Президент України Володимир Зеленський збирається збільшити чисельність Збройних сил. Голова держави подав до Верховної Ради відповідний законопроект як невідкладний. Пропонується розширити особовий склад ЗСУ на 11 тисяч військовослужбовців. Чому саме така чисельність, які перепони можуть виникнути і яка нова небезпека може з'явитися на кордонах України - в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів генерал-майор запасу, військовий дипломат ПЕТРО ГАРАЩУК.
- Навіщо вносити зміни до закону про ЗСУ щодо збільшення чисельності військових? Чому вирішили додати саме 11 тисяч та саме зараз?
- Для цивільних людей це, можливо, просто – 11 тисяч назвали. Але я вам скажу: перш ніж підготувати проект указу президента або проект закону, який вносить президент як невідкладний щодо збільшення чисельності, передують дуже ретельні розрахунки. Їх проводить Генеральний штаб разом з усіма службами, які залучені до збільшення чисельності.
Справа в тому, що збільшення чисельності військових навантажує оборонний бюджет. Це великі цифри. Адже що значить один військовослужбовець, його утримання? Його треба озброїти, одягнути. Якщо він виконує завдання в Операції об’єднаних сил або в інших операціях, то його треба нагодувати, забезпечити зв’язком, організувати медичне забезпечення. Це величезне навантаження на бюджет. Запасів у нас дуже мало – ті, які залишилися з колишнього СРСР. Озброєння і техніки також майже немає.
- Тобто цього не треба було робити?
- Я думаю, що це потрібно. Але, як то кажуть, "гладко було на папері, треба пам’ятати про яри". Я думаю, що в Генеральному штабі є такі розрахунки, але що таке 11 тисяч для Збройних сил України? Це ціла повнокровна дивізія. Назріла необхідність збільшити чисельність військових.
Справа в тому, що збільшення чисельності залежить від загрози безпеці, від того, де розгорнути війська. Якщо забезпечити діяльність окремого роду військ, які введені законом, як територіальна оборона – то для забезпечення цього роду військ необхідні люди. Але я ще раз повторюю: кожна людина тягне за собою величезні матеріальні та фінансові затрати для держави.
Кабміну треба ще раз звернути на це увагу та обов’язково доручити провести додаткові розрахунки Міністерству фінансів. Так, щоб Міністерство оборони не було в якості "дайте мені". Ні, так не має бути, це потрібно для держави. Всі державні чиновники, які є в Кабміні, мають розуміти, що треба Збройні сили нашої держави забезпечувати.
Я ще хотів би сказати: назвіть мені хоча б один літак чи танк, який в ООС залучений за всі ці сім років війни. Люди, схаменіться! Звертайте увагу не просто на лозунги "Армія, мова віра"! Ці лозунги мають бути наповнені конкретними розрахунками та конкретним забезпеченням. Тоді буде і солдат виглядати нормально, і офіцер, і генерал. І вони будуть вмотивовані, і служитимуть. Так, як це робиться в західних арміях.
- А є у нас якісь слабкі зони, куди це підсилення можна одразу відправити?
- Дипломатія та військова сфера дуже тісно пов'язані. Якщо ми з Білоруссю зараз… то величезну ділянку кордону треба прикривати. Але це не стосується цього збільшення на 11 тисяч.
Нам треба розгорнути війська на заході, на сході нашої країни. Вести війну. З боку Криму треба захистити ту територіальну цілісність нашої держави, яка є на даний час. Це дуже величезні затрати.
Я вчора був у Лисичанську, був на передовій у Луганській області. Ми там надавали машину швидкої медичної допомоги – реанімобіль, який надійшов безкоштовно зі Словаччини. Це країна НАТО, країна ЄС. Навіть Словаччина нам допомагає матеріально забезпечити життєдіяльність цивільних людей.
Солдат, офіцер і генерал – це зразок виконання обов’язків, військової служби та забезпечення територіальної цілісності. Тому ми всією державою, всім громадянським суспільством маємо вклонитися сьогодні низько та подякувати тим людям, які нас із вами захищають.
- Ви були на лінії розмежування. Яка там зараз ситуація, та який настрій у наших військовослужбовців?
- Ситуація, як завжди, дуже складна. Я вам скажу абсолютно відверто і чесно, вона має тенденцію до подальшого загострення. Ми зараз у Києві живемо. А наші солдати там живуть у землянках, в окопах у надзвичайно важких умовах. За копійки виконують завдання та в будь-який час чекають або обстрілу, або наступу ворожих сил з сусідньої держави.
Не треба брехати людям. Треба чесно сказати: війна України з Росією. Якщо хтось цього не розуміє, то треба щоб вони це якось усвідомили, що танків та бронетранспортерів на цій – нині окупованій – території не було. Звідки вони взялися? З шахти чи космосу?! Нашому солдату ми маємо дякувати за те, що він там, на сході.
У нас деякі колишні прем’єри призовного віку не йдуть зі зброєю на передову. Вони не хочуть в бліндажі переночувати хоча б одну ніч та все відчути. Вони в Маямі, в Європі купили собі будинки та живуть собі в розкоші. Та з наглим акцентом закликають боронити Україну. Так не буває. Треба щоб Яценюк, Гройсман і вся ця кавалерія – туди на фронт. Взяти гвинтівку та захищати країну. Нехай там попрацюють, перш ніж говорити такі речі.
