У розпал війни в Україні ще працюють окремі російські компанії, які можуть бути відмінним прикриттям для агентури. Як і на кого працює російський бізнес в Україні, для чого росіяни б'ють по дамбі у Кривому Розі та де чекати наступного контрнаступу українських військ - в ефірі Апостроф TV розповів волонтер, речник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm МИХАЙЛО МАКАРУК.
– Днями наші фахівці "поклали" сайт ОДКБ. Як так сталося, що e такої "поважної" організації, аналогу НАТО такі проблеми з кібербезпекою?
– Розумієте, кіберзброя – це зброя, яка не має терміну. Якщо ти її створив, ти маєш її використовувати. Це постійний процес нападу і захисту. Росіяни намагаються щось запускати по нам, але їм не вдається. Справа в тому, що в них не так і багато фахівців, як здається. Плюс велика кількість працювала на аутсорсі. З санкціями та цим масовим призовом, прихованою мобілізацією, вони просто зникли.
Не забувайте, що ЦРУ офіційно вивісило інформацію про те, що вони готові добре заплатити за будь-яку інформацію щодо низки російських хакерських угрупувань, які працюють під дахом служби зовнішньої розвідки російської федерації, головного розвідувального управління та федеральної служби безпеки.
– Ще одна проблема, заведення на український ринок азартних ігор відомої російської компанії. Як ви вважаєте, чи дійсно ці російські букмекерські компанії мали завдання передавати інформацію російським розвідникам?
– Розумієте, це не просто гральний бізнес. Законодавство України відповідає європейському, за яким будь-який азартний гравець онлайн буде ідентифікований спочатку тим, хто проводить цю азартну політику і такі ігри. Тепер уявімо: ігроман програвся. Це просто ідеальне поле для вербування. Плюс ви маєте доступ до його персональних даних. Тому ви можете вербувати коригувальників, агентуру, збір масової інформації, збір компромату. В нас з чотирьох важливих факторів вербування виходить два: це гроші, підкуп – вам винні або ви дасте, і другий момент – це шантаж, як не дивно.
Ще один момент, всі забувають, що дані компанії збиралися відкривати свій банк для проведення операцій, зокрема, з криптовалютою. А з криптовалютою ви ніколи не викупите, куди воно, як і що.
А загалом, у нас с 24 лютого війна з росією. Мені трошки дивно, як це у нас москалі спокійно заходять під будь-якою вивіскою і намагаються тут будувати бізнеси. Їхнє місце тепер біля параші у Волгограді чи десь там. Це стосується не лише грального бізнесу, далі піде інший. Йому не місце в Україні. Нам потрібно створити такі умови, щоб російська агентура і російська розвідка на теренах України почували себе не те що дискомфортно, а не могли взагалі тут активно працювати. Особливо це стосується будь-яких фінансових операцій на нашій території. Позбавте розвідку фінансів, і вона не зможе тут діяти.
– Днями росіяни вдарили по дамбі під Кривим Рогом. Як ви вважаєте, чим викликана така атака? Чи не свідчить це про те, що у росіян є проблеми на правому березі Дніпра у Херсонській області?
– Там не проблеми, там капітальний аврал уже. Там гарний такий чавунний казанок утворюється.
Одна з версій, що вони намагаються підняти рівень річки Інгулець, щоб нам було важче переправлятися. Відкрию маленьку таємницю: цього не буде. Але завдання економічної шкоди, наведення можливої паніки через удари по дамбах - це додає напруги. Але вони зарядили купу ракет загальною вартістю біля 35 млн доларів, а відбудова дамби коштуватиме максимум 3-4 млн. Тож значного ефекту це росіянам не принесло.
Ще додам, що цикл вироблення ракет Х-101, якими вони вдарили по Кривому Рогу, десь рік. А враховуючи те, що іноземних деталей та комплектуючих немає, бажаю пацанам удачі та наснаги. При тому всьому у них же проблеми не лише на Херсонському напрямку, а й на Донецькому також.
– Чи не наздожене окупантів на правому березі Дніпра в Херсонщині така ж доля, як і російські війська у Харківській області? В тому сенсі, що їм доведеться знову кидати техніку та тікати на інший берег. Чи не стане для них контрнаступ таким же сюрпризом, як це було під Харковом?
– По-перше, там не буде такого сюрпризу через три чинники. Перший чинник – це інший рельєф. Рельєф Балаклії, Ізюму, того ж Куп’янська – це величезна кількість посадок, лісів, балок. На Херсонщині – це степ, там важко сховатися, відверто кажучи.
Інший момент, вони загнали туди спеціально величезну кількість найбільш професійної та елітної мотопіхоти, спецпризначенців, десантників. Всі ж казали, що херсонський наступ буде. Вони вже збиралися виступати на Миколаїв. Хочете ви того чи ні, але вони там навіть вмотивовані. Тобто там все буде поступово.
Проте в них дуже великі проблеми з логістикою. Якщо вам треба для артилерійського дивізіону постійно п'ять КАМАЗів боєприпасів, вони зараз отримують один. Ми їх цим виснажуємо. Перейти так просто вони не можуть, вони будуть втрачати позиції, це хайп великий. Крім того, вони відгрібають від артилерії. Ми контролюємо всю Херсонську область вогнем. Для них це важко.
Те, що вони залишать по собі там величезну кількість техніки, – я більш ніж впевнений, її просто не буде куди переправляти. Але той наступ не буде таким швидким, як нам здається. Швидко може бути однієї умови, вже ж чули, що йдуть заяви про те, що значна кількість росіян хоче здатися в полон і скласти зброю. Якщо таке відбудеться, то це більше, ніж ймовірно. Саме тому туди перекидали "тікток-воїнів" Кадирова. Вони ж діють як реальні загороджувальні загони часів Сталіна.
Але ви зрозумійте, що не тільки херсонський наступ є. В нас ще йде зараз наступ на Лиман, йдуть бої за Лисичанськ. Орки стягнули все, що тільки можна, щоб втримати інший берег від Куп’янська (і відійшли). Так само щось постягували у Сватове. Але питання: що з того?
– Як ви вважаєте, що більш вірогідно за оптимістичним прогнозом: контрнаступ на Луганщині чи все ж таки під Донецьком?
– Це вже почалося. Лисичанськ і Сєвєродонецьк – це ж саме Луганська область. Дивіться, якщо ви кажете про північну Луганщину, там є чотири міста, які контролюють все: це Сватове, Старобільськ, Щастя і Станиця Луганська. Якщо ми говоримо про Білогорівку і тому подібне, то це менше. Там немає такої концентрації сіл, хуторів, як це було, наприклад, в районі трикутника Балаклія–Шевченкове–Куп’янськ.
Якщо ж ми говоримо про Донбас загалом, то бойові дії тривають, вони доволі активні. На Авдіївку постійні напади, якісь спроби просування росіян на Бахмут. Не забуваємо, що біля Вугледара постійно луплять. У тих місцях ще ні в кого стратегічної ініціативи немає. Якщо ми зараз проводимо після вдалого контрнаступу стабілізаційну операцію, то далі йде прикриття, вибудовування логістики і накопичення ресурсів. Лише тоді може бути знову нова наступальна операція. Для того, щоб робити наступ на Луганщину зараз, потрібно встановити контроль за Лиманом, Кремінною, Лисичанськом і Сєвєродонецьком. Тоді всі дороги будуть відкриті.
