Лютий, що минає, в цілому, видався досить сніжним і морозним. Тому зима 2021 року виявилась набагато холоднішою за попередню. Але загальна кліматична ситуація не є сприятливою. Україна дуже вразлива для атмосферних явищ, пов'язаних із глобальним потеплінням. Літо ставатиме більш посушливим та спекотним. Це знищуватиме сільське господарство, а також може мати катастрофічні наслідки для життя самих українців.
Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів американо-британський біолог, теоретик екології, що спеціалізується на дослідженнях біорізноманіття та збереження видів, один з найбільш цитованих зарубіжних вчених, СТЮАРТ ПІММ.
- На вашу думку, що зараз відбувається на планеті?
- Ми змінюємо планету способами, які стають все більш шкідливими для навколишнього середовища, тварин і рослин, які зараз вимирають набагато швидше, ніж вони повинні були б.
Загалом, ці зміни в середовищі починають завдавати шкоди нам. І ця пандемія, від якої ми усі страждаємо, є наслідком людського зловживання природою. І якщо ми хочемо запобігти майбутнім епідеміям, ми повинні поводитися з природою набагато краще, ніж зараз. Ми змінюємо клімат, ґрунти через неправильне землекористування, знищуємо тропічні ліси, незаймані прерії, степи по всьому світу. Ми виловлюємо морських жителів більше, ніж нам потрібно. Ми робимо багато речей, які свідчать, що ми використовуємо природу непродумано.
- Які тварини та рослини перебувають під найбільшою загрозою?
- Ми знаємо про багато видів, які перебувають на межі вимирання. Вони сконцентровані в особливих місцях по всьому світу, які ми називаємо "гаряча точка біорізноманіття". Це місця типу Центральної Америки, північних Анд, Бразилії, Мадагаскару, Південно-Східної Азії.
Але! Важливо розуміти, що ми знищуємо види трав'янистих рівнин по всьому світу. Наприклад, в Африці леви й гепарди перебувають під загрозою. Але людство винищує види і в степах Євразії – від Угорщини та України до Казахстану. Там відбувається активна зміна ландшафтів. Тож ми завдаємо шкоди видам не лише в тропічних лісах, але навіть в Арктиці. Глобальне потепління шкодить видам в Арктиці більше, ніж будь-де на планеті.
- Глобальне потепління зараз – це дуже спекулятивна тема. Є люди, які кажуть – цикли між похолоданнями та потепліннями на планеті тривають постійно, і ми не можемо на це ніяк впливати.
- Дозвольте, я трохи розкажу про глобальне потепління. Є три речі, які ми про нього знаємо. Ми знаємо про концентрацію діоксиду вуглецю в атмосфері. Ми знаємо, що його рівень зростає. І чим вищий цей рівень, тим стає тепліше. І ми знаємо фізику цього процесу уже близько 120 років, щонайменше. І, нарешті, третє – ми знаємо, що температура по всьому світу підвищується. І це відбувається з року в рік. Майже кожен наступний рік б'є рекорди попереднього за глобальною температурою. 2020 рік став найгарячішим роком за всю історію спостережень.
Що стосується видів, то ми також знаємо, що підвищення температури завдає шкоди тваринам. Вони рухаються північніше – там, де холодніше. А в тропіках вони намагаються піднятися якомога вище над рівнем моря, щоб не страждати від спеки. Тож свідчення про глобальне потепління – неспростовні. Скептики повірять, що все це відбувається, коли почнуть бачити екстремальні природні явища.
- Що ви могли б сказати про Україну?
- Україна, зокрема, дуже вразлива до теплових хвиль (періодичні зміни температури в середовищі, пов'язані з коливаннями температурних потоків, - "Апостроф"). Тож літо ставатиме більш посушливим і спекотним. Це знищуватиме сільське господарство, біорізноманіття. І це може призвести до вимирання людей на цій території. Ви знаєте, що в Європі спека вбила уже десятки тисяч людей.
Залишається тільки сподіватися, що цього не станеться. Але кількість надзвичайних погодних явищ лише збільшується. І вони завдають шкоди і людям, і тваринам.
Читайте також: Безводна пустеля: коли в Україні пити буде нічого
- Іноді кажуть, що цим явищам неможливо запобігти. Ви згодні?
