Російські окупанти останнім часом зосередили максимум своїх сил на захопленні Донецької та Луганської областей. Тим не менше, важкою залишається ситуація і на інших напрямках, зокрема, на півдні України. Окупанти готуються до наступу та нарощують лінію оборони. Ворог наносить потужні удари по населених пунктах, обстрілює позиції наших військових, та все ж не має значних успіхів. Українські бійці боронять кожен клаптик землі. Розуміючи це, росія б'є по нашій країні з усього, що тільки має. В хід пішли навіть застарілі зразки озброєння.
Що зараз відбувається на півдні України та чому українцям треба готуватися до затяжної війни – в ефірі Апостроф TV розповів майор ЗСУ РОМАН КОВАЛЬОВ.
– Основні зусилля окупантів зараз зосереджені на взятті під контроль Сєвєродонецька та Авдіївки. Американський інститут вивчення війни припускає, що росія може ось ось почати велику битву за Сєвєродонецьк. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?
– Я хочу одразу зазначити, що я знаходжуся на півдні України, тому не є безпосереднім учасником подій на сході. Але наші побратими повідомляють, що противник там зосередив дуже велику кількість живої сили та техніки. За рахунок переваги саме в цьому компоненті він досягає деяких тактичних успіхів. Чесно кажучи, вірю, що наш Генеральний штаб, як із перших днів війни це вже довів, все бачить і прораховує. Я сподіваюся лише на стійкість своїх побратимів.
Ми розуміємо, що їм дуже важко, і на своєму напрямку намагаємося вести активні дії, щоб хоч трохи відтягнути від їхньої ділянки живу силу та техніку противника. Наскільки нам це вдається, не знаю, але щось ми сковуємо своїми діями.
– Поговоримо детальніше про ситуацію на півдні. З'являлася інформація, що на Миколаївщині та Херсонщині ворог здійснив три нальоти гелікоптерами Мі-8. Один напад був зірваний ЗСУ. Скажіть, чи часто ворог зараз використовує авіацію на півдні та як загалом поводиться останнім часом?
– Літаками вони бояться до нас наближатися, а ось гелікоптерами, які на невеличкій висоті виходять і ведуть по нас вогонь, – так. Останнім часом це стало відбуватися частіше. Але, дякуючи нашим та західним зразкам озброєння, ми все ж таки їх збиваємо. Ворог потроху починає активізуватися і на південному напрямку. Є в нас інформація, що він готується до наступу. Ми готові, копаємо окопи, готуємо особовий склад. Всі вмотивовані, чекаємо.
– У південній бухті Севастополя окупанти завантажують ракети "Калібр" на підводні човни. Скільки, на вашу думку, в них залишилося таких ракет, та скільки ще триватимуть обстріли?
– З першого дня цієї війни я вважаю, що в ній переможе той, хто довше зможе терпіти. Я постійно намагаюся в своїх інтерв'ю закликати українців набратися терпіння. Нам потрібно готуватися до затяжної війни. Той, хто першим здасться морально в цій війні, – програє. Тому насправді, скільки в них там залишилося ракет, неважливо. Скільки є, стільки вони й будуть кидати. Закінчаться "Калібри", вони кидатимуть бомби 40-х років.
Ми бачимо вже в новинах, що вони знімають танки Т-62 з консервації. Вони будуть кидати все, що в них є, сподіваючись на те, що рано чи пізно українці визнають себе переможеними та попросять миру. Тому я ще раз закликаю всіх українців набратися терпіння. Скільки треба, стільки будемо воювати. Нехай їх більше сюди прийде – менше залишиться. До слова, я сам мешканець Севастополя. Я вірю, що я ще повернуся до свого міста.
– Ви згадали про танки Т-62, які випускалися десятки років тому. Чи зможе це якось підсилити позиції ворога на війні? Чи все ж таки це консервні банки, які не факт що доїдуть до передової взагалі?
– Вони беруть масовістю, перевагою у кількості. Але якщо наша оборона та піхотинець в окопі буде стійкий, насамперед морально, то наявність та кількість цих танків не матиме жодного значення. Ми іноді бачимо відео, що не всі військовослужбовці готові виконати свій обов'язок. Тоді це може мати якісь наслідки. Але все це залежить насамперед від командирів на місцях. Там, де командири працюють, особовий склад успішно виконує завдання.
– Голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Україна не зможе звільнити Херсон без РСЗВ. Він провів багато перемовин, але стикався з неготовністю партнерів передавати такі зразки озброєння, доки цього не зробили США. На вашу думку, чого бояться європейські партнери? Чому на словах вони підтримують, а як доходить до постачання зброї, тягнуть час?
– Я впевнений, що Україна після перемоги стане дуже потужним європейським центром. Разом з, наприклад, Польщею, з країнами Балтії ми можемо стати потужною силою на європейському континенті. Думаю, що це турбує стару Європу. Нічого не хочу сказати про них поганого, але ми живемо в такому світі, де всі борються за місце під сонцем. Про це теж потрібно пам'ятати.
Ми мусимо робити свою роботу. Мусимо спілкуватися не лише з керівництвами цих країн, а й з простими мешканцями. Я постійно закликаю всіх журналістів, особливо західних, які хочуть приїхати на передову, щоб вони їхали до нас. Ми готові всіх прийняти та розповідати італійцям, американцям, канадцям та іншим, що нам потрібна зброя. Дайте нам зброю – ми переможемо.
– Днями володимир путін підписав указ, що контрактниками чоловіки можуть йти до 65 років. Чи означає це, що в росії зараз справді проблеми з особовим складом? Чи все ж таки ще вистачає молодих солдатів?
– Так, в них справді є нестача людей для війни, тому вони їх шукають, де тільки можуть. І я не здивуюся, якщо вони до 100 років це дотягнуть. Хай їдуть. Чим більше їх приїде сюди, тим менше їх залишиться.
Я впевнений, якщо ми їх всіх тут не переб'ємо, то вони за 10-15 років залижуть рани та прийдуть по наших дітей. Тому я хочу, щоб війна закінчилася лише повною нашою перемогою військовою та вщент розбитим російським військом. І ми на це спроможні насправді, я кажу це як військовий. Нам лише потрібна допомога по зброї.
– З'явилася інформація, що неподалік острова Зміїний виявили один із малих броньованих артилеристських катерів ВМС ЗСУ. Окупанти захопили його в Бердянську ще на початку повномасштабного вторгнення. На вашу думку, чи намагатиметься ворог використати цей катер для провокацій з обстрілами, наприклад, іноземних суден або прибережних районів інших країн Чорноморського регіону? Як ви загалом можете прокоментувати ситуацію на острові Зміїний?
– Те, що якась провокація буде, ми не маємо сумнівів. Вони в цьому майстри – порушувати правила ведення війни. Напевно, його десь використають. Але це така бойова одиниця, що дуже багато клопоту, я думаю, від неї не буде. Тим більше, ми всі знаємо, що він захоплений.
Що стосується Зміїного, використовувати його як базу для ведення якихось дій проти півдня України не можна. Зокрема, завдяки "Байрактарам". Але росіяни, я так розумію, хочуть за рахунок анексії збільшити свою економічну зону в цьому регіоні. Більше цінності в цьому острові я не бачу.
– За даними Головного управління розвідки, окупанти використали в Україні вже 60% своєї високоточної зброї. На вашу думку, чим росія воюватиме, коли ця зброя закінчиться повністю?
– Я думаю, що 60% – це непогана цифра. І як я вже казав, якщо путін відчуватиме, що українці ось-ось морально складуть зброю, то він закидатиме нас злитками золота та заливатиме нафтою. Він буде йти до останнього, поки в нього не закінчаться літаки, озброєння, люди. Він буде йти до кінця, він на це налаштований, він нам це показує. Ми маємо це прийняти, зрозуміти і так само працювати до перемоги.
– Розкажіть, який настрій у наших бійців на передовій, до чого готові?
– Зважаючи на новини зі сходу України, у нас на півдні трохи спокійніше, ніж там. Але ми розуміємо, що найближчим часом таке ж може бути і в нас, враховуючи те, що ми тримаємо тут клаптик Херсонської області. Ми розуміємо, і про це нам вже каже розвідка, що ворог готується захоплювати цю ділянку. Ми готові, настрій піднесений. Сподіваємося, якщо почнеться чи коли почнеться дуже активна фаза, ми будемо пишатися один одним та виконаємо завдання, заради якого українці нас сюди відправили. Тільки так. Налаштовуємося на перемогу, спілкуємося з місцевим населенням, запевняємо їх, що більше жодного метра цієї землі ми ворогу не віддамо. На цьому і стоїмо.
