Міністерство юстиції анонсувало запуск системи автоматизованого арешту коштів боржників. Вона полегшить виконання рішень судів і не призведе до порушення прав громадян, запевняють урядовці. В той же час, в суспільстві поширюється інформація про те, що відтепер жеки, поліція та інші організації зможуть списувати кошти з рахунків без згоди і відома їхніх власників. Що є правдою, а що вигадкою, з’ясовував "Апостроф".
Швидко і без зайвої писанини
На початку липня в Україні повинна була запрацювати система автоматизованого арешту коштів боржників. Відповідний наказ був виданий Міністерством юстиції ще у березні. Цей документ передбачає впровадження оновленого порядку автоматичного арешту коштів боржників на банківських рахунках.
Загалом сам порядок не є новиною. Його було впроваджено понад два роки тому - у квітні 2019-го. Проте початково він стосувався лише стягнення заборгованостей за аліментами. А вже в нинішньому році наказом Міністерства юстиції цей порядок було поширено на всі різновиди боргів, незалежно від того, у кого, перед ким та через які обставини вони виникли.
За задумом міністерства, впровадження нового порядку має полегшити і пришвидшити існуючу процедуру примусового стягнення заборгованостей. До нинішнього часу вона, хоч і існувала, але була дуже громіздкою у виконанні. Для того, щоб з’ясувати, де знаходяться рахунки боржника, виконавець мусив надіслати відповідні запити в усі банки країни (зараз їх понад 70, а колись було близько 200). Якщо якісь з банків повідомляли, що рахунки боржника у них є, треба було писати нові запити, щоб дізнатися, які кошти на них знаходяться. І лише після цього можна було приступати до арешту рахунків.
Така процедура іноді тривала часом роками і дуже нечасто доводилася до кінця. Нова автоматична процедура повинна прискорити і полегшити цей процес.
В загальних рисах вона виглядає наступним чином.
Виконавець (державний, або приватний) заходить до автоматичної системи виконавчого провадження (АСВП), формує там вимогу на отримання інформації і накладає на неї свій електронний підпис. Державний виконавець повинен також подати вимогу на підпис керівнику відповідного органу державної виконавчої служби.
Після того, як вимога підписана, вона стає доступною у системі АСВП. Кожен банк зобов’язаний за допомогою власної інформаційної системи не рідше, ніж раз на годину переглядати список вимог і в разі, якщо ця вимога стосується когось з його клієнтів, негайно повідомити керівника банку про необхідність виконання вимоги та протягом години заблокувати рахунки і розмістити всю необхідну інформацію в АСВП.
Для того, аби банки могли повідомляти виконавцям всю необхідну інформацію про рахунки клієнтів і наявність коштів на них, Національний банк України (НБУ) змінив Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Згідно з ними, банк зобов’язаний повідомити виконавцеві номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках.
Таким чином, від моменту розміщення вимоги в автоматизованій системі до моменту накладення арешту на всі рахунки боржника в усіх банках країни повинно проходити не більше двох годин.
Державному підприємству "Національні інформаційні системи", згідно з наказом, відводилося три місяці на вирішення всіх технічних та організаційних питань, пов’язаних з впровадженням автоматичної системи. Цей термін збіг на початку липня, відтак на сьогоднішній день система вже має працювати.
Чи зможе жек списати гроші
Інформація про швидке автоматичне блокування рахунків викликала значний ажіотаж в українському секторі інтернету та соцмережах. Поширилися чутки про те, що гроші відтепер списуватимуть "без суда і слідства" і без відома громадян. Долив олії до вогню і сам Мін’юст, оприлюднивши на офіційному сайті роз’яснення, згідно з яким право виконавця на арешт рахунків та примусове списання коштів з них має "підтвердити своїм відповідним рішенням суд або інший орган (посадова особа)".
Звичайно, таке невдале формулювання породило масу страхів і домислів щодо того, які посадові особи та за яких обставин можуть винести подібні рішення. Такі страхи мають під собою підґрунтя, зважаючи на звичаї українських "посадових осіб", для яких питання про ухвалення того чи іншого рішення частіше за все — просто питання ціни.
Втім, юристи заспокоюють: в ухваленні рішень про примусове стягнення боргів нічого нового не з’явилося. Вичерпний список органів і осіб, чиї рішення можуть виконуватися примусово, визначається статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження", і він не змінився.
"В примусовому порядку виконуються рішення судів, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (наприклад, Національній поліції надано право складати адміністративні протоколи за порушення Правил дорожнього руху), виконавчі написи нотаріусів, рішення НБУ та деяких інших органів, чиї права передбачені законами України", - говорить адвокат, керiвник цивiльноi практики фірми "Горецький і партнери" Дарина Старовойтова.
"Чутки про те, що мало не інспектор жеку може видати розпорядження про примусове списання боргів за комунальні послуги, а виконавець на підставі такого рішення миттєво списати кошти з рахунку боржника, навіть його не попередивши, не відповідають дійсності, - підтверджує старший партнер адвокатського об’єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець. - Процедура стягнення таких боргів не змінюється. Як і раніше, для того щоб примусово стягнути борг, постачальник послуг має подати до суду, про що боржник буде належним чином повідомлений і зможе представити суду свою позицію. І лише після того, як суд ухвалить рішення про стягнення боргу, а боржник відмовиться це рішення виконувати, комунальне підприємство може звернутися до виконавця для процедури примусового виконання рішення суду. І це виконання віднині може проходити за прискореною автоматичною процедурою".
