Кожна громада створює місцеві програми, які описують, як територія буде стратегічно розвиватися на 3-5 років вперед. Зазвичай у міських рад є програми розвитку малого та середнього підприємництва, соціального благополуччя, розбудови інфраструктури та інші. І лише нещодавно в міських програмах з розвитку підприємництва почали з’являтися згадки про заходи на підтримку соціального бізнесу.
Поки для більшості міст соціальне підприємництво залишається таємничим та незвіданим,є громади, де створюють окремі профільні програми з соціального підприємництва. Так у 2020 році підготували та успішно реалізовують "Програму розвитку соціального підприємництва на території Вінницької міської територіальної громади на 2020-2022 роки".
У чому вона полягає?
У 2017 році Вінницька міська рада визначила, що соціальне підприємництво буде одним із пріоритетів розвитку міста. Згодом почали готувати профільну програму. Долучився департамент економіки і інвестицій, державні установи, соціальні підприємці, представники місцевого бізнесу, громадські організації, бізнес-об’єднання та місцеві жителі. А експертну підтримку забезпечує команда Проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС). Після 9 місяців фокус-групових досліджень, вивчення проблеми, розробки плану заходів у червні 2020 року програму прийняли.
"Наше завдання - розробити сталу екосистему з розвитку соціального підприємництва, і крок за кроком запускати заходи, аби соціальний бізнес успішно розвивався навіть після того, як програма перестане діяти", - зазначила заступник начальника відділу підтримки бізнесу департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради Олена Присяжнюк.
Головний підхід до питання соціального підприємництва, за словами пані Олени, криється у тому, аби розвивати прибутковий бізнес, що зможе фінансово забезпечити соціальну мету діяльності підприємства.
"Ми не маємо за мету дати пільги такому бізнесу, ми прагнемо розв'язати соціальні проблеми за рахунок бізнес інструментів. Розвиваючи підприємництво, наповнюється бюджет, створюються нові робочі місця, у тому числі для соціально незахищених осіб, виникають нові публічні сервіси для громади", - наголосила Олена Присяжнюк.
Читайте також: Соціальне підприємство відрізняється від звичайного відповіддю на запитання, що робити з прибутками
Іншими словами: у Вінниці, як і в будь-якого іншого міста, є потреба у якісних соціальних сервісах. Для того, щоб розв'язати актуальні проблеми, створюють соціальні підприємства, у яких громада може замовляти ці послуги.
Роль місцевої влади у цьому процесі - координація у створенні комфортних та сприятливих умов для відкриття та повноцінної роботи соціального бізнесу.
Таким чином Вінниця створює по суті прецедент, за яким у майбутньому зможуть розвивати соціальне підприємництво й інші громади. В основу розробки програми заклали "Інструмент поліпшення підприємницької політики" (The Better Entrepreneurship Policy Tool), що використовують у країнах Європейського Союзу.
Із чого складається фундамент такої програми?
"Європейський підхід базується на побудові взаємодоповнюючої екосистеми з чітким планом заходів за кожним з 6 ключових напрямків. Тобто не достатньо просто взяти і провести одну подію про соціальне підприємництво, тренінг чи лекцію - це не дієво. Системний підхід полягає в одночасному розвитку культури, регулятивних норм і управління, освіти, фінансування, виходу на ринки, допомоги у вимірюванні соціального впливу та звітності", - зазначила координаторка з розвитку соціального підприємництва у Future Development Agency Аліна Бочарнікова.
Формування культури
Перший з таких напрямків - формування культури. Він передбачає проведення освітніх заходів та інформаційних кампаній для того, щоб більше людей дізнавалися про соціальне підприємництво, як це працює і які приклади бізнесів можна створити.
Віднедавна на сайті Вінницької міської ради з’явився розділ, де висвітлюютьінформацію про соціальний бізнес в Україні та можливості для вінничан.
