В Україні існують великі і малі клани, зав’язані на бізнес, намагаються створити монополії і зазіхають на державні контракти у певних галузях, але попри численні кримінальні провадження проти них успішно залишаються на плаву. Зміни влади не торкаються таких "підприємців", і їхню діяльність покривають впливові особи. Серед них існує клан білоцерківських підприємців, які понад три десятиліття займаються постачанням м’ясної продукції до бюджетних закладів та армії, при цьому продукція нерідко виявляється неякісною, небезпечною для здоров’я і непомірно завищеною в оплаті. При переході армії на стандарти НАТО ці підприємства не змогли освоїти стандарти конкуренції, і зайнялися інформаційними атаками на Міністерство оборони.
Голова клану Глиняна Тетяна Анатоліївна народилася 1960 р. у селі Чупира на Білоцерківщині. Після закінчення Чупирівської середньої школи поступила до Київського торгово-кооперативного технікуму, який закінчила у 1980 р. Після цього почала працювати бухгалтером в Білоцерківському районному товаристві "Кролівник". Точної інформації про ті часи знайти важко, але подейкують, що вона нібито могла активно долучатися до підпільного бізнесу "цеховиків" - незаконного на ті часи виробництва, яке збувало свою продукцію на ринках. І контролювали такі безнеси кримінальні авторитети та КДБ. Вочевидь, саме в архівах останніх (хоча, можливо, в МВС УРСР) і може зберігатися інформація про агентурну розробку пані Глиняної. Адже в буремні кримінальні роки вона успішно міцніла і збагачувалася, а з початком кооперативного руху у 1989 р. заснувала ТОВ "Візит", - ключове для її родини підприємство, яке працює й досі.
Варто зауважити, що Глиняна завжди розуміла у якій сфері швидко відбиваються гроші. Так, ще за часів СРСР вона розвивала бізнес на вирощуванні кролів, нутрій, з яких видобувала не лише хутро, а й м’ясо. Якщо хутро пускалося на одяг і популярні в ті часи шапки, то м’ясо цих тварин, і іншого м’ясного товару вона активно продавала на ринках. Очевидно, що з прибутків з такого бізнесу не йшли до бюджету, що дозволило у 90-х рр. після здобуття незалежності більш активно розвернутися, і вона із бухгалтера підприємства у яких працювала, перетворилася на керівника, а згодом і власника.
Тетяна Глиняна
У 1996 році на базі районного співтовариства "Кролівник" було створене підприємство "Хутровик", яке й очолила Тетяна Глиняна. Хутрові шапки виходили з моди, а тому вона переключила підприємство на інший напрямок – заготівлю і переробку кролятини, свинини, яловичини, хоча і не кинула займатися напрямком обробки хутра кроликів і нутрій. І вже в ті часи накопичені Глиняною за попередніх років кошти дозволяють виходити далеко за районний рівень – через "Хутровик" вона починає тісно співпрацювати з Міністерством оборони України. Таким чином – це чи не найстаріша із сьогоднішніх учасниць ринку, дотична до годування армії.
Постачальниця-отруйниця
Упродовж 2000-х років Тетяна Глиняна успішно збагачується на постачанні харчування до навчальних закладів, в’язниць і військових частин. Однак, більшість повідомлень, які вдається знайти про її участь у цьому процесі, мають гучний скандальний шлейф. В першу чергу через неякісне харчування, яке постачали білоцерківські підприємства за відповідними договорами. А під кінець десятиліття країною пронеслася справжня пошесть масових отруєнь в санаторіях, військових частинах, дитячих садочках. Однак, попри масштабні збитки здоров’ю сотням людей, ослабленню обороноздатності країни та економічні втрати, Тетяна Глиняна дивним чином уникала і продовжувала набирати вагу.
Джерела вказують, що вона могла бути активною учасницею гучного міжнародного скандалу 2006 р., за якого в Україну з великою кількістю порушень законодавства поставили 75 т м'ясної продукції і субпродуктів новозеландської компанії Wallace Corporation Ltd. Компанія, як виявилося, спеціалізується на переробці трупів загиблих тварин. Втім, цю продукцію реалізували на ринках нашої країни. І на форумах тих часів саме Тетяну Глиняну пов’язують із цими аферами. Фактично, фігуранти того гучного скандалу не озвучувалися, хоч через тиск громадськості довелося звільнили кількох чиновників, причетних до видачі дозволів на завезення отруйного м’яса. Однак, як випливає, у подальшому цю сировину продовжували використовувати, і у наступні кілька років прокотилися масові отруєння. При цьому на тодішніх головних майданчиках соціального обговорення – форумах, пов’язували саме Тетяну Глиняну із цими постачанням отруйної їжі.
