Після того, як Росія вивела війська з Київщини та Чернігівщини, з'явилася висока імовірність, що ворог сконцентрує свої зусилля на східному напрямку. Однією з цілей загарбників може стати місто-герой Харків. З перших днів війни окупанти наносять по Харкову нищівні удари, завдаючи величезних збитків інфраструктурі та забираючи життя мирних харків'ян. Утім місто є кому захищати. Першу столицю обороняють Збройні сили та територіальна оборона. Яка зараз ситуація в Харкові, чи є потреба в евакуації населення, та як готують охочих захищати рідну землю — про це у спецефірі на Апостроф TV розповів командир ТрО "Азов" у Харкові КОСТЯНТИН НЕМІЧЕВ.
— Передовсім хотілося б запитати про ситуацію в місті. За даними Міноборони, Харків — тепер теж одна з можливих цілей ворога. Як убезпечуєте бойовий дух, чи все гаразд, чи всі необхідні запаси у вас зараз є?
— Так, звісно. Всі бійці готові. Всі бійці — харків'яни, тому вони розуміють, чому вони тут знаходяться. Вони воюють за власний дім і за власну землю. По ситуації, в принципі, у нас є скупчення військ в Циркунах. Харків'яни знають, це напрямок Північної Салтівки. Є скупчення на сході, на підходах до міста і велике скупчення — це Ізюм та Куп'янськ. Туди ворог перекидає зараз дуже багато військ.
Але вони вже атакували Харків, ми вже відбивали ці атаки, ми вже зачищали від них території. Тому те, що їх багато, ще не означає, що вони можуть якось перемагати або якось іти вперед. У них немає жодної мотивації. Мотивація є в нас, тому що ми розуміємо, що ми робимо. Вони не розуміють, що вони роблять і для чого вони це роблять. Зараз скупчення в Ізюмі та Куп'янську є, також є факт, що вони хочуть окупувати Донбас — Луганську та Донецьку області. Тому наше завдання — їх зупинити та викинути їх за межі наших кордонів.
— Яка ситуація зараз із забезпеченістю міста загалом? Від органів влади вже лунали заяви про те, що треба виїжджати зі східних областей, поки є така можливість. Із Харкова зараз їде цивільне населення, чи там більш спокійно в цьому плані?
— В принципі, якийсь відсоток виїжджає протягом всього цього часу. Хочу сказати таке, що Збройним силам та територіальній обороні краще працювати, коли менше цивільного населення. Тому що треба більше перевірок робити цивільного населення, більше уваги треба приділяти. Тому ми завжди рекомендуємо людям або залишатися в укриттях, або, якщо є можливість, їхати до своїх родичів або іншого місця розташування. Ми це робимо не тому, що ми переживаємо, що буде якась окупація. Це просто захід безпеки для того, щоб було легше працювати.
— Яка ситуація із диверсантами в Харкові? У Києві заявляли, що переважна частина ДРГ була виявлена у перші дні війни. У вас їх теж у певний період позачищали, чи і зараз очікуєте, що якісь путінські консерви можуть активізуватися, коли в місті тривожний момент перед можливим нападом ворога?
— Звісно, ми кожного дня реагуємо, тому що, на жаль, є люди, які проросійськи налаштовані, які зливають наші позиції, зливають наші місця розташування. Вони є в Харкові. Я розумію, що вони чекають на прихід путіна. Але їх також зливають їхні сусіди, їх також зливають їхні друзі. Вони успішно розташовуються зараз у Службі безпеки України, де їх перевіряють та з'ясовують, на кого вони працюють. Звісно, є диверсанти, але ми теж з ними боремося. Тобто є зовнішній ворог, який зараз там наступає, і ворог всередині, проти якого ми боремося.
— Зараз, коли йдеш Києвом, бачиш, що місто потроху повертається до життя. Відкриваються бізнеси, якісь крамниці. У Харкові з цим як? У ці проміжки між обстрілами, коли не лунають сирени, життя відчувається? Чи все ж таки цей режим перебування місяць у підвалі продовжується, і люди залишаються в укриттях?
— Треба дивитися, який район. Якщо брати Північну Салтівку, ті домівки, які були на околицях, то їх уже можна не побачити, бо вони розбиті. Звісно, там люди, які там ще живуть, знаходяться в укриттях, і вони там не гуляють. Якщо брати центр, то в нас там відкрилися деякі заклади. Люди приходять та відпочивають від цих ракет. Тому, якщо говорити про центр, то міський голова, губернатор Харківської області вже збирають волонтерів, вони наводять лад на вулицях. В принципі, життя є, Харків рухається. Я ж кажу, відкриваються бізнеси.
З одного боку, це добре, а з іншого, це ускладнює роботу територіальної оборони та Збройних сил, тому що всіх цих людей треба перевіряти на блокпостах та все інше. Ось такі дві сторони медалі.
— У перші дні нападу ми бачили величезні черги до лав тероборони. Зараз ще є охочі долучатися до оборони рідного міста?
— Звісно. Ми у перші дні війни набирали людей із досвідом бойових дій. Зараз ми зробили курс молодого бійця. Там люди тиждень проходять тренінги і потім приходять до бойового підрозділу. Тобто є люди, в яких немає досвіду, але які хочуть потрапити до нас. В принципі, ми таких беремо після того, як вони проходять курси, здають екзамени, стрільби. І ми беремо людей, які показують гарний результат.
— В основі цього вишколу який досвід? Донбасу чи якісь інші практики? Хто навчає людей, які інструктори?
— Інструктори в нас є різні. Це і люди, які з Французького легіону приїхали до Харкова відсотювати територію, і люди, які пройшли 2014-2016 роки Донбасу, та й просто інструктори, які мають якийсь досвід. В нас, наприклад, зараз є курс молодого бійця, і на ньому пристуні 120 осіб. Їх тренує понад 20 інструкторів за різними напрямками.
— Захисниці серед них є? Харків'янки стають до лав тероборони?
— Так, звісно. Але більшість жінок доєднується до волонтерських ініціатив, до, скажімо, паперової роботи. Але є жінки, які мають бойовий досвід, досвід у медицині. Вони теж доєднуються, і ми їх з радістю приймаємо.
