RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Суспільство

Збили, але не заплатили: чому Іран заморозив компенсацію за збитий український "Боїнг"

Іран готовий був віддати 200 мільйонів, однак в останній момент передумав

Іран готовий був віддати 200 мільйонів, однак в останній момент передумав Фото: Getty images

Рівно рік тому, 8 січня 2020 року о 6:14 за іранським часом, літак Boeing 737—800, який належав авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" і здійснював рейс до Києва, був збитий іранською зенітною ракетою при вильоті з міжнародного аеропорту Хомейні. "Апостроф" пригадав подробиці трагедії і вирішив дізнатися, що відбулося за рік, що минув та чи вдалося нашій владі вибити з іранців компенсації.

Рейс PS752 мав вилетіти з аеропорту імені Імама Хомейні, пролетіти над Чорним морем, розвернутися в західній його частині і приземлитися в аеропорту "Бориспіль". Диспетчери зафіксували, що коли літак піднявся на висоту 2416 м, зв'язок з ним увірвався. Після влучання ракети загорівся двигун, літак впав в передмісті Тегерана Халаджабаді.

Загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з яких 167 пасажирів та 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України. Серед пасажирів було 24 неповнолітніх, найменшому пасажиру було близько 2 років. За кількістю жертв катастрофа увійшла до п'ятдесяти найбільших авіакатастроф у світі. Серед загиблих опинилися громадяни різних країн: Ірану — 81, Канади — 57, України — 2 і 9 членів екіпажу, Швеції — 10, Афганістану — 13, Великої Британії — 4.

Трагедія сталася за кілька годин після атаки іранських бійців КВІР на американські військові об'єкти в Іраку. Організована Тегераном операція "Мученик Сулеймані" стала відповіддю на загибель у Багдаді командувача спецпідрозділом "Аль-Кудс" генерала Касема Сулеймані. Саме загострення військової напруги у Перській затоці стало приводом для спекуляцій з іранського боку щодо реальних причин збиття цивільного літака.

Буквально одразу після трагедії співробітники аеропорту назвали причиною катастрофи займання двигуна. Таку ж версію висунув і представник Міністерства доріг і міського розвитку Ірану. Сигналу про допомогу від команди не надходило, заявили в Ірані. МАУ оголосила про припинення польотів до Тегерану на невизначений термін. Це ж зробили азійські та європейські країни.

У РНБО Україні розглядали 7 версій катастрофи, серед яких: зіткнення з БПЛА, руйнування чи вибух двигуна, вибух літака зсередини. Але потім у мережі почали з'являтися відео, зняті іранськими громадянами, на яких чітко видно, що в літак влучає ракета.

Людський фактор

Спецслужби США заявили, що літак був збитий іранською системою ППО російського виробництва "Тор-М1". Цю ж інформацію підтвердили і британські спеціалісти. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо також заявив про ракетний удар.

Мережу обурювало, що жодних конкретних заяв не роблять перші особи України. Володимир Зеленський, який в переддень трагедії був чи то у відпустці, чи то з діловим візитом у Омані, виступив із офіційною заявою лише після реакції західних партнерів. Спочатку військові експерти намагалися знайти причетність російських зенітників до збиття літака, оскільки ТОР – це російська бойова машина (за відкритими джерелами, на озброєнні Ірану знаходяться не менше 29 ЗРК "Тор- М1", переданих з Росії). Але протягом року "рука Кремля" так і не була знайдена.

Ісламська республіка Іран спочатку всіляко відмовлялася визнати свою причетність до атаки на літак, звинувачувала західних експертів в участі в "психологічній війні" на боці США, Але коли американська розвідка показала супутникові інфрачервоні знімки запуску двох ракет класу "земля-повітря", Тегерану стало опиратися важче. 11 січня Генштаб збройних сил Ірану визнав, що запуск таки відбувся.

Тегеран пояснив все людською помилкою. Але що сталося із тим, хто натиснув на кнопку, невідомо. Спочатку іранські чиновники заявляли, що винуватця посадили до в'язниці. Потім взагалі висували дивні версії, мовляв, літак поводився підозріло, можливо взагалі перейшов на бік США, тож військові просто добре виконали свій обов'язок і нікого карати не будуть. Потім заявили, що оператор установки діяв на власний розсуд, не зв'язавшись із командним центром. Зрештою, посеред червня 2020 року заступник міністра МЗС України Євген Єнін заявив, що Іран наполягає, що катастрофа сталася через людську помилку, і тому не взяв на себе міжнародної відповідальності за збиття літака. У січні 2021 року посол Ірану в Україні Манучехр Моранді заявив, що причетних до катастрофи притягли до відповідальності.

Свій погляд на ведення міжнародного співробітництва показав Тегеран і у справі бортових самописців. Іранські можновладці то заявляли про готовність передати їх за кордон компанії Boeing у США, то відмовлялися від цього, то запрошували іноземних експертів, скажімо із Бюро з розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації Франції, то збиралися віддати "чорні скриньки" Україні, "якщо у неї є відповідна апаратура", то призупиняли роботу через коронавірус. Зрештою, 24 липня було завершено аналіз самописців. Було підтверджене зовнішнє втручання в роботу літака. Влада Ірану офіційно підтвердила, що літак отримував дозволи на зліт від цивільної та військової адміністрації.

5 січня 2021 року Євген Єнін заявив, що Іран із п'ятої спроби передав Україні звіт про причини катастрофи літака МАУ. Протягом двох місяців Київ вивчатиме документ.

Без компенсації

10 серпня Глава Центральної страхової організації Ірану Голамреза Сулеймані заявив, що Іран не буде компенсувати МАУ вартість збитого лайнера, бо він був застрахований європейськими, а не іранськими компаніями. Тегеран погодився виплатити компенсацію сім'ям загиблих: у жовтні стало відомо, що Іран готовий забезпечити однаковий розмір компенсації родичам всіх жертв збитого літака компанії "Міжнародні авіалінії України" незалежно від їхнього громадянства. Але в потім все зірвалося. У грудні 2020 року іранський уряд відкликав пропозицію про виділення з бюджету 200 млн євро на компенсації родичам загиблих під час авіакатастрофи. Мовляв, гроші мали виділити з фонду національного розвитку, що спричинило серйозні внутрішні дискусії в іранському суспільстві. Чи вдасться дипломатам країн, чиї громадяни загинули в результаті цієї трагедії домогтися від Ірана компенсацій, і в якому розмірі - наразі сказати складно. Ходили чутки про те, що сума знизиться до 150 тисяч доларів за одного загиблого, проте Канада вже заявила про те, що її ця сума не влаштовує. Переговори йдуть дуже напружено і можуть тривати ще довго.

Читайте також