Для розуміння масштабності лиха від дій недобросовісного постачальника варто вказати кілька новин за короткий період: у серпні 2009 отруїлися понад 60 солдатів у військовій частині в Білій Церкві. Перед цим у липні того ж року у санаторії "Перлина Карпат" отруїлися 65 дітей і семеро дорослих, які їх супроводжували. Того ж місяця отруїлися 35 дітей і двоє дорослих у санаторії "Конвалія", а також у санаторії "Червона гвоздика" під Донецьком – 18 дітей; у вересні того ж 2009 р. сталося отруєння 15 солдатів президентського полку а у Джанкойському районі Криму до лікарень із садочків потрапило понад 120 дітей з гострим харчовим отруєнням.
Після публікацій інформації про це та причетність до скандалів Тетяни Глиняної, діти та батьки Білоцерківщини почали відправляти запити до Генпрокуратури та адміністрації президента зі скаргами на Глиняну та її компанії. На сайті ОРД та форумах, які його дублюють, збереглися ці тексти:
1) "Батьківська громадськість Білоцерківської гімназії №1 (09107, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 54) вповноважила нас перевірити стан харчування в їдальні гімназії. Наші діти упродовж декількох місяців постійно скаржаться на неякісне харчування, особливо на м’ясні та ковбасні страви.
Ми здійснили перевірку, і дещо нам прояснюється, чому погіршилось харчування.
Харчує учнів ЗВП "Хутровик", директор — Глиняна Тетяна Анатоліївна (Київська обл., м. Узин, вул. Б.Хмельницького, 2Б), яке виграло тендер на харчування десятків тисяч учнів із шкіл, які знаходяться в зонах радіоактивного забруднення. Починаючи із лютого 2009 року, до їдальні гімназії стали надходити меню без зазначення ціни. Немає цін і в накладних на продукцію, яка завозиться в їдальню.
М’ясо (свинина, телятина) надходить у пресованих брикетах глибокої заморозки. В сертифікаті вказано виробництво м’яса ЗВП "Хутровик". Запитується, для чого його там заморожувати, якщо відстань від Узина до Білої Церкви 25 км? Для чого псувати якість м’ясної продукції? А можливо, м’ясо взагалі надходить не від Узинського м’ясокомбінату, як написано в сертифікаті? Бо щось не чути, щоб хтось завозив туди свиней, телят на забій. А ще на додачу і фарш привозний: його привозять щовівторка (походження і склад сировини хотілося б знати). Крім того, на упаковках, у яких постачається курятина, зазначено: "Виробник — США". Невже вітчизняної продукції такого типу в Україні недостатньо?
Нам хотілося б знати походження м’яса, яке вживають наші діти. Адже чуємо з теленовин, що десь там, у морі біля Керчі, корабель-порушник із неякісним міясом. Ми не хочемо, щоб така продукція потрапила для харчування наших дітей.
У меню зазначається: "сік" (а який?, до речі, замість нього іноді дається напій, про це в меню не сказано), "ковбаса", а яка назва — невідомо. Чи відповідає вона показникам сертифікату? До речі, дивна ситуація: сертифікатів на м’ясну продукцію в їдальні не
виявлено, їх організатори харчування з незрозумілих причин просто не подають.
Ми хочемо знати ціну, за якою годують наших дітей,чому від нас її приховують? Адже це гроші платників податків — це наші кошти, які використовуються в зонах радіоактивного забруднення, щоб наші діти росли здоровими.
Невже це все можливе зараз в умовах кризи, коли кожна копійка державного бюджету мусить бути на обліку й ощадливо використовуватися?
І що ж це за тендер, коли за таких організаторів, які його виграли, харчування погіршилось?
На сесії міської ради (це транслювалось по міському телебаченню) виступав директор однієї із білоцерківських шкіл, депутат, і розповідав про всі ці проблеми; ми також дізнались, що харчування дітей перевіряли і різні комісії, зокрема комісія по захисту прав споживачів, але ніхто поки що не реагує.
Просимо навести в харчуванні наших дітей порядок.
Голова ради гімназії Хмельніцька Л.В."
Варто зауважити, що компанія Глиняної у той же час патріотично "кинула" російську військову частину, яка в результаті із нею судилася. Але це чи не поодинокий випадок подібного ставлення до представників РФ. У подальшому подібні активності вона проявляла вже проти наших військових.
