Панічні настрої серед військових російської армії зростають і стають критичними для їхньої безпеки та реалізації агресивних військових намірів. Це одна із причин, чому оборона "рашистів" на Харківщині так швидко посипалася - і це лише початок. На Херсонському та Запорізькому напрямках окупантів очікує ще більше страхіття.
До яких неочікуваних наслідків призвів успішний контрнаступ ЗСУ на Харківщині та коли окупанти в паніці побіжуть з Херсону - в програмі "Руно. Війна" на Апостроф TV розповів громадський діяч та активіст, військовий ЗСУ ЄВГЕН КАРАСЬ.
– Окупанти пишуть про величезне скупчення українських сил та засобів на Запорізькому напрямку, жаліються, питають, куди їм бігти?
– Їм не бігти треба, а ставати екіпажом крейсера "Москва", і все до того йде.
Від мене часто чують фразу "все зашибісь", і, звісно, все в нас зашибісь, попри втрати. От днями загинула моя побратим, дуже добра дівчина, емігрантка з росії, яка сюди втекла воювати за Україну. На жаль, гинуть люди, найкращі люди, яким ми максимально допомагали, щоб вони жили, воювали і згодом пройшлися парадом у Москві, щоб жили в мирній Україні.
Але попри втрати, стратегічно ми розуміємо, що все йде за нашим сценарієм. Паніка у росіян стає настільки глибокою і критично загрозливою для їхньої безпеки та реалізації їхніх агресивних військових намірів, що навіть я не очікував, що вони отак посипляться. Хоч на Харківському напрямку, можливо, десь вони ще будуть наступати, може заберуть дві посадки та три туалети, покладуть ще половину якоїсь своєї бригади чи дивізії, яка готувалася з НАТО воювати. Але це ні про що.
Зараз нас цікавить Херсон та інші міста, які ми можемо звільнити. На Херсонському напрямку вони стягнули багато військ, підривали мости, думали, що ми там будемо наступати. А насправді ми ізолювали їх, щоб вони не могли звідти рухатися. Зараз їх гарно сервірують, складають, як огірочки в банку, вже ставлять свічки - і ми їх просто залпом з'їмо. Але це займе певний час.
Там динаміка така, що, здається, самі росіяни розуміють, що Херсон буде наш стовідсотково. Щодо часу, те, як вони втікали на Харківщині показує, що це може бути у відносно короткі терміни. На Херсонському напрямку ландшафт важчий, та ми бачимо, що вони готуються стати "морською піхотою", плавають по Дніпру біля Херсона. До речі, там і літом дуже довго та важко перепливати на плоту, а що зимою буде.
Тобто ми зараз всі регочімо, реально, це просто сміх, така ганьба, така зрада і убогість, як вони драпали з-під Харкова. Не розбираючи, навіть, хто поруч – свої чи чужі, це була просто ганьба. А те, що у них буде на Херсонщині, це вже буде страхіття, "Титанік" відпочиватиме. Вони будуть гребти, падати, тонути, верещать, замерзати, битися за місце на плоту. Полковники будуть скидати цих "днрівців" та "лнрівців", щоб російського офіцера спасти. Це все буде весело, і, думаю, ми це побачимо вже до нового року.
– Дійсно ніхто не очікував такої швидкості української армії на Харківському напрямку, що так росіяни посипляться. От ЗСУ показали, що таке "взяти за три дні".
– Справа тут в тому, до чого призвів цей наступ. Звільнення територій, захоплення ворожої техніки, якої ми затрофеїли у п'ять разів більше, ніж втратили у ході боїв. Це просто бездарна оборона, повний провал та ганьба. Вони хотіли нам влаштувати демілітаризацію, а самі отримали декласифікацію – пониження в оцінках будь-якої міжнародної системи оцінювання стану збройних сил своєї армії.
Вони цю ганьбу намагалися скинути на "лнрівців", а ті казали, що їх там не було, це все російські офіцери. Вони там проклинали один одного, тому що навіть не знали, хто поруч з ними стоїть, взаємодії не було ніякої. І надалі це буде безкінечна черга ганьби, просто це займе трошки більше часу, бо їх багато і це важко.
– Щодо їхньої втечі, писали, що першими запанікували та втекли саме російські офіцери. Чи дійсно таке було, що їхнє командування просто все кинуло і вивезло свої сім'ї разом з намародереним?
– У росіян в цілому мотивація у цій війні – це гроші. Але, щоб ти не відчував себе просто найманцем та вбивцею, в росії і вигадали казочку про імперскість. Це працює при наступі, коли ти захоплюєш території, грабуєш і при цьому ти відчуваєш себе не грабіжником, а імперцем. А коли ти несеш втрати, за гроші воювати вже неможливо, тут потрібна ідеологія. А її в них немає.
Вони самі пишуть, що не розуміють заради чого вони тут, що українців є ідеологія, а у них "му-му". І це пише російський військовий. У них зараз виникає повний вакуум, і при такій мотивації, коли наші йдуть у наступ, вони драпають, забираючи з собою все, що можна. Більше того, стається така класична російська штука, коли збройні сили рф тікають, вони забувають не лише "лнрівців" та "днрівців", вони для них взагалі не люди, найсмішніше, що вони забувають Росгвардію, ОМОН, СОБР.
