Україна змогла істотно наростити обсяги вакцинації від коронавірусу: за даними Міністерства охорони здоров'я, в країні вже зроблено більше 2 мільйонів щеплень. Кожен укол наближає країну до набуття колективного імунітету, коли ланцюжки поширення вірусу перервуться і українці зможуть повернутися до звичайного способу життя без карантинних обмежень. Але коли це станеться? І чи станеться взагалі, беручи до уваги той факт, що коронавірус постійно мутує, атакуючи організм все новими штамами. Відповіді на ці питання шукав "Апостроф".
Що таке "колективний імунітет"
Колективний або популяційний імунітет формується або в результаті вакцинації, або внаслідок перенесеної інфекції. І в першому і в другому випадку виробляються антитіла, які і захищають людину. ВООЗ рекомендує набувати імунітет тільки за допомогою вакцин. По-перше, так значно швидше, а, по-друге, не можна допускати поширення захворювання, адже ковід - смертельна хвороба.
"Все залежить виключно від темпів вакцинації. Якщо формувати природний стадний імунітет за рахунок того, що люди будуть хворіти - це займе десятки років. Цим шляхом ніхто в світі не йде", - пояснює "Апострофу" професор інституту фізіології ім. Богомольця Віктор Досенко.
Яким повинен бути відсоток людей, які контактували з вірусом, щоб ланцюжки поширення інфекції перервалися? Для різних інфекцій цей відсоток різний. Наприклад, як стверджують в ВООЗ, у випадку з кором це 95% населення, у випадку з поліомієлітом 80%.
Що ж стосується коронавірусу, то точної цифри немає (дослідження ще ведуться). Але за словами головного наукового співробітника ВООЗ Суміі Свамінатан, розрив ланцюжків передачі вірусу буде досягнутий при рівні колективного імунітету від 60 до 70%.
Коли українці отримають захист
Перенесемо ці цифри на Україну. За даними Держстату, чисельність населення країни становить 41 мільйон осіб. Таким чином, щоб досягти колективного імунітету, від 24,6 до 28,7 мільйонів українців повинні контактувати з вірусом (отримавши вакцину або перехворівши ковідом).
Якщо взяти за основу дані екс-міністра Кабінету міністрів Дмитра Дубілета, який нарахував 37 мільйонів українців (без урахування населення окупованих територій і тих громадян, хто виїхав), то колективний імунітет сформується в момент, коли від 22,2 до 25,9 мільйонів осіб будуть в контакті з вірусом.
Коли ж це станеться? За офіційною статистикою, 850 тисяч українців повністю вакциновані (перша і друга дози), і ще 2,2 мільйони перехворіли на коронавірус і одужали. Таким чином, в контакті з інфекцією були трохи більше 3 мільйонів осіб.
У червні курс повної вакцинації пройшло 580 тисяч осіб, а швидкість поширення інфекції становила в середньому 1 тис нових випадків на добу. Якщо ці темпи збережуться, то до 60% імунітету (виходячи з чисельності населення озвученої Держстатом) ми прийдемо тільки влітку 2024 року, а до 70% колективного імунітету - в кінці зими 2025 року.
Трохи більш оптимістичні прогнози можна зробити, виходячи з чисельності населення, озвученої Дмитром Дубілетом. Якщо розрахунки екс-міністра вірні, то 60% колективного імунітету буде досягнуто навесні 2024 року, а 70% - восени 2024 року.
Втім існує низка факторів, які можуть як покращити, так і погіршити прогноз набуття українцями колективного імунітету.
Погіршити прогноз можуть темпи вакцинації: якщо Україна робитиме менше 580 тисяч повних курсів вакцинації в місяць, то терміни формування популяційного імунітету, природно, відсунуться. І зараз якраз спостерігається ця тривожна тенденція. Так, якщо в перші три тижні червня першою дозою щеплення робили в середньому близько 230 тисяч осіб щотижня, то в останній тиждень червня бачимо різкий спад - 178 тисяч. А чим менше людей зроблять першу дозу щеплення, тим менше людей отримають другу дозу і пройдуть повний курс вакцинації.
