Відбулася чергова онлайн-конференція учасників "Ініціативи 16 липня", присвячена обговоренню теми "Екологічний вимір процесу мирного врегулювання на Донбасі".
"Апостроф" розповідає про основні тези, які озвучили її учасники: ОЛЕКСАНДР ЧАЛИЙ, Надзвичайний і Повноважний Посол України, 1-й заступник Міністра закордонних справ України та Державний секретар МЗС України з питань європейської інтеграції (1998-2004), радник Президента України з питань зовнішньої політики (2006-2008); ЄВГЕН ЯКОВЛЄВ, доктор технічних наук, головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій, глобального інформаційного простору НАН; В'ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО - доктор економічних наук, засновник Інституту зеленої економіки, директор Національного природного парку "Голосіївський"; ДМИТРО ЄРМОЛАЄВ - філософ, експерт SG SOFIA, головний редактор журналу "Горизонти подій" та директор Стратегічної групи "Софія" АНДРІЙ ЄРМОЛАЄВ.
Україна зіткнулася зі специфічною екологічною війною. У ній не буде переможців. Зате буде багато руйнувань. Понад 200 тис. людей, які опинилися по обидва боки лінії розмежування на Донбасі можна вважати екологічними біженцями. Ситуація загрожує не тільки регіону, але й сусіднім областям, а також несе небезпеку для глобальної екології.
Екологічний імператив
Після початку конфлікту на сході України, ситуація на шахтах Донбасу, особливо на непідконтрольній його частині, фактично вийшла з-під контролю. Зараз будь-яка шахта - це техногенно небезпечний об'єкт, каже В'ячеслав Потапенко.
За його словами, система екологічного моніторингу нікому не потрібна, тому що в такому випадку висвітяться обсяги тіньової економіки, яка процвітає на Донбасі. Тому екологи й не отримують грошей. Щоб ситуація змінилася, потрібна воля центральних органів виконавчої влади. Але це все одно, як завести справу в поліції на самого себе.
Тим часом, Донбас - це найбільш аномальна природно-техногенна система в світі, каже Євген Яковлєв. Він пояснює, що за всю історію регіона там було більше 600 шахт. Територія впливу гірничодобувної промисловості на Донбасі займає близько 15 тис. кв. км. Сьогодні закриття шахт носять некерований характер і відбуваються в умовах військових дій. 80% шахт знаходяться на непідконтрольній території і вони розташовані вище ніж ті, що залишилися західніше лінії розмежування.
Екологічна рівновага Донбасу довгий час трималася на зниженні рівня підземних вод. А зараз підземні води піднімаються вгору, витісняючи на поверхню ґрунтові води. Це можна побачити, наприклад, в районі Первомайська, Золотого і шахти "Батьківщина" в прифронтовій зоні. Зараз на шахті в Золотому було знищено 50% гірничодобувного фонду в результаті раптового прориву внаслідок неузгодженого затоплення сусідніх шахт на непідконтрольній території, розповідає вчений.
Черговий прорив може відбутися в районі підприємства "Торецьке вугілля", згідно графіку перетікання підземних вод з непідконтрольної території на територію, яка контролюється владою України.
Час до затоплення більшої частини шахт - до 5 років. Крім того, багато шахт на непідконтрольній території містять велику кількість токсичних відходів, наприклад шахта "Олександр-Захід" в районі Горлівки.
Під час затоплення посилюється міграція токсичних елементів - міді, цинку, свинцю. Крім того, є до 2 тис. копанок - самостійно обладнаних шахт, які стають джерелом витоку забруднених вод. Підземні води центрального Донбасу забруднені зараз повністю.
Шахта в Донецьку
Діти, які живуть на підконтрольній території Луганської області у віці до 4 років в 68 разів частіше хворіють через споживання забрудненої хімікатами води, зазначає Яковлєв. На його думку, необхідно пробурити на території Донецької та Луганської областей глибокі бювети з питною водою для населення, так само, як це було зроблено під час Чорнобильської катастрофи, щоб убезпечити населення від споживання небезпечних сполук.
