Глобальне потепління не обійде осторонь Україну, є кілька сценаріїв розвитку ситуації і в кожному з них, середня температура на території держави буде зростати. Це може призвести до зникнення звичної для українців зими, а як наслідок, до руйнування багатьох аспектів екосистеми. Тому вже зараз конче необхідно зменшувати використання викопного палива, яке забруднює атмосферу. Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла учасниця Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату Світлана Краковська.
— Щодо вашого недавнішнього дослідження. Чому це так важливо сьогодні й що вас вразило найбільше із того, що ви дізналися?
— Це робота кількох років це точно, а починалася вона ще влітку 2019 року. І мені було дуже важливо робити цю роботу якісно, готувати сценарії, які б базувалися на найсучасніших даних і найсучаснішими методами. І в мене як експертки Міжурядової групи експертів із питань зміни клімату є певний досвід як це робити. І в Україні я вже досить довгий час працюю в цій тематиці. Я завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту.
Ми не вперше розробляємо такий сценарій, але вперше з даними з розділенням 0,1 градуси, тобто приблизно 10 на 10 кілометрів. Ці дані вперше використовуються для України, та знову ж таки, методика включала в себе дуже багато наборів даних. Тобто я можу сказати, що це не одна модель клімату регіональна, у нас їх 34, це найсучасніший метод. Ми оцінювали не тільки температуру та опади, а ще й багато інших індексів, які потім застосовувалися для оцінок продуктивності в сільському господарстві і для лісівництва для того, щоб оцінити амплітуду толерантності — тобто де рослинам будуть умови кращі.
— Які прогнози? Зараз ми говорили про фундаментальність цих цифр, чому це важливо? Чого чекати? До чого готуватися?
— Готуватися нам треба до всього. Це не дуже втішний прогноз, але є різні сценарії й ці сценарії залежать від того, яким шляхом людство буде надалі себе поводити на цій планеті, бо ці зміни — це результат діяльності людства. Саме тому, ми оцінювали кілька таких сценаріїв. Тобто один передбачав те, що людство перестає використовувати викопні джерела енергії максимум у 2020 році, і надалі ми починаємо скорочувати кількість викидів. У такому разі в нас оптимістичне майбутнє — потепління буде продовжуватися, але воно буде не більше ніж один градус для України.
І це дійсно нам дозволить втримати систему в досить стабільних межах. Ми до цього вже пристосовані скажімо так, не треба буде багато зусиль, фінансів, для того, щоби пристосуватися. Але це оптимістичний сценарій, а є й найжорстокіший сценарій.
— Скільки шансів у цього оптимістичного сценарію?
— На жаль, шанси мають оцінювати не кліматологи, а скоріше, мабуть, психологи й соціологи, бо це в принципі залежить від поведінки, це інший розріз, інша наука.
— А найстрашніший варіант?
— Якщо ми не дослухаємося до науковців і будемо продовжувати використовувати викопні джерела енергії — то в нас буде найжорсткіший сценарій. За цим сценарієм в Україні в певні сезони температура може підвищитися й на 4–6 градусів. Це дійсно катастрофа, і це ми говоримо про середні оцінки. У цьому дослідженні в нас не було можливості оцінити екстремальні погодні явища, бо це потребує інших методик та багато інших ресурсів.
Але це дуже важливо, бо зміна клімату якраз і проявляється в оцих екстремальних погодних явищах і ми це відчуваємо на собі. Навіть за цими середніми оцінками, йдеться мова про те, що в Україні не буде зими взагалі.
Це не виключає періодів морозів, але в середньому, скажімо так, температура буде вище нуля й не буде снігового покриву. Далі йде каскад наслідків: не буде снігового покриву — буде менше вологовмісту в ґрунті, і менше буде живлення річок. Водні ресурси будуть страждати й будуть зміни в екосистемах — не будуть вимерзати шкідники. Тобто далі йде цілий каскад впливів і ризиків.