- Є багато речей, які ми можемо зробити. Говорити, що ми не можемо нічого змінити – це помилка. Найперше, що ми можемо – поводитися більш розумно у сфері енергетики. У Західній Європі люди починають розуміти, що ми можемо прожити дні або навіть тижні, використовуючи відновлювані джерела енергії. Ми можемо відмовитися від викопного палива повністю - багато західних країн зараз говорять про це.
Друга річ – ми можемо навчитися бути ефективними. Уже зараз говорять, що протягом наступних 20 років ми можемо відмовитися від бензину та пересісти на електромобілі. Люди вчаться також заощаджувати енергію. Якщо в США використовують електроенергії дуже багато в перерахунку на населення, то в Західній Європі – значно менше.
Президент США Джозеф Байден скасував будівництво нафтопроводу Keystone XL. США зараз відмовляються від викопного палива і переходять на вітряну й сонячну енергію повсюдно. Байден збирається просувати ці нові ідеї й технології.
"Зелена енергія" стає все дешевшою. І я думаю, мої правнуки будуть озиратися в часі назад і говорити – "Якого ясеня (в оригіналі - whyonearth, - Апостроф) вони взагалі використовували викопне паливо? Ми ось обходимося без нього!"
Ми можемо бути більш свідомими у використанні енергії. Більше поважати природу. Я думаю, всім подобається бути за містом, у лісі, в степу, на річці. І ми несемо небезпеку забруднення навколишнього середовища у місцях, які використовуємо для відпочинку й дозвілля.
- Як ви думаєте, ми зможемо відмовитися від пластику?
- Я вважаю, що ми можемо зменшити кількість пластику, який ми використовуємо. Багато американців, коли йдуть в магазини, беруть пластикові пакети. А я беру з собою торбинки – у мене їх багато – і кладу туди бакалію. Пластикові пакети – основне джерело сміття. Ми можемо відмовитися від них.
Є багато способів, як ми можемо відмовитися від пластику. Ми можемо почати переробляти пластик, використовувати скло, яке більш придатне для переробки. Багато що залежить від особистого вибору. Людям треба навчитися поводитися інакше. Хіба це не жахливо, коли хтось іде до прекрасного українського лісу та залишає там пластикове сміття? Це егоїстично. Це небезпечно для інших людей.
Нам треба навчитися пишатися нашими заміськими пейзажами, місцями, де ми живемо і захищати їх краще. Треба писати більше про красиві місця, демонструвати людям, що має їх країна, що у ній є особливого. Знаєте, моя теща з України. Україна отримала прекрасний спадок природних пам'яток, історичних пам'яток.
- Ви згадали про пандемію COVID-19. Уже стала мемом фраза "природа очистилася настільки, що…". Чи дійсно пандемія настільки позитивно вплинула на природу?
- Так, але не дуже сильно. Ця пандемія примусила людей сидіти по домівках, в результаті викопного палива використовувалося менше. Ви, певно, бачили ті фото, де дикі тварини ходять пустими вулицями міст.
Але я бачу інший урок у цьому. Ця хвороба прийшла через те, що людина зловживає природою. Кожного року пара вірусів просочуються у людську популяцію. Минулого року це був COVID-19, раніше - MERS, SARS, ВІЛ. Величезний перелік вірусів ми отримуємо від тварин тому що ми знищуємо ліси – а зокрема, тропічні ліси. Ми вбиваємо їх, продаємо їх, їмо як "дичину". Майже точно "ковід" пішов від кажанів, яких їдять люди.
Китай зараз - високорозвинена країна і їм не треба їсти диких тварин, щоб отримати м'ясо. Так звані "мокрі ринки", смердючі місця з антисанітарією, варто закрити. Можливо, вірус поширився від панголінів, якими торгують нелегально. Це означає, що таку торгівлю варто припинити.
Тож головний урок із цієї пандемії – ми маємо бути набагато обережнішими з тим, як ми поводимося з природою.
- Щодо Китаю. Ця країна є найбільшим забруднювачем повітря вуглекислим газом у світі.