"Це безплатний ресурс, яким можуть користуватися усі. Він потрібен для того, щоб збирати у публічному доступі всю інформацію про соціальне підприємництво, яка є у Вінницькій міській громаді та в Україні в цілому: програмні документи, можливості навчання, фінансування, новини", - зазначила Олена Присяжнюк.
У закладах середньої освіти Вінниці запускають навчальний курс зі шкільного соціального підприємництва, де діти 8-10 класу зможуть навчатися і створити свій перший стартап, що покращує життя у громаді.
Крім того, для популяризації діючих соціальних бізнесів Вінницька міська рада знімає безкоштовні відеоролики та випускає інформаційні матеріали про здобутки таких підприємств у Вінниці.
У двох вищих навчальних закладах Вінниці студенти можуть обрати і вивчати курс "соціальне підприємництво". Одне з завдань Вінницької міської ради - поширити цю практику та запровадити курси у всіх закладах вищої освіти у громаді.
Регулювання діяльності
В Україні поки немає закону про соціальне підприємництво, який би на національному рівні регулював діяльність таких підприємств. Вінницька міська рада взяла на себе ініціативу визначити термін "соціальне підприємництво" та описати заходи щодо його розвитку для територіальної громади.
"Екосистема може працювати, якщо ми чітко розуміємо критерії, за якими визначається соціальне підприємство, і які організації можуть отримувати підтримку від місцевих органів влади. В Україні немає окремого закону, ми використовуємо діючі нормативні акти, що регулюють підприємницьку діяльність та державні гарантії. Органи місцевого самоврядування мають повноваження самостійно визначати пріоритети місцевої політики та унормовувати діяльність у громаді", - пояснила Аліна Бочарнікова.
У розділі "Соціальне підприємництво" на сайті Вінницької міської ради розмістили анкету аби всі діючі соціальні підприємства могли внести свої дані і потрапити укаталог. У окремому розділі каталогу передбачено місце ідей стартапів, які вінничани хотіли б реалізувати у місті.
"До прикладу, за 5 років у Вінниці з’явилося понад 380 ветеранських бізнес-ідей, які згенерували випускники різноманітних освітніх програм для ветеранів АТО/ООС. Ми збираємоїх у банк ідей. Він потрібен, щоб усі зацікавлені особи/установи/організації могли переглянути комерційні ідеї і допомогти з їх запуском", - розповіла Олена Присяжнюк.
Про діючі проєкти програми інформують у соцмережах на сторінці "Соціальне підприємництво: Вінниця"
Формування навичок
В екосистемі розвитку соціального бізнесу важливими є впровадження освітніх програм на базі акселераторів, інкубаторів, навчальних шкіл, де можна у супроводі експертів розвинути свою ідею.
"Зазвичай це довготривалі серії тренінгів, що супроводжуються менторством чи допомогою діючих підприємців, індивідуальними консультаціями від експертів: з бізнес-моделювання, соціального проектування змін, операційного та стратегічного планування, фінансів, маркетингу, піару, бухгалтерського обліку та залучення інвестицій", - пояснила Аліна Бочарнікова.
У Вінниці для цього залучають кращих експертів та розбудовують партнерство з українськими та міжнародними організаціями. Влітку 2020 року у громаді пройшла онлайн інкубаційна навчальна програма "Simple SE. Соціальне підприємництво - це просто!" за фінансування USAID. Там учасники розробляли свою ідею соціального бізнесу та бізнес-план.
Наприкінці весни завершився навчальний проєкт «Норвегія - Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему». 3-місячне навчання у Вінницькому національному політехнічному університеті пройшли 35 майбутніх підприємців. Вінниця стала єдиним містом України, що виділило із бюджету 90 тисяч гривень на навчання соціальному підприємництву 10 ветеранів АТО/ООС.
Модель соціального підприємництва дозволяє створити умови для соціалізації військовослужбовців, ветеранів війни, АТО/ООС - їм надають якісні освітні послуги з розвитку підприємницьких компетенцій, що потім дозволяє написати бізнес-план та відкрити власну справу.