У цей же час стається чимало змін у кар’єрі Тетяни Глиняної: вона розуміє, що для продовження її діяльності їй необхідно заручитися підтримкою на найвищому рівні, а тому вона активно співпрацює з Партією регіонів. Згодом виявиться, що компанії білоцерківської монополістки співпрацювали навіть зі скандальною компанією "Танталіт", яка опікувалася Межигір’ям. Також вона зміцнює ці контакти сімейним зв’язком – видає одну з доньок за депутата-регіонала Руслана Сергійовича Березюка.
При цьому усі члени її сімейства так чи інакше дотичні до діяльності усіх її структур і на них записані підприємства, за допомогою яких вона бере участь у тендерах. Також Тетяна Глиняна налагодила особисті контакти із міністром оборони Михайлом Єжелем, про що писали усі тогочасні видання.
Нові контакти дозволили їй ще більше розширити власну імперію, і нав’язати свої послуги на нових територіях. Для прикладу – у 2013 р. Глиняна отримує погодження на постачання навчальних закладів Олевська. Побудована на захопленні шкільного харчування імперія привернула увагу журналістів "Схем", які детально розповіли про махінації білоцерківського клану. За завищеними цінами через численні прокладки Глиняна постачала до навчальних закладів дітей-чорнобильців неякісну їжу. Однак, навіть після скандалу міністерські чиновники-регіонали "не виявили порушень" у її діяльності.
Наступного, 2014 року, коли влада в країні змінилася, Тетяна Глиняна успішно домовилася і з нею. Її клан навесні цього року через компанію ТОВ "Візит" знову укладає договори на постачання дітей-чорнобильців.
Разом із цим білоцерківський клан не полишає спроб захопити харчування армійських підрозділів і з початком війни. У березні 2014 р. Міноборони уклали контракт із ТОВ "Візит" на постачання харчування на 4 млн грн. А у грудні 2014 виявилося, що Глиняна примудрилася нав’язати прикордонникам постачання дешевих і неякісних консерв на майже 13 млн грн. Це спричинило бурхливий скандал. Спочатку навіть цілий радник президента Юрій Бірюков опублікував гнівні пости і відправив до підприємства перевірку. За її результатами продукція ТОВ "Візит" викликала багато питань, як і вміст товару, який називали м’ясом. Але що цікаво, наразі Ю. Бірюков видалив своє повідомлення, хоча згадки про нього лишилися у розслідуваннях журналістів.
А прикордонників і далі продовжували постачати харчуванням компанії Глиняної. У реєстрах ще досі можна знайти контракти частин прикордонників із білоцерківськими фірмами за 2016 р.
Активи білоцерківського клану
Тетяна Глиняна особисто та її близькі родичі з довіреними особами керують наступними компаніями: "Хутровик", "Укрпродакорд ОР", "Візит", "Статпостач", "Житло-Альянс", "Алавер-Буд", "Преміум компані". Головним чином вони приписані на доньок Тетяни Глиняної - Ірину Кут і Олену Березюк та чоловіка останньої – згаданого Руслана Березюка.
Окрім родинного кола підприємствами білоцерківців керує Людмила Ціліцька, на яку записали низку активів. У ЗМІ вона виступає одним із речників усього клану, хоча, за фактом, починала кар’єру з бухгалтера на кролерозвідному підприємстві Глиняної.
Вибуховий скандал з Манжурою і фінал справи про хабарництво
Яким чином білоцерківський клан продавлював свої контракти стає зрозуміло зі скандальної справи затримання Тетяни Глиняної і її зятя Руслана Березюка під час передачі хабаря начальнику управління тилу Нацгвардії, полковнику Святославу Манжурі у січні 2015 року. Таким чином вони розплачувалися траншем у 230 тис. грн за сприяння у проведенні тендерів у грудні 2014 р. на постачання консервів вже відомою нам ТОВ "Візит".
Справа набула такого розголосу, що тоді з обуренням цинічній корупції у наживанні на армії під час війни висловився навіть президент Петро Порошенко. Однак, після замість покарання казнокрадів справа завернула у інший бік, і обвинувачення повали розвалювати. Так, Руслану Березюку, який безпосередньо передав Манжурі гроші, висунули звинувачення у наданні Манжурі неправомірної вигоди. Тещу Березюка - тодішнього директора "Візиту" Тетяну Глиняну звільнили, записавши її до "випадкових невинних свідків".
При цьому Манжуру випустили під заставу у 240 тисяч гривень вже через день після затримання. На машину наклали арешт, його відсторонили від посади на місяць після арешту, - тимчасово. На сайті СБУ повідомлення про цю подію вже видалили.