- Я багато працював у Китаї. На мою думку, китайський уряд вивчив уроки щодо забруднення екології та знищення лісів. І зараз вони роблять багато, аби покращити середовище. У 1960-х там ліс вирубувався величезними масштабами. В результаті, відбулася масштабна ерозія ґрунтів. За останні 20-30 років вони повторно засадили лісом величезні площі своєї країни – особливо там, де відбулася ерозія.
Китай старається покращити якість повітря. Пам'ятаю, я був у Пекіні в дні, коли там було небезпечно дихати. А останнім часом якість повітря там стала набагато кращою. Я думаю, що Китай вивчив багато уроків, що людям важливо зменшити забруднення і доглядати за природою. Вони роблять помітний вклад у виправлення своїх колишніх помилок.
- Але ідея політичного піару на екології стосується не лише Китаю. По всіх країнах популісти просувають екологічний порядок денний. Як відрізнити їх від справжніх активістів?
- Якщо політик щось обіцяє, треба проконтролювати, як він виконує обіцянки. Якщо просуває екологічний порядок денний, то повинен звітувати, як він його виконує.
- Багато міжнародних екологічних проектів, як-то захист амазонських лісів, фактично закінчуються нічим.
- Поговорімо про Амазонію, бо це річ, в якій я добре розбираюся. До 2008 року амазонські ліси вирубалися іноді до 2 тис. квадратних кілометрів на рік. З 2008-го року міністр екології Бразилії відновив до 20% від того, що було.
Тепер, коли до влади прийшов Жаїр Болсонару, темпи вирубування лісів знову зросли. Як наслідок, багато країн в ЄС намагаються бойкотувати продукти, які походять із Амазонії, і таким чином зупинити вирубування лісів. Подивимося, наскільки це ефективно, і скільки Болсонару протримається при владі.
- Економічні заходи – це єдиний дієвий спосіб втримати ситуацію під контролем?
- Економічна мотивація – це гарна ідея. Організація SavingNature, яку я очолюю, допомагає у відновленні природного середовища існування видів, насаджуємо ліси. І ми отримуємо гроші від людей, які хочуть зменшити рівень викидів вуглецю. Ми намагаємося зменшити ефекти від зміни клімату, саджаючи більше дерев. Ми допомагаємо місцевим громадам у країнах, що розвиваються, відновити їх навколишнє середовище.
- Скільки у нас лишилося ресурсів? Скільки часу ми можемо брати їх з природи до того, як це стане справжньою катастрофою?
- Я не думаю, що в перспективі існує якийсь переломний момент. Деякі люди переконують, що існує якийсь поріг, і якщо ми його переступимо, настане пекло. Я в це не вірю. Але я вважаю, що ми повинні слідкувати за тим, що ми робимо. Ми маємо почати робити більш обдуманий вибір.
Це стосується, скажімо, надмірного вилову риби із Чорного моря. Ви ж знаєте, що в разі подальшого розігрівання планети, воно буде заповнене медузами? Степи від Європи й України до Казахстану перетворяться на пустелі. Надто багато чого люди роблять неправильно.
- На жаль, люди постійно реагують на це постфактум. Наприклад, цього року під час пожеже в Каліфорнії вигоріло близько 5 мільйонів акрів території. Коли горіла тайга в Росії, Путін сказав, що гасити її економічно не вигідно. Тож виходить, що люди не можуть втримати стихію під контролем і лише розгрібають наслідки.
- Щодо пожеж у Сибіру, то я згоден - вони були масивні, надзвичайно шкідливі для середовища та виникли у дуже віддаленій частині Сибіру. Не думаю, що російський уряд міг щось зробити з цим. Вони були спричинені глобальним потеплінням. Ліси Сибіру висихають сильніше, ніж будь-які інші. І такі явища будуть продовжуватися.
Що ми можемо зробити? Використовувати менше викопного палива, перейти до відновлюваної енергії і насаджувати більше дерев. Тож чи може Росія зупинити такі пожежі? Ні. Чи може вона запобігти їх виникненню у майбутньому? Так.
- Тож можна сказати, що поки світ не перейде на відновлювані джерела енергії, буде ставати лише гірше?
- Ви знаєте, я не такий песиміст, як ви! Подивіться на Західну Європу! Я сам британець. Велика Британія цього літа протягом тривалого часу використовувала лише "зелену" енергію. Західна Європа дуже швидко рухається до енергоефективності і екологічності енергії. Тож я оптиміст.