Крім того, відбувається виділення великої кількості метану з шахт, а також є ознаки виділення радону, існує небезпека їх накопичення в підвальних приміщеннях житлових будинків. Ці ж будинки знаходяться в зоні сейсмічної активності.
Необхідне створення аналітичної групи та комплексне обстеження шахт. Динаміка екологічного переформатування Донбасу повинна стати імперативом в роботі Тристоронньої контактної групи, а також в рішеннях, які приймає керівництво держави. "Створюється враження, що сьогодні Донбас відколотий, відірваний на всіх рівнях", - говорить Яковлєв.
Зате Росія в умовах відсутності коректного моніторингу, поводиться егоїстично. Вони мають до 10 захисних установок для утриманню рівня вод, а ситуація в Україні їх не цікавить.
"Чим більше жаху, тим більше уваги до проблеми"
"Руйнування інженерної структури є дуже небезпечним. У деяких місцях є навіть заховані ядерні відходи. Стале перемир'я створює передумови для діалогу. Екологічні проблеми не можна вже ігнорувати", - погоджується з попередніми спікерами Олександр Чалий.
"Екологічний імператив повинен стати ключовим елементом для мирного врегулювання ситуації на Донбасі, а також сприяти залученню миротворчих зусиль на глобальному та регіональному рівнях. Треба поставити питання про створення точкових миротворчих компонентів для охорони найбільш небезпечних об'єктів. Для цього ми могли б знайти консенсус між Росією та колективним Заходом", - говорить він.
Також Олександр Чалий нагадує, що поруч з окупованими територіями знаходяться Південна та Запорізька АЕС, а тому тема водного балансу Донбасу має особливу чутливість. Можна робити звернення й на базі Будапештського меморандуму. "На сьогоднішній день треба трансформувати екологічний імператив в певні дипломатичні кроки", - вважає Чалий.
Також він наголошує на тому, що проблема виділення метану зі старих шахт може бути дуже важливою для європейців. "Якщо метан в промислових масштабах піде в атмосферу - це буде метановий Чорнобиль", - говорить дипломат. На його думку, забруднення вод сприяє поширенню вірусних захворювань - і зараз це дуже актуально, враховуючи пандемію. Не можна забувати і про об'єкт "Кліваж", де в 1979 році стався підземний ядерний вибух в мирних цілях, потужністю 0,2-0,3 Кт у тротиловому еквіваленті.
Об'єкт «Кліваж»
"Чим більше жаху, тим більше уваги до проблеми", - говорить Чалий. На його думку, "страшний екологічний імператив" може стати шляхом для дипломатичного прогресу в питанні Донбасу і ця тема може звучати навіть на зустрічах в "Нормандському форматі".
Екологічна зброя
"Військово-політична еліта України має певний імператив щодо екологічної тематики на Донбасі. Вони всі ці роки ігнорували консенсус вчених та вже розроблені заходи. Проблема представлена як стихія, з якою можна боротися тільки за допомогою вимог компенсації. Ніхто не збирається займатися екологією Донбасу на офіційному рівні", - говорить Дмитро Єрмолаєв
З обох сторін конфлікту розглядають ситуацію на Донбасі як екологічну зброю, вважає він. Існує рішення, що треба дати стихії розвернутися, реалізуватися повною мірою, штовхнути потік економічних біженців, а з катастрофічними наслідками розбиратися вже по факту. Разом з тим Дмитро Єрмолаєв переконаний, що в найближчі місяці потрібно вносити екологічний порядок денний в миротворчий процес.
"У сучасному світі немає необхідності стріляти - цілком достатньо злочинно нічого не робити. Через 20 років не вдаватимуться до глибокого аналізу, чому територія Донбасу стала непридатною для життя. Не будуть глибоко аналізувати причини та невдачі дипломатії. Буде просто факт наявності території. Зараз вона поки ще є живою країною", - говорить Андрій Єрмолаєв.
Є загроза перетворення Донбасу на "Чорнобиль 2.0" - і питання щодо кордонів не виникатимуть, вважає він. Зараз для вирішення проблеми, потрібно залучати людей з непідконтрольної території, а також представників країн "Нормандського формату".
