - заявила вона.
З нею згоден і колишній директор Центру громадського здоров'я України Володимир Курпіта. За його прогнозами, Україна може дійти до ситуації обов'язкового введення жорсткого карантину вже через 2-3 тижні.
Медик не вірить в ефективність введеного карантину вихідного дня і вважає, що домогтися зупинки природного перебігу епідемії можна тільки введенням повноцінного карантину.
Весняний локдаун
"Приклад Чехії та Бельгії показує, що через два-три тижні у них пішов спад нових заражень", - зазначив експерт.
За прогнозами глави Госпотребслужби Києва Олега Рубана, локдаун дійсно може бути введений через кілька тижнів. Це станеться в тому випадку, якщо карантин вихідного дня не дасть ніяких результатів. І, нарешті, буквально 19 листопада стало відомо, що карантин вихідного дня є лише підготовкою до жорсткого локдауну, який може бути введений або 10-15 грудня (песимістичний сценарій), або 20-25 грудня (оптимістичний). Про це повідомив мер Івано-Франківська Руслан Марцинків за підсумками телефонної наради з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем. За словами Марцинківа, введення в Україні повного локдауна стане катастрофою для економіки.
Крах економіки
Про те, що повний локдаун з точки зору протиепідемічних заходів є найефективнішим методом протидії епідемії, адже він повністю розриває ланцюг передачі хвороби, говорив і головний санітарний лікар України Віктор Ляшко. Але для України це найбільш небажаний сценарій.
"За розрахунками Мінфіну і Мінекономіки, його введення в Україні може привести до краху економіки", - заявив головний санлікар.
Втім експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян запевняє, що все буде не так катастрофічно, як каже влада. Хоча малий і середній бізнес, безсумнівно, постраждає, як і малозабезпечені верстви населення.
"Приблизно 40-50% нашої економіки становить сфера послуг. Десь половина - це кінотеатри, ресторани, кафе - які дійсно можуть постраждати від заходів уряду. Інша половина - це, наприклад, IТ-сфера, яку локдаун майже не торкнеться. Тобто 20% від економіки ми вже можемо забрати. Плюс у нас є дві ключові галузі - аграрна та важка промисловість, які приносять десь від 30% до 50% ВВП країни. На них карантин також сильно не вплине, але близько 15-20% постраждають через зменшення попиту. Також є шанси, що заморозиться будівництво, не потрібно буде виготовляти будівельні матеріали, залізо, сталь та інше, в тих обсягах, як раніше. Крім того, якщо в Європі також буде повний локдаун, аграрна та важка промисловість не зможуть експортувати свій товар", - розповів він в коментарі "Апострофу".
За його словами, все буде залежати від конкретних кроків уряду, але якщо підвести підсумки, то за оптимістичним сценарієм економіка скоротиться на 20%: "За песимістичним сценарієм - на 40%. Але не потрібно боятися цих цифр, адже багато чого буде залежати від підняття бізнесу в наступні місяці ".
А от сприяти відновленню малого та середнього бізнесу повинна влада, яка зараз діє зовсім навпаки, все більше закручуючи гайки підприємцям. Якщо уряд продовжить віддалятися від людей та бізнесу, це може посилити невдоволення владою та призвести до політичної кризи.
"І в такому випадку швидше країну доб'є не економічна криза, а політична. Тоді від нас відвернуться всі наші внутрішні та зовнішні партнери, бізнес перестане працювати на економіку, піде в тінь, і просто не буде довіри до влади", - пояснює Киян.
Не дуже приємні прогнози для економіки та уряду в ефірі Апостроф Live озвучив і експерт з економічних питань, співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін. Він пояснює, що за час пандемії люди в Україні втратили багато грошей, і якщо зараз введуть повний локдаун, то це може привести до зміни влади.
"Я боюся, що запровадження повного локдауну призведе до зміни влади, тому що люди дуже збідніли. Під час весняного карантину, за нашими оцінками, близько 2 млн людей опинилися в статусі тимчасово безробітних. Тобто була робота, але люди не отримували доходу. А у людей за цей рік подушка безпеки серйозно продірявилася, і це стосується, в тому числі, приватного бізнесу", - сказав він.
Політична криза
Як розповів в коментарі "Апострофу" політтехнолог Андрій Золотарьов, наслідки від останніх рішень для влади вже з'явилися. Йдеться про бунт мерів проти введення карантину вихідного дня.
"Ми вже бачимо, що введення карантину вихідного дня призвело до так званого карантинного сепаратизму мерів. Якщо, наприклад, мер Дніпра Борис Філатов навесні виступав за найжорсткіші карантинні заходи, то вже зараз, в ході виборчої кампанії, коли потрібно піднімати рейтинг, він влаштовував масові гуляння на День міста. І варто зауважити, що проти карантину виступали і виступають ті мери тих міст, де відбувається другий тур виборів міського голови", - говорить експерт.
Розмови про повторний локдаун ходять вже місяць, але якщо навесні карантин вдарив по дрібному бізнесу, то зараз Володимир Зеленський побоюється, що обмеження вплинуть і на базові галузі. А це призведе до бюджетної катастрофи, яка може виштовхнути людей на вулиці, а це закінчиться політичною кризою, вважає Золотарьов.
"Від повного локдауна нам, швидше за все, відійти не вдасться. Але всі витрати опозиція та мери будуть вішати на Зеленського, і відповідно ми можемо отримати політичну кризу. Це може привести як до проведення дострокових парламентських виборів, так і до оновлення Кабміну", - сказав він.
Аналітик і політолог Олександр Кочетков додає, що політика влади абсолютно не спрямована на захист найменш захищених верств населення, в той час як великий бізнес збільшує доходи. Все це провокує протестну активність в народі.
"З введенням додаткових обмежень в умовах, коли мери вже зараз "посилають" центр і не хочуть слухати вказівок центральної влади, народ все це бачить і будь-які обмеження тільки посилять політичну активність та прискорять, щонайменше, дострокові парламентські вибори. ВР служить у нас в якості запобіжного клапана, але вже зараз звучать вимоги реваншистської опозиції про те, що разом з парламентом потрібно переобирати і президента. Не знаю, наскільки це буде реально", - говорить політолог.
Втім, за його словами, це ненадовго остудить протестну активність, але разом з тим перевибори в парламенті можуть послабити позиції президента.
"Максимум на півроку це охолодить протестну активність, але у нас відбудеться автоматичний перерозподіл політичних сил в парламенті. Відповідно, далі може піти перерозподіл у виконавчій владі, і ці вибори можуть дати далекосяжні наслідки аж до реального перетворення України на парламентсько-президентську республіку, як це і прописано в Конституції. Зараз це просто назва, а дострокові вибори перетворять все це на реальність. І там вже буде можливо все", - заявив Кочетков.
