В Україні стрімко зростають ціни. Особливо помітно подорожчання продуктів харчування, що ставить представників найбільш вразливих верств населення, фактично, на межу виживання. "Апостроф" з'ясовував, з чим пов'язаний такий стрибок цін, і що з ними буде далі.
У лютому ціни в Україні, відносно аналогічного періоду минулого року, зросли на 7,5%. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Нагадаємо, в 2020 році інфляція склала 5%. Але вже з початку нинішнього року ціни встигли вирости на 2,3%, а це значить, що при збереженні таких темпів до кінця 2021 року ми отримаємо інфляцію більше 10%.
Зазначимо, що Національний банк України (НБУ) на початку березня підвищив облікову ставку з 6% до 6,5% річних і не виключив, що в поточному році знову її збільшить (швидше за все, до 7%). Підвищення відсоткової ставки є одним з найбільш поширених механізмів в арсеналі центробанків щодо стримування інфляції.
У всьому винен Байден
Але чому ціни в нашій країні так помітно виросли? За словами інвестиційного банкіра, фінансового аналітика Сергія Фурси, ціновий стрибок, який зараз спостерігається, стався через те, що в США "надрукували багато грошей".
Йдеться про трильйони доларів, які були роздані американцям та влиті в економіку в рамках заходів, спрямованих на подолання коронакризи.
Ці гроші потрапляють і на ринки інших країн. До речі, днями президент Джозеф Байден підписав закон про новий пакет фінансового стимулювання на 1,9 трильйона доларів.
"Спостерігається зростання цін на сировинних ринках по всьому світу. Дорожчає все - руда, метали, пшениця. Розганяється продуктова інфляція, і зараз це проблема для багатьох країн - Туреччини, Бразилії, Росії, всі ринки, що розвиваються, від цього страждають. Тобто це - не лише українська історія", - сказав Фурса в коментарі "Апострофу".
Але є і суто внутрішні чинники зростання цін.
"Причин насправді багато: від поганого врожаю і зростання цін на нафту, до збільшення мінімальної зарплати і розміру комунальних платежів, - пояснив виданню аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Крім того, варто пам'ятати, що в минулому році досягти відносно низьких показників інфляції вдалося за рахунок зниження споживчої активності (через пандемію коронавірусу - "Апостроф"), що призвело до зменшення обсягу імпорту".
Гіперінфляція скасовується
Однак зростання цін незабаром може загальмуватися, вважає Сергій Фурса: "З літа, ми очікуємо уповільнення".
За його прогнозами, інфляція за підсумками 2021 року становитиме 6-7%. "Але цей сценарій передбачає, що ми залишаємося у співпраці з МВФ (на сьогодні співробітництво з МВФ призупинено), і у нас зберігається валютна стабільність. Головне, щоб не відбулося зростання інфляційних очікувань", - попереджає експерт.
Міжнародний валютний фонд
Сергій Родлер, в свою чергу, відзначає, що, оскільки економіка почала мало-помалу відновлюватися, а населення нарощує споживання, зростання цін за підсумками року може перевищити 7%.
Але все одно не йдеться про двозначні цифри. До речі, в держбюджеті 2021 року інфляція закладена на рівні 7,3%, тож є всі шанси на те, що цей показник перевищено не буде.
Однак потрібно розуміти, що інфляція - це доволі абстрактна категорія. В той же час є конкретні сегменти, де зростання цін буде особливо відчутним для простих громадян. В першу чергу, це автомобільне паливо, тарифи ЖКГ та продукти харчування.
Як раніше писав "Апостроф", ціни на нафтопродукти найближчим часом мають вирости, з квітня може подорожчати газ і електроенергія, а вартість продовольчих товарів зростає з кінця минулого року рекордними темпами.
Доходить до парадоксів. Україна є одним з головних світових експортерів аграрної продукції, але при цьому сама змушена імпортувати багато продовольчих товарів - і не лише екзотичні фрукти, а й, наприклад, картоплю, цибулю та буряк.
При цьому в 2020/2021 маркетинговому році наша країна імпортувала 14,5 тисячі тон зерна на суму 118,6 мільйонів гривень, що в 6,6 рази перевищує показник попереднього маркетингового року.
"Через це дорожчають зернові корми і, як наслідок, продукція тваринництва", - говорить Сергій Родлер.
Проблемою подорожчання продовольства переймається й уряд. Як зазначив в ході засідання Кабінету міністрів 17 березня прем'єр Денис Шмигаль, "уряд продовжує вести діалог з ритейлерами і представниками торговельних мереж щодо цін, передусім, на продукти харчування".
Але реальні важелі для стримування зростання цін у Кабміну відсутні, переконаний Сергій Фурса: "Жодного нормального механізму у них немає. Ручне регулювання призведе до великих проблем - продукти почнуть зникати".
Для чого, в такому випадку, робляться подібні заяви? "Уряд має демонструвати, що він щось робить, що вони тримають руку на пульсі", - сказав експерт.
Засідання Кабінету міністрів
Піст, Великдень і локдаун
Значне подорожчання багатьох продуктів спостерігалося і в минулому році. Так, через поганий врожай зростали ціни на хліб, а також на гречку і цукор, а до кінця року злетіли ціни на молочну продукцію та яйця.
А що буде з цінами в нинішньому році? За словами члена "Економічного дискусійного клубу" Олега Пендзина, прогнозувати щось можна, максимум, до початку літа, коли вже буде зрозуміла ситуація з новим урожаєм.
Ціни на молочні продукти і м'ясо навряд чи сильно виростуть, сказав експерт "Апострофу". "Окрім того, зараз (з 15 березня) розпочався піст, а тому до початку травня навряд чи щось трапиться. Правда, буде невеликий ажіотаж перед Великоднем (2 травня)", - зазначив він.
Крім того, зростання цін пригальмує локдаун, який регіони України один за одним (в тому числі - Київ) вводять через захворювання на коронавірус.
"Рекордсмен" подорожчання минулого року - гречка, далі зростати в ціні не буде, вважає Пендзин: "Вона і так вже до стелі доходить". Відзначимо, що зараз середня ціна гречаної крупи в магазинах становить близько 45 гривень за кілограм.
Також не дорожчатимуть яйця: "Ще трохи потеплішає, і почнуть нестися кури в домогосподарствах, тобто з'явиться конкуренція на ринку. До того ж, знову-таки, розпочався піст. Тому я думаю, що ціна за один десяток не перевищуватиме 40 гривень. Але і зниження ціни не буде".
В той же час зростатимуть ціни на хліб - як і раніше, на 2% в місяць (наприклад, батон, який зараз продається по 20 гривень, до кінця року коштуватиме близько 25 гривень, а той, що вже зараз коштує 25 гривень, подорожчає до 30 гривень - "Апостроф").
"Лідерами з подорожчання будуть овочі. Вон зростатимуть в ціні дуже сильно, щонайменше, вдвічі в порівнянні з цінами січня, - каже експерт. - Ми вже побачили за перші два місяці цього року, що буряк подорожчав на 40%, приблизно така ж ситуація і щодо моркви. Картопля зросла в ціні не так сильно, але все ще попереду. І я думаю, що лідери по овочах дадуть 100% зростання, а в середньому борщовий набір подорожчає на 70-80%".
В кінці минулого року "Апостроф" зазначав, що українцям через зростання цін доведеться задовольнятися борщем без хліба. Тепер, схоже, для багатьох співгромадян і борщ стане розкішшю.