Вас попередять, але це не точно
Швидкість, з якою виконавці відтепер можуть знаходити, блокувати та стягувати кошти з рахунків боржників, породжує побоювання, що такі дії будуть відбуватися без відома власників рахунків. І, з огляду на стрімкість, з якою має відбуватися ця процедура, ці побоювання мають під собою підґрунтя. Закон зобов’язує виконавця попередити громадянина про початок провадження письмово, проте, навіть якщо це буде робитися, очевидно, що жоден лист не буде доставлений адресатові швидше, ніж за дві години. Таким чином, отримавши листа, боржник тільки зможе переконатися в тому, що рахунки вже заблоковано, а кошти списано. Втім, виконавці переконують, що у боржників майже немає шансів не бути попередженими про їхні дії.
"Обов’язок інформування боржника про відкриття відповідного виконавчого провадження нікуди не зникав. Він завжди був і залишається закріпленим у законодавстві, - заявив "Апострофу" заступник голови Асоціації приватних виконавців України Анатолій Телявський. - Абсолютна більшість боржників, які на сьогодні заявляють, що начебто їх не повідомляли про наявність заборгованості, кажуть неправду – це відбувається і поштовою кореспонденцією, і електронними засобами зв’язку. На сьогодні дізнатися про відкрите проти себе виконавче провадження можна з низки ресурсів: Автоматизованої системи виконавчого провадження, сервісу "Дія", Єдиного реєстру боржників, Онлайн-будинку юстиції. Тому, коли боржник заявляє про свою непоінформованість, частіше за все йдеться або про небажання отримувати відповідні повідомлення, або про інші дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення".
Проте втрачати пильність не варто. У громадянина України завжди залишається шанс бути обдуреним і пограбованим. В першу чергу варто остерігатися дій нотаріусів, які мають право накладати на документи обов’язкові до виконання виконавчі написи.
"На жаль, частина приватних нотаріусів зловживає цим правом, - розповів "Апострофу" Ростислав Кравець . - В цьому випадку людину дійсно не повідомляють, і вона часто дізнається про якісь юридичні дії щодо неї, тільки коли вже почалося виконавче провадження, і відбулося блокування рахунків. Найчастіше це стосується справ щодо мікрокредитів. Часом навіть йдеться про кредити, яких людина взагалі не брала. Шахраї можуть оформити кредит, наприклад, на викрадений паспорт. А недобросовісний нотаріус накладає на такі фіктивні договори виконавчі написи".
Тому, каже експерт, громадяни повинні пам’ятати, що закон взагалі не дозволяє накладати виконавчі написи на мікрокредити. Зіткнувшись з такою проблемою, людина повинна негайно звернутися до суду з позовом про визнання напису таким, що не підлягає виконанню. І у якості забезпечення позову вимагати прийняти рішення про заборону будь яких стягнень в рамках даного виконавчого провадження. Суди, як правило, таку вимогу задовольняють.
Також, у випадку, якщо громадянин вбачає порушення у діях виконавця, він, крім звернення до суду, може подати скаргу до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
"Скарга подається протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, - розповіла Дарина Старовойтова. - До скарги необхідно додати всі документи, що стосуються змісту скарги.
Якщо ж боржник заперечує сам факт заборгованості, то йому варто звернутися до юриста, який допоможе вивчити всі подробиці справи та розробити стратегію захисту".
На папері працює, в реальності - ні
Щодо самої автоматизованої системи арешту коштів, то, за словами Анатолія Телявського, фактично вона на сьогоднішній день не працює. Із 73 банківських установ, які сьогодні працюють в країні, тільки 13 долучені до електронної інформаційної взаємодії з Автоматизованою системою виконавчого провадження. Це "ПриватБанк", "Таскомбанк", "Універсал Банк", "ОКСІ банк", Банк "Восток", "Індустріалбанк", "ПроКредитБанк", банк "Львів", "Райффайзен Банк", "КредоБанк", банк "Конкорд", "ОТП Банк" та "Ідея банк".
"Проте, незважаючи на те, що ці банки приєднані до системи, все одно ми не можемо все ще назвати цей механізм автоматизованим арештом коштів, який працює у багатьох країнах світу – коли однією постановою арештовуються рахунки боржника в усіх установах, - говорить Анатолій Телявський. - Зазначені банки просто мають змогу отримувати постанови виконавця в електронному вигляді і на підставі них арештовувати рахунки. В усіх інших банках виконавцю доводиться доставляти постанови про арешт коштів у паперовому вигляді. А офіційно електронний арешт коштів на сьогодні доступний тільки у семи банках: "ПриватБанк", "Універсалбанк", "Оксі Банк", "Таскомбанк", "Індустріалбанк", "Банк Восток" і "ПроКредит Банк". Асоціація приватних виконавців і Міністерство юстиції продовжують усувати недоліки системи і запроваджувати повноцінний автоматизований арешт коштів, на зразок того, що мають провідні європейські країни".
За словами експерта, після того, як програмне забезпечення повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а і їхні номери та суми залишків на них. Відповідно, у тих випадках, якщо на одному з рахунків є необхідна для погашення боргу сума, у виконавців з’явиться можливість накладати арешт не на всі рахунки одразу, як це робиться зараз, а лише на один з них. Відповідно, коштами на неарештованих рахунках їх власник зможе вільно розпоряджатися.