Але найцікавіше почалося під час судового процесу, де відкрито почали "розвалювати" гучну справу. Так, згідно апеляційної скарги Манжури виходило, що:
"відсутня обґрунтована підозра" у вчиненні Манжурою кримінального правопорушення по ч. 3 ст. 368 КК України;
"слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може негативно вплинути на хід досудового розслідування, оскільки підозрюваний матиме реальну змогу перешкоджати кримінальному провадженню шляхом знищення чи підроблення документів, які мають значення для досудового розслідування і до яких він має доступ в силу займаної посади" "прокурор не довів наявність достатніх підстав вважати, що такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади дійсно необхідний"
а ще Манжура утримує непрацездатних батьків, неповнолітнього сина, доглядає за дідом, допомагає матері цивільної дружини, і все робить з єдиного джерела доходу – зарплати у Нацгвардії. Тому його відсторонення від посади ставить його та його рідних в скрутне матеріальне становище.
Також адвокат хабарника-полковника звернув увагу суду, що Печерський суд вже випустив Манжуру під заставу, і це "свідчить про необґрунтованість застосування до підозрюваного такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади". А Руслан Березюк у результаті отримав умовний термін за хабар військовому високопосадовцю.
Святослав Манжура після цього хоч і втратив впливову посаду, але продовжив працювати у Нацгвардії ад’юнктом Харківської національної академії, про що свідчать його декларації, а у 2020 р. здобув ступінь доктора філософії. Відтак, гучну кримінальну справу про хабарництво в армії, яку особисто Петро Порошенко брав під особистий контроль, розвалили, а фігуранти залишилися непокараними і продовжили займатися тим же, чим і раніше.
В топі постачальників
Судовий процес із дачею хабаря не зменшив апетитів білоцерківського клану, - вони навпаки більш успішно розширюють охоплення на ринку постачання військових частин. За даними правоохоронців лише у 2015 р. їхні компанії поставили понад 186 тонн м’ясних консервів, за що отримали 15 млн грн.
При цьому, зі збільшенням об’ємів постачання, компанії Глиняної залишалися незмінними у якості продуктів: вона дуже часто була все такою ж неякісною і навіть небезпечною для здоров’я. Нахабство, з якою вона нав’язувала свою продукцію військовим, обурювала АТОвців, які восени 2016 р. збунтувалися і через ГО "Всеукраїнська асоціація учасників бойових дій" почали вимагати звернути увагу на продукцію ТОВ "Візит", яка постачає бойовим підрозділам отруйну їжу. При цьому відбувалися і масові отруєння бійців у тилових частинах, як наприклад у липні 2016 р. із солдатами у центрі "Десна" після вживання продукції ТОВ "Візит". Військові заявляли про розслідування, але за результатами нікого так і не притягнули до відповідальності. Компанії білоцерківських продовжували і далі вкладати вигідні для себе контракти. Так, тої ж осені скандальний "Візит" без перешкод підписує документи на постачання харчуванням в/ч 1471.
Вочевидь, намагаючись відбілити репутацію, Тетяна Глиняна певний час намагається під виглядом благодійності і турботи про бійців на фронті розгорнула у 2017 р. нову інформкампанію.
Так, в одній зі статей вони повідомили, що кожні 10 днів ТОВ "Візит" відправляє понад 300 тонн своєї продукції в зону АТО. Того ж року пані Глиняна спробувала стати співорганізатором фестивалю для учасників АТО на ВДНГ. Однак, запал займатися подібним у неї не зберігся.
Загалом же в ці роки – з 2015 по 2020-й, компанії білоцерківського клану міцно зростаються із замовленнями Міністерства оборони на постачання військових частин і завдяки цьому входять до топ-25 вітчизняних постачальників м’ясної і рибної продукції.
При цьому, правоохоронні і перевіряючі органи ловлять компанії Глиняної на монопольних змовах, аферах на тендерах і контрактах, постачанні неякісної і простроченої продукції. Але відповідальності за це, і тим більше про усунення з ринку за недобросовісність ніхто мови не веде.
Так, Антимонопольний комітет у 2016 і в 2019 рр. фіксував численні порушення, змову на тендерах, організовані компанією ТОВ "Візит", за що виписували їм штрафи. У 2018 р. АМКУ виявили змову на мільярди гривень, де головним фігурантом залишався білоцерківський клан. Навіть попри однозначні висновки державних органів влади і спроби хоч когось покарати за скоєне, білоцерківці продовжують контролювати постачання. У 2017 р. гучні заяви про притягнення до відповідальності винних за неякісну їжу і корупційні схеми прогриміли впусту – жодного з реальних винних ніхто так і не покарав.
