Рівень безробіття в Україні переступив небезпечний рубіж в 10%. Передусім, це пов'язано з економічною кризою, викликаною пандемією коронавірусу, але влада не демонструє готовності та здатності боротися з цією проблемою. "Апостроф" розбирався, як далі розвиватиметься ситуація на ринку праці та чи стануть українці мітингувати через відсутність роботи.
За даними Державної служби статистики станом на IV квартал минулого року, показник безробіття серед людей працездатного віку склав 10,1%.
Виходячи з того, що працездатних громадян в нашій країні, до яких відносять людей у віці від 15 до 70 років, налічується 15,7 мільйона, не мають роботи близько 1,6 мільйона українців.
Потрібно відзначити, що це один з найбільш високих рівнів безробіття в Україні з початку XXI століття. Гірша ситуація була в 2000 році - 12,4%, в 2001 році - 11,7% і в 2002 році - 10,3%. Після цього показники безробіття коливалися в межах 6,9-9,9%.
Важливо розуміти, що зазначені вище цифри отримані шляхом розрахунків на основі методики Всесвітньої організації праці (МОП), тоді як офіційне безробіття в країні в кілька разів нижче - таких цифр не знайти в даних Державного центру зайнятості.
Має стати краще, але це - не точно
Двозначний рівень безробіття - це, безумовно, погано. Однак йому є просте пояснення - коронавірус і його наслідки у вигляді карантинів та локдаунів.
"10% безробіття - це досить сумна цифра. Але, якщо врахувати, що у нас зараз є кілька професійних сфер, в яких через локдаун величезна кількість безробітних, то ця ситуація абсолютно зрозуміла", - сказала в коментарі "Апострофу" експерт ринку праці Тетяна Пашкіна.
За словами провідного експерта ринку праці, засновника рекрутингового агентства "Борщ" Сергія Марченка, до карантину рівень безробіття в Україні становив близько 9%. "Тобто, по суті, безробіття зросло приблизно на 10% до цього показника", - зазначив він у розмові з виданням.
За його словами, в першу чергу, втратили роботу ті, хто не були оформлені офіційно, а вони, як правило, не потрапляють до офіційної статистики. І саме в тих секторах економіки, які постраждали через карантин найбільше, - торгівля, особливо стихійна, сфера послуг, готельний бізнес - багато хто працює неофіційно, пояснив Марченко.
Але що буде з безробіттям далі?
"Дуже сподіваюся, що воно, принаймні, не буде зростати", - говорить Сергій Марченко.
Він нагадав, що в 2020 році було падіння економіки більш ніж на 4%, хоча в нинішньому прогнозується невелике зростання.
"Ринок праці є похідною від стану економіки, тому, якщо ВВП справді зростатиме, ситуація на ринку праці також має покращитися", - додав експерт.
Від влади чекають дій
Але як буде насправді, сказати з упевненістю не можна, в тому числі через дуже погану ситуацію з вакцинацією.
Влада може самоусунутися від вирішення проблеми зростаючого безробіття і, як то кажуть, чекати, що вона розсмокчеться само собою, вводячи час від часу чергові локдауни, каже Тетяна Пашкіна: "І тоді кількість безробітних буде і далі зростати, буде знижуватися ефективність бізнесу, тобто це - довгострокові наслідки. Або ми, все ж таки, включаємо голову, нормально робимо вакцинацію і потихеньку виходимо з кризи".
За її словами, якщо буде чітке розуміння, що ми робимо, то і бізнесу буде легше: "А у нас локдаун в Києві оголошують за два дні, хоча зрозуміло було, що динаміка накопичувалася не перший день".
Сергій Марченко, в свою чергу, відзначає, що, не зайвою була б підтримка з боку держави малому і середньому бізнесу, який постраждав в результаті карантину найбільше: "Це може бути як адресна допомога, так і якась програма по зменшенню податків, що стимулювало б роботодавців створювати нові робочі місця - принаймні це їм би обходилося дешевше".
Є ще один спосіб знизити рівень безробіття, який, втім, прямо не залежить від дій влади.
Як розповів "Апострофу" президент Всеукраїнської асоціації компаній міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, українці вже майже десять років вирішують проблему безробіття всередині країни поїздками на заробітки за кордон.
"Цей процес постійно набирає обертів, і на сьогодні в орбіті трудової міграції знаходяться близько 5-6 мільйонів наших співвітчизників, або третина від усього працездатного населення, - сказав експерт. - Робота за кордоном в найближчі роки залишатиметься одним з основних каналів зменшення безробіття в Україні. Що дозволить уряду регулярно рапортувати про успішні заходи боротьби з цим явищем".
При цьому відтік заробітчан за кордон дозволить знизити соціальну напругу всередині країни, додав Воскобойник.
Знизити, але не виключити повністю.
Люди можуть не витримати
Давно помічено, що тривале безробіття часто переростає в хронічне, і це викликає у людей неврози, депресії, агресію.
"Для багатьох так звана точка неповернення вже настала. Деякі їдуть до Польщі підробити, бувають ситуації, коли люди розуміють, що в своїй професії вони вже не відбудуться. У багатьох взагалі з'являється апатія, починається депресія через неможливість знайти роботу, особливо серед зрілих людей. Зростає психологічне (і фізичне) насильство в сім'ях", - розповідає Тетяна Пашкіна.
Все це сприяє зростанню соціальної напруженості. А це означає, що українці, які звикли вирішувати багато своїх проблем за допомогою "вулиці", можуть на цю саму вулицю вийти, якщо ситуація на ринку праці істотно погіршиться.
Але яка ймовірність реалізації саме такого сценарію?
"Якщо з'ясується, що дебілізм зашкалює, то, скоріше, на вулицю вийдуть підприємці", - вважає Пашкіна.
Сергій Марченко не виключає, що і наймані працівники можуть збунтуватися. Він підкреслив, що зростання безробіття відбувається на тлі подорожчання комунальних послуг.
"Тому абсолютно можливі соціальні наслідки - постійне падіння економіки ніякої народ не витримає, і, якщо не буде чого їсти, народ виходитиме на вулиці", - резюмував експерт.
