Українське суспільство не може прийняти російські вимоги щодо виконання Мінських домовленостей, зокрема запуску процесу імплементації автономії ОРДЛО. Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів російський політичний та громадський діяч Марк ФЕЙГІН. Він також дав розклад, чого варто очікувати від "нормандської зустрічі" на рівні політичних радників у Парижі.
Читайте також: Путіну невигідне велике вторгнення в Україну, можливі інші варіанти – Сергій Рахманін
– Сьогодні, 26 січня, відбувається зустріч у "нормандському форматі" на рівні радників лідерів. Вже давно ці зустрічі не проводилися офлайн, що змінилося за цей час? І чого очікувати від цих переговорів?
- Я думаю, що якісь переговори явелися, просто не на таких рівнях і публічно про це не оголошувалося, хоча представники "нормандського формату" від МЗС збиралися. Інше питання чи є якийсь план у України, на який погодиться Москва щодо розблокування цієї ситуації, говорячи про програму "10 кроків", яку Єрмак оприлюднив нещодавно.
Якщо цей план передбачатиме реалізацію Мінських угод так, як вони інтерпретуються Москвою, то я не думаю, що їх можна буде реалізувати в Україні. Українське суспільство із цим навряд чи погодиться.
Адже Москві потрібен не просто запуск мирного процесу через "нормандську четвірку", їй потрібна саме капітуляція України, і мені здається, що йдеться саме про це. Москва чекає саме цього – реалізації пунктів Мінських угод, які зобов'язують Україну розпочати процес реалізації автономії ОРДЛО та проведення виборів при моніторингу ОБСЄ. Це ті пункти, які українське суспільство прийняти не може, без проведення віповідних заходів щодо виведення з окупованої частини Донбасу російських військ, передачі контролю над кордоном і багато чого іншого.
– При цьому проходили попередні зустрічі із представниками Франції та Німеччини. Це все готувалося. Чи можна говорити про те, що там є певні позиції, і про те, що до Парижа вже поїхали з певними проектами?
– Я думаю, що так, проекти якісь є. Інше питання, що навіть якщо якийсь такий план буде ухвалено, то як його реалізовувати саме в Україні? Тому що Москві необхідно не формальне виконання пунктів, вона де-факто наполягає на реалізації свого плану.
І я хочу зауважити, що йдеться не лише про Мінські угоди та Україну, Москва розширює повістку. Вимоги були пред'явлені НАТО та США, і це для Москви лише перший крок у реалізації її планів демілітаризації країн НАТО, які увійшли до Альянсу з травня 1997 року. Фактична заборона на євроатлантичну інтеграцію країн колишнього СРСР: України, Грузії, можливо, Молдови і так далі.
Виходячи з того, чим займалася Москва останні кілька місяців, як пройшли переговори Байдена з Путіним 7 грудня по відеоконференції, а пізніше телефоном, я не впевнений, що можна домовитися так, щоб з цим погодилася громадська думка в Україні. І так, щоб це задовольнило Москву і вона відмовилася від своїх агресивних планів щодо вторгнення в Україну.
– Домовитися про повноцінний формат за участю лідерів сьогодні не вдасться?
– Я гадаю, що не вдасться. Тому що якщо в Москві не буде узгоджено і пред'явлено план щодо прийняття її вимог, то який сенс Путіну зустрічатися з лідерами "нормандського формату". Він і так веде переговори з Байденом і багато разів говорив, що його влаштовує саме цей двосторонній формат на найвищому рівні. А зустрічатись у "нормандському форматі", буду дуже здивований, якщо така зустріч пройде в найближчому майбутньому. Я поки що не бачу для цього жодних передумов.
Москві потрібно, щоб прийняли умови її ультиматуму, і тоді, мабуть, "нормандська зустріч" відбудеться для підписання цього плану, що включає "формулу Штайнмайєра", "кластери" Макрона - всього, що Москва вимагає від Києва.
– Зустріч може знизити якось напругу, яка виникла через ситуацію на українських кордонах?
- Домовиться на "нормандській зустрічі" або у двосторонньому порядку про відведення російських військ від українських кордонів, щоб знизити напруженість, мені здається, не можна.
Лише зі США Москва готова домовлятися. Кремль вважає, що тільки США можуть і повинні гарантувати реалізацію всіх цих угод, тобто їм замало гарантій Німеччини та Франції. Тому я припускаю, що лише за згодою заокеанських партнерів, можна сказати, суперників чи ворогів, Москва може піти на те, щоб здійснити якийсь план із проведенням зустрічі лідерів "нормандської четвірки" та реалізації Мінських угод, як вони цього вимагають.
