Восьмий місяць в Україні триває жорстока війна з російськими загарбниками, які не тільки знищують наші міста та села, але й вбивають українських дітей. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на 6 жовтня в Україні загинуло 418 дітей, 784 отримали поранення. А от скільки дітей втратили одного або двох батьків невідомо. Такої статистики нема. Безумовно, діти які залишились без мами чи тата потребують допомоги. Саме такими дітьми опікується Благодійний Фонд "Діти Героїв". Але на наш погляд, діти, які змогли витримати всі жахи війни, пережили втрату найрідніших і повернулись до нормального життя, теж герої. Про роботу фонду "Діти Героїв" журналісту "Апострофа" розповіла його виконавча директорка ГАННА ХОМЕНКО.
- Ми розпочали нашу діяльність вже на другий місяць війни. Головна людина, яка зародила ідею створення фонду, знайшла однодумців та об’єднала їх — це підприємець і громадський діяч Данило Пасько. Засновниками фонду здебільшого стали люди, які мають досвід в бізнесі. Це допомагає будувати довготривалу стратегію роботи фонду.
- Наразі існує багато різноманітних фондів, які допомагають тимчасово переміщеним особам, дітям, ЗСУ. Трапляються випадки, що деякі фонди є шахрайськими, які збирають кошти, а потім зникають. Чим ваш фонд відрізняється від інших?
Анна Хоменко
- По-перше, наш фонд має всі документи, які підтверджують нашу діяльність. Крім того, суттєва відмінність нашого фонду від інших полягає у тому, що ми підтримуємо родини не одноразово і не тільки матеріально. Фонд має регулярний постійний контакт з родинами. Ми беремо на себе зобов'язання підтримувати підопічних до досягнення ними 18-річчя. Нашою кінцевою місією є те, щоб кожна дитина, яка потрапила до нас у фонд, вступила в найкращий вищий навчальний заклад, потрапила на ту роботу, яка приносить їй задоволення, отримувала заробітну плату не нижче середньої за мірками європейських країн і була повноцінним членом світового суспільства.
- А як ви знаходите дітей і чи усіх дітей ви берете у свій фонд на опіку?
- У нас є декілька каналів пошуку дітей. Перший канал, це самі родини, які вже отримали допомогу від нас. Вони рекомендують наш фонд іншим. Другий канал – це волонтери, які з нами працюють. Ще один канал – реклама в соцмережах. Інколи ми самі пишемо людям з дітьми, які постраждали від війни, втратили когось з родини та запрошуємо їх до нашого фонду. Також на нашому офіційному сайті є зворотний зв'язок і через нього можна повідомити про дитину, яка втратила батьків і яка потребує допомоги. Під опіку ми беремо усіх дітей, що втратили одного або обох батьків.
- Ви працюєте з родинами тільки з підконтрольних територій?
- В нашому фонді під опікою перебувають всі українські діти, які постраждали від війни, як на підконтрольній території, так і на тимчасово окупованій й навіть ті, які виїхали через війну за кордон. Головне, щоб це були діти батьків які є громадянами України.
- А з українськими дітьми, яких у Росію вивезли, або вони вимушено виїхали з одним з батьків ви працюєте?
- На жаль, тут є юридичний нюанс. Він полягає у тому, що за родиною має бути закріплений опікун від нашого фонду. Він відповідає за цю родину. На жаль, дітям вивезеним до країни-окупанта, ми не можемо надати такого опікуна. Взагалі з Росією ми контактів не підтримуємо. Також ми не будем приймати донатів з російської сторони. Це наша принципова позиція. Хоча, насправді, їх і не було.
- Яку конкретну допомогу ви надаєте родинам та дітям?
- Наші програми передусім спрямовані на допомогу дітям. Перший напрямок допомоги - це екстрена підтримка. Тут першочергова фінансова допомога в розмірі 5 тисяч гривень на дитину. Також може бути надана додаткова матеріальна допомога в кризових становищах. І є в нас такий класний проєкт – матеріальна допомога по відбудові житла.
Допомагаємо ми також з евакуацією та релокацією родин. Діти та батьки можуть розраховувати на психологічну та юридичну підтримку. Цим теж займається наш фонд.