Звучить парадоксально, але поліпшити прогноз по колективному імунітету може статистика інфікування. По-перше, 2,2 мільйона перехворілих - це тільки офіційно зареєстровані випадки. За словами епідеміологів, насправді людей, які контактували з вірусом, значно більше, а значить і до колективного імунітету країна ближче.
По-друге, восени-взимку цього року епідеміологи прогнозують нову хвилю коронавірусу, викликану штамом "Дельта" - показники захворюваності виростуть і колективний імунітет, знову ж таки, буде ближче, за рахунок більшої кількості контактів з вірусом.
Імунітету може не бути
Але що, якщо колективний імунітет взагалі не сформується внаслідок появи нових штамів вірусу? На думку вчених, такий варіант цілком можливий.
"Провідні фахівці в світі висловлюють свої побоювання щодо того, що при цій інфекції малоймовірне формування колективного імунітету, навіть за умови активної вакцинації, - зазначає Досенко. - Одним з аргументів такої позиції була якраз поява нових варіантів вірусу, а кількість нових варіантів залежить від кількості людей, які інфікуються. Чим їх більше, тим більша ймовірність створення все нових варіантів вірусу. Другий аргумент - нерівномірність вакцинації в різних країнах. Одні країни можуть вирватися вперед, але це нічого не змінить, якщо в інших країнах рівень імунізації буде низьким".
За словами старшого наукового співробітника Інституту біохімії ім. А.В. Палладіна НАН України Володимира Галицького, сформований імунітет може бути безсилий проти нових штамів.
"Я думаю, що проти коронавірусу колективний імунітет не з'явиться ніколи, так як постійно будуть з'являтися більш заразні штами, які "обходитимуть" імунітет, - каже "Апострофу" Володимир Галицький. - Динаміка епідемії набагато складніша, ніж існуючі механізми моделювання колективного імунітету. Проти грипу є колективний імунітет? Ні. Щороку ми зустрічаємося з новим штамом, тому не можна очікувати, що буде якийсь колективний імунітет до коронавірусу".
"Але справа в тому, що для грипу характерні радикальніші генетичні зміни, тому щороку розробляють нові вакцинні препарати, що містять компоненти перспективних збудників, - пояснює "Апострофу" завідувач лабораторією в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України Ігор Маричев. - У випадку з коронавірусом, на сьогоднішній день немає радикальних змін в його генетичній структурі, які дозволили б сказати, що вакцини не будуть ефективні і для наступних мутацій вірусу".
Дійсно, виробники вакцин запевняють, що їхні препарати ефективні проти відомих штамів коронавірусу. Але давайте звернемося до фактів. Прикладом однієї з найактивніших вакцинальних кампаній в світі може служити Ізраїль, де понад 55% населення пройшли курс повної вакцинації. На початку червня кількість нових випадків зараження в Ізраїлі не перевищувала кількох десятків осіб в день. Зараз крива статистики знову пішла вгору: щодня в Ізраїлі фіксується близько 300 нових заражень.
"Подібна ситуація спостерігається і у Великій Британії. Там досить високий рівень імунізації населення (майже 50% населення, - "Апостроф"), але зараз у Великій Британії понад 20 тисяч нових випадків в день. Імунізація дає захист від тяжкого перебігу захворювання та смертельних випадків, але повного захисту все одно немає. Щоб імунізація реально впливала на перебіг епідемії, необхідно, щоб населення було охоплено імунітетом на 90%. Правда, для штаму "Дельта" цього може бути і недостатньо. І не просто вакцинацією, а саме імунітетом, адже не при кожній вакцинації розвивається імунітет", - додає Галицький.
За великим рахунком протиепідемічна робота повинна бути комплексною.
"Не можна покладатися на те, що якась одна міра вирішить проблему. Повинна бути і вакцинація, і епідемічні розслідування, які у нас не ведуться, і тестування підозрілих і контактних випадків, і карантинні обмеження", - підсумував Галицький.