Також уВінницькій області працює Лабораторія молодіжного соціального підприємництва. Це навчальна програма для жителів маленьких містечок та сіл. Їх вчать запускати соціальні підприємства у аграрній та екологічній сфері.
"Ми потребуємо експертної допомоги. На рік ми залучили топових експертів з розвитку соціального підприємництва, які допомагають Вінницькій міській раді запускати 29 проєктів програми. Усі ці проєкти будуть реалізовані до 2022 року", - наголосила Олена Присяжнюк.
Читайте також: Fashion і сталий розвиток: як модний бренд Burberry зробив ESG своїм пріоритетом
Ще один проєкт, яким може похвалитися Вінницька територіальна громада - "Експертна допомога онлайн". Це щомісячні безкоштовні бізнес-консультації у онлайн форматі для вінничан, що хочуть стати соціальними підприємцями. Будь-хто може зареєструватися та отримати одногодинну консультацію по веденню соціального підприємництва, юридичних основ діяльності, фінансового розрахунку, вимірювання соціального впливу, залучення ресурсів та ін.
Фінансування
"Розповісти людям про існування соціального підприємництва, дати їм необхідні знання та навички, консультації - цього замало. Аби запустити власну справупотрібні стартові кошти. Тому важливим є формування джерел фінансування запуску соціальних підприємств", - говорить Аліна Бочарнікова.
У Вінниці та області одним ізджерел фінансування роботи соціальних підприємств є соціальне замовлення. Тобто місто/область за тендерною процедурою може закуповувати необхідні товари та послуги за бюджетні кошти. Наприклад, є люди з інвалідністю, які потребують фахової допомоги для підтримки здоров’я та реабілітації. Департамент оголошує процедуру відбору провайдера згідно з правилами соціального замовлення для розв'язання цієї проблеми. Міська рада закупляє сервіси з реабілітації та соціальної адаптації для людей з інвалідністю. Соціальне підприємство, наприклад, реабілітаційний центр, таким чином може надавати безкоштовні послуги для людей з інвалідністю, а оплачує такі послуги місто/область.
Поки що такі соціальні замовлення в Вінниці працюють досить точково. У майбутньому їх планують розширити.
Також у місті створюють абсолютно нові фінансові інструменти. Зокрема, тематичний фонд "Арсенал підтримки" для розвитку ветеранського бізнесу. Його наповнює місцевий бізнес, діючі соціальні підприємці тощо. Фонд видає гранти на запуск власної справи для ветеранів і членів їх родин. Зібрані фондом кошти вкладають у відкриття ветеранського бізнесу. А підприємці-ветерани, які за ці гроші відкриють свій бізнес, щомісяця віддаватимуть до фонду частину свого прибутку, наповнюючи його та запускаючи інші ветеранські бізнеси.
Результати
Точкою старту програми у Вінниці є червень 2020-го року - рівно рік тому. Поточні результати публічно висвітлюють у звітах кожного кварталу. Через три роки можна буде говорити про досягнення та результати, оцінюючи такі критерії:
● скільки освітніх заходів провели за час програми;
● як багато університетів та шкіл запустили курс з соціального підприємництва;
● скільки публікацій та відео матеріалів вийшло про соціальне підприємництво у місті;
● кількість експертів, консультантів та спільнот, що підтримують розвиток соціального підприємництва;
● наскільки багато ресурсних центрів виникло для соціальних підприємців;
● фінансові інструменти для розвитку соціального підприємництва у місті;
● скільки коштів залучено на розвиток соціального підприємства;
● як багато підприємців подають соціальну звітність.
Про успіх програми свідчитиме збільшення соціальних підприємств та їх позитивний вплив на якість життя населення, працевлаштування соціально-незахищених категорій населення, фінансування соціально-значущих ініціатив із прибутків соціальних підприємств.
Читайте інші тексти спецпроєкту "Сталий розвиток"ТУТ.