Наступний напрямок роботи – регулярна підтримка родин в різних ситуаціях, яка включає постійний контакт з сім’ями. Тут механізм роботи такий. Якщо наша програма не передбачає якусь допомогу, то спеціаліст, який займається цією родиною, шукає шляхи до вирішення запиту родини.
Ще один напрямок - це соціалізація. Він включає організацію відпочинку дітей: різні табори, подорожі, заняття для розвитку.
Також є напрямок медичної підтримки, який ми реалізовуємо за допомогою партнерських відносин з різними медичними установами.
Варто відмітити освітню програму. Вона включає допомогу зі вступом до вишів, підготовку до школи, вивчення іноземних мов, а також наставництво та кар’єрну орієнтацію.
До речі, наставництво та орієнтацію ми плануємо надавати ще й батькам дітей, щоб вони мали можливість також знайти роботу своєї мрії або підвищити свою кваліфікацію.
- Вам не здається, що така широка підтримка вирощує нахлібників? Я зустрічав родини, які виїхали з тимчасово окупованих територій, вони ходять по різних фондах, отримують різну фінансову, матеріальну підтримку і дорослі люди не хочуть влаштовуватись на роботу, щоб якось подбати про себе і про своїх дітей.
- Ми звичайно розуміємо ризики про які ви кажете. Я вважаю, що таких людей не треба відштовхувати, а треба перенаправляти, показати їм інший шлях. Я б не називала їх нахлібниками, тому що коли людина знаходиться в дуже великому стресі, вона не знає, що їй робити. Взагалі благодійність має робити людині благо. Бо коли просто все дається на блюдечку, це дійсно привчає до того, що так завжди буде. Тому благодійність має бути правильною. Ми маємо не надавати все що попросять, а надавати можливості та показувати шляхи досягнення цілей.
Щодо нашого фонду, то ми надаємо сім'ям найнеобхіднішу першочергову допомогу, адже люди пережили жах і, можливо, втратили все майно. Ми піклуємося про те, щоб таким родинам було де жити, щоб було що їсти, і даємо гроші на якісь додаткові потреби. А наступні наші кроки – надання дітям можливостей. Для цього і існують наші програми, про які я вже сказала.
До речі, діти дуже відповідально ставляться до нашої підтримки. І це тішить. Наприклад, один хлопчик, наш підопічний, розказав мамі, що у школі інші діти йому почали заздрити, оскільки йому допомагає наш фонд. Так ось хлопчик каже: "Я готовий все це віддати за те, лиш би мій тато був живий".
- Ви отримуєте задоволення від своєї роботи?
- Я отримую величезне задоволення. Робота важка. Тут не можна сказати, що в тебе кожного дня свята відбуваються. Інколи доводиться проходити дуже важкий шлях, коли ти допомагаєш людині, але після того, як ти отримаєш результат і вдячність, то отримуєш і задоволення від своєї роботи.
- Ваш фонд працює вже півроку, чи є вже у вас якісь позитивні кейси, якими можете похвалитись?
- Звичайно є. Один наш підопічний мріяв поступити в американську військову академію, і він з нашої підтримки це зробив. Ми підшукали хлопцю відповідну програму. Він склав успішно всі іспити й вже готується поїхати на навчання в США.
- Скільки у вас зараз підопічних дітей?
- Станом на 4 жовтня у нас 857 дітей, які вже користуються програмами підтримки фонду. Причому, діти різного віку. Є навіть новонароджені. Наприклад, вагітна жінка втратила чоловіка, а недавно вона народила коли вже була підопічною нашого фонду.
- На жаль, війна продовжується і кількість українських дітей, що втратили батьків зростає. Яку планку для себе ставить ваш фонд? Скільком українським дітям ви ще можете допомогти?
- Звичайно, що кількість загиблих, на жаль, зростає. Але ми так приблизно для себе прорахували, що допомоги будуть потребувати десь 5 тисяч українських дітей, які втратили одного чи обох батьків. Ось на таку планку ми й розраховуємо.
***
В наступних публікаціях ми розкажемо про дітей, які втратили батьків, та завдяки фонду "Діти Героїв", повірили в себе і змогли реалізувати свої мрії.