У 2018 р. проти компанії "Візит" відкрили кримінальне провадження за ухиляння від сплати податків. Також компанії Глиняної судяться з військовими, які звинувачують її у постачанні неякісного харчування. Вище керівництво Мінооборони постійно підіймає питання про постачання білоцерківськими компаніями неякісних продуктів до військових частин, однак, заяви нічого не змінюють. Тетяна Глиняна і далі продовжує займати нішу одного з найголовніших постачальників харчування в Міноборони. І попри все це їх і далі допускають до участі у підписанні контрактів.
Зі зміною влади у 2019 році білоцерківський клан все так же намагався захоплювати сферу постачання, однак зіткнувся зі зміною політики в харчуванні при переході армії на стандарти НАТО. Також в Міноборони змінивши керівництво змінили і контроль за постачанням. Хоча у 2020 за інерцією білоцерківські виграли на тендерах з постачання українського війська на близько мільярда гривень – половину бюджету міністерства на харчування солдатів.
Це почало не подобатися Тетяні Глиняній, яка вирішила почати особисту війну проти української армії. Так, розуміючи, що за старими методами її компанії не зможуть взяти участь у тендерних конкурсах, через компанію ТОВ "Преміум-компані" вона почала намагатися зруйнувати принцип тендерних конкурсів: спочатку вибивши конкурентів із торгів, відмовилася від підписаного контракту. Це мало не призвело до кризи постачання військових частин, який вдалося швидко виправити завдяки злагодженості роботі міністерств, Уряду і парламенту. Журналісти "Слідство-інфо" дослідили тендерний шлях постачання отруйної їжі до армійських частин компаніями білоцерківського клану, але на це не вплинуло на їхню діяльність.
У наступному 2021 р. вона повторила прийом, намагаючись заблокувати інших конкурентів. Тільки цього разу компанію Глиняної зловили на фальсифікації документів і даних про компанію. Очевидно, що позиції на ринку постачання військових частин у цього сімейства похитнулися. Але вони продовжують намагатися повернути старий вплив. Як видно стало на прикладі недавніх скандалів – за допомогою політичної сили "Європейська Солідарність" Петра Порошенка, за якого компанії білоцерківців так добре почувалися 7 останніх років.
Інформаційна атака ЄС-Бірюкова і білоцерківців Глиняної
Отже, стає очевидним, що білоцерківський клан невдоволений нинішньою ситуацією і втратою майже монопольного становища у постачанні армії. А тому, вони час від часу починають організовувати інформаційні атаки на армію. У більшості це дуже схожі на замовні серії публікацій та постів блогерів і політиків, переважно на тему "зради" - що солдати, начебто, погано харчуються, а раніше було краще. У цьому напрямку Тетяна Глиняна знайшла чудових союзників у особі політичної партії ЄС і Юрія Бірюкова.
Якщо раніше звинувачення у злагодженості їхніх інформаційних кампаній відкидалися, то недавні спроби фейкових вкидів про буцімто неякісне харчування в частинах зазнало краху. Так, 14 червня цього року Юрій Бірюков вкидає публікацію про буцімто неякісне меню у військовій частині. Одразу цю тему підхопили інформаційні сторінки, тісно пов’язані із агітацією за політсилу ЄС. Наприклад - "В сухому залишку" і "Баба і кіт". Після них – Ірина Геращенко. При цьому виявляється, що компанія Глиняної на цей день готувала публікацію сміттєвого ресурсу з псевдорозслідуванням про постачання харчами армії. Однак, на відео головна мета полягала у відбілюванні компаній Глиняної. При цьому експертом на відео взяли екс-нардепку Тетяну Чорновол, якій раніше закидали зв’язки із компанією Глияноної "Укрпродаккорд ОР". Як на дивно, з’явилася і волонтерка Діана Петреня, яка рініше критикувала білоцерківські компанії за неякісну їжу, а нині, фактично, виступає на їхньому боці.
Втім, інформаційна атака того разу не вдалася: спочатку військові 1-ї окремої танкової Сіверської бригади написали пост із розвінчанням фейку. Неправду викрив і Єгор Соболєв, який якраз у той час був на зборах резервістів. Інформаційна кампанія розсипалася. Однак, це лише показує, що клан білоцерківських постачальників не втрачає надії повернути втрачені позиції і готовий і далі домовлятися з усіма задля особистого збагачення.
Підсумовуючи сказане, після дослідження діяльності таких компаній необхідно запровадити жорсткі правила з відсіву недобросовісних підприємців і жорсткі покарання за постачання отруйної їжі. Держава має виробити такі регуляторні правила, щоб ніякі корупціонери не мали змоги виставляти на ринок неякісну продукцію і тим більше прагнути захопити монополії.
