Європа перебирає на себе головну роль у підтримці України, однак досі не має чіткої стратегії щодо завершення війни та майбутнього членства Києва в Європейському Союзі.
Про це йдеться в матеріалі The Economist.
За оцінками видання, сьогодні саме країни ЄС, а також інші європейські партнери, зокрема Велика Британія, забезпечують основну частину допомоги Україні. Водночас триває поглиблення військової співпраці між союзниками, а Франція та Велика Британія просувають ініціативу щодо контролю за можливим режимом припинення вогню.
Крім того, вже цього місяця мають розпочатися виплати в межах нового пакета фінансової підтримки України обсягом 90 млрд євро. Паралельно Європа продовжує посилювати санкційний тиск на Росію.
Останні успіхи українських сил на полі бою, як зазначає The Economist, повернули дискусію про можливість дипломатичного врегулювання війни. Європейські країни дедалі активніше намагаються взяти на себе роль, яку раніше відігравали Сполучені Штати.
Президент Франції Еммануель Макрон ще на початку року заявляв, що Європа повинна бути частиною майбутнього рішення щодо війни та брати участь у переговорах. Нині такі заяви сприймаються вже не як політичні побажання, а як відображення нової реальності.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова наголосила, що підтримка України з боку Європи виявилася значно стійкішою, ніж багато хто очікував.
Втім, попри активну допомогу, європейські уряди визнають: поки що вони не мають довгострокової стратегії, яка виходила б за межі забезпечення обороноздатності та виживання України.
Останніми тижнями в політичних колах обговорювалися можливі варіанти неформальних контактів із Кремлем. Серед потенційних посередників навіть називали колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель та ексглаву уряду Італії Маріо Драгі. Однак глава європейської дипломатії Кая Каллас спростувала інформацію про підготовку таких місій.
У європейських столицях вважають, що Володимир Путін перебуває у складній ситуації, однак поки немає ознак його готовності відмовитися від ключових вимог щодо України. Через це перспективи реальних переговорів залишаються обмеженими.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що Європа не відкидає переговорний шлях, але лише за умови їхньої реальної результативності.
Окремі держави також розглядають можливість залучення посередників із країн, які не входять до ЄС, зокрема Туреччини, для вивчення позиції Кремля та його можливих компромісів.
Водночас одним із найскладніших питань залишається європейська інтеграція України. У матеріалі зазначається, що хоча Єврокомісія продовжує підтримувати курс Києва на членство в ЄС, розмови про вступ уже в найближчі роки більшість чиновників вважають нереалістичними.
За оцінками європейських посадовців, Україні буде складно завершити весь переговорний процес менш ніж за десять років. При цьому раніше під час міжнародних консультацій обговорювалася навіть можливість вступу країни до ЄС у 2027 році.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно запропонував розглянути модель асоційованого членства, яка передбачала б доступ України до окремих європейських інституцій без повноцінних прав члена Євросоюзу.
Видання також звертає увагу на те, що фінансова допомога ЄС пов'язана з виконанням реформ. Однією з ключових умов залишається зміцнення верховенства права та боротьба з корупцією. У Брюсселі очікують від Києва більш швидких змін у цих сферах.
Попри це підтримка європейської інтеграції серед українців залишається високою. За даними опитувань, майже три чверті громадян і надалі виступають за вступ до ЄС.
Разом із тим у Європі побоюються, що політична ситуація може змінитися вже найближчими роками. У 2027 році низка великих країн ЄС проходитиме через виборчі кампанії, а посилення позицій правопопулістських сил може вплинути як на подальшу підтримку України, так і на перспективи її вступу до Євросоюзу.