Оця історія про башкирський та самарський СОБР та ОМОН, які залишилися в Балаклії, вони залишилися там через те, що їх просто не сповістили про відступ. Всім було на цих "мусорів" байдуже, російській армії аби пошвидше завантажити унітази та драпати звідти.
Та разом зі звільненням територій та захоплення їхньої техніки, ми добилися того, чого не планували в таких масштабах, – глибокої політичної кризи, яка в них назріває. В росії вже негласно дозволено критикувати царя, ФСБ закипає, всередині починається глибока заруба, при чому підтримана самими російськими військовими. Їм вже "лнрівці" кажуть: "Навіщо ви це починали, якщо не можете нічого зробити". Це все починає кипіти.
Але я думав, що це почнеться десь після двох наших атак, а ми все це зробили за чотири доби, що росію Кіндрат вхопив. Якщо ще одна така атака збоку ЗСУ відбудеться, а вона може відбутися, то весь процес прискориться в рази. Світ розвивається дуже швидко, і те, що ми думаємо, розтягнеться на роки - а воно так і має бути по плану, бо це велика війна - може розвиватися дуже швидко і дивувати нас.
– В росії зараз відчувається і зміна риторики щодо України. Вже кажуть, що вони не з українцями воюють, а з НАТО. Нібито це з військами Альянсу вони воювали у Харківській області.
– У них зараз кілька цікавих змін. І ми пам'ятаємо, що і у Чечні вони знаходили литовських снайперок, а в Україні тут чорношкірі воюють, якісь арабські найманці, УГІЛ, ІДІЛ, всі з ними воюють.
Ну але що їм говорити? От вони показують, що на Харківському напрямку з одного боку, 200 тисяч російської армії, а з іншого – півтора мільйона військ НАТО. То, звісно, як вони будуть воювати з такою кількістю натівських військ? От і довелося здати Харків. Але ж подивіться, три дні росіяни трималися проти НАТО, а ті змогли лише 60 км території взяти, то це вже не така ганьба для російської армії.
Тому так, з одного боку, проти них воює НАТО, а з іншого, воює ж не росія, це ж СВО. А от коли росія почне воювати, то вони і НАТО зметуть.
Ще один момент, вони почали вживати формулювання "діти Донецької області легко живуть під бомбардуваннями". На це звернули увагу самі росіяни, і не стільки росіяни, скільки сепаратисти з "ДНР", адже пишуть саме з Донецької області, і у них істерика, що в росії вже здають їх.
Я не знаю, чи до цього дійде, але що ще цікаво, я сам бачив кілька сигналів, і у розмові деякі військові підтверджували, що росіяни почали виводити багато важких з'єднань – артилерію, ПВО та інше – з території "ЛДНР". Куди вони його відводять, я не знаю, може вони перегруповуються десь на південь, але відбувається щось дуже цікаве. Хочеться подивитися на подальші наступальні операції від нашого Генштабу, буде дуже "бавовняно" та спекотно.
– Британська розвідка повідомила, що ЗСУ на Харківщині розбили танкову армію рф, створену для протидію НАТО. Ця армія також використовувалася для оборони Москви. Тобто вони витягли зі столиці найбільш елітній підрозділ, щоб воювати в Україні, і зараз цей підрозділ вже фактично не існує через численні втрати?
– Не скажу точно, що повністю розбили. Але по військовому це звучить так: якщо військова частина зазнає певного відсотку втрат, то вона стає небоєздатною та виводиться на відновлення. Якщо там більший відсоток, то ця частина вимагає заледве не повної комплектації. То я думаю, що ця частина зазнала таких втрат, і таким чином військове командування показало свою повну некомпетентність, бо вони цю частину будуть наново збирати по крупинкам.
Але збирати ні з кого, вони не можуть виконати жоден план по прихованій мобілізації. А повноцінну мобілізацію вони в принципі не можуть оголосити, тому що це означатиме глибоку кризу.
Ба більше, в них немає не лише ким, а й чим воювати. Чомусь дехто думає, що в росії безкінечні склади озброєння. Та вони після "жестів доброї волі" в Київській області, я не кажу вже про Чернігівську, Сумську і те, що вони залишили у Харківській області, почали комплектувати штурмові частини своєї піхоти старим, примітивним озброєнням та технікою.
Навіть їхні пропагандисти, які топлять за мобілізацію, говорять: давайте відправляти туди росіян з автоматами АК-47, з танками Т-62, без касок і бронежилетів, нехай воюють. Вже самі пропагандисти визнають, що в них закінчується зброя. Вони ще можуть нормально екіпірувати 10-15 тисяч людей, але це ніщо для масштабу цього фронту.
Тобто окрім того, що вони не можуть оголосити мобілізацію з політичних причин, їм і немає чим оснащувати ці війська. Вони не змогли доукомплектувати свій третій армійський корпус, який мав бути їхнім супер резервом. Так, їм дали трохи нових танків та БМП, але у них навіть зв'язку немає в цих частинах, немає рацій та зв'язківців, все зроблено через одне російське місце. А для додаткових частин там взагалі нічого немає.
Проведення мобілізації в росії призведе не до підняття настроїв серед населення, а до його падіння. Там люди будуть думати про те, що російська "могуча" армія не вивезла задачу, їх розгромили, купа трупів, а їм тепер без бронежилета та зі старим "калашом" йти воювати? Вони на це не підуть.